ІМІ: Друга за значенням проблема медійного сектору країни після фізичної агресії — гострий дефіцит кадрів
ІМІ: Друга за значенням проблема медійного сектору країни після фізичної агресії — гострий дефіцит кадрів
Дефіцит кадрів є одним з основних викликів, з яким зіткнувся український медійний сектор у 2023 році. Серед інших — закриття медіа, фізична агресія, обмеження, пов’язані з воєнним станом, та доступ до медіа.
Про це директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк та керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ Катерина Дячук розповіли на дискусії про безпеку журналістів під час війни, яка відбулась у межах Donbas Media Forum 2023, повідомляє ІМІ.
«У нас залишається постійний виклик — фізична агресія. Новий виклик, із яким ми зіткнулися, — величезна, хронічна нестача кадрів. З ІМІ пішло в ЗСУ близько 20% співробітників. Ще частина — виїхала. Постійно потрібна психологічна підтримка журналістів, які працюють у цих умовах, фінансова підтримка, тому що ми знаємо, що рекламний ринок закривався і медіа виживають тільки на грантах», — сказала Оксана Романюк.
За словами її колеги, Катерини Дячук, закриття медіа і відсутність персоналу — це дві найбільш гострі проблеми, які сьогодні стоять перед журналістським середовищем. «Багато медійників мобілізувалися, в редакціях не вистачає професійних кадрів. Тут підтягується інше питання — ми маємо навчати молоде покоління, щоб були кадри, однак це займає певний час», — зазначила Дячук.
Катерина Дячук
Питання, пов’язані з журналістською освітою, директорка ІМІ Оксана Романюк окреслила під час іншої дискусії, яка відбулась у межах Donbas Media Forum 2023. За її словами, в Україні бракує діалогу між представниками академічної та неформальної освіти для журналістів, передає ІМІ.
«Обидва напрями мають право на існування, але мені особисто бракує діалогу між тими, хто робить формальну і неформальну освіту. Мені бракує залученості тих, хто робить освіту при інституціях, наприклад, на тренінгових програмах. І навпаки, можна було б тренінгові програми робити на основі цих інституцій», — пояснила Оксана Романюк.
Директорка ІМІ вважає, що формальна освіта націлена на студентів, які можуть не піти працювати в медіа, а неформальна — на людей, які цікавляться певними практичними навичками — такими, як робота із ШІ, створення журналістських розслідувань, маркування реклами тощо.
«У нас, на мою думку, класна, яскрава журналістика, найбільш розвинена в Східній Європі. У нас чудові розслідування, які мали прекрасний рівень до повномасштабної війни. Я б хотіла, щоб ми не втратили цю українську школу журналістики. У той же час я не бачу її інституційного підґрунтя, закріплення. Мені бракує голосу академічної спільноти, який є за кордоном», — додала Романюк.
За її словами, в Україні варто розвивати формальну освіту на прикладі тематичних академічних спільнот, як, наприклад, Reuters Institute for the Study of Journalism, який робить актуальні дослідження, курси і тренінги.
Як повідомляв «Детектор медіа», 10–11 листопада в Києві відбувся Donbas Media Forum 2023 — конференція, присвячена трансформаціям, які переживає українська медійна спільнота через військову агресію Росії.
У ряді дискусій та обговорень, що відбулись у рамках Donbas Media Forum 2023, взяли участь представники «Детектора медіа». Серед них:
- «Безпека журналістів під час війни: фізичний, юридичний, цифровий виміри» — за участі заступниці шефредакторки «Детектора медіа», голови Наглядової ради Суспільного мовлення Світлани Остапи;
- «Роль медіа в повоєнній відбудові: журналісти між владою та суспільством» — за модераторства програмного директора ГО «Детектор медіа» Вадима Міського;
- «Новий закон “Про медіа”: адаптація до нових правил гри» — за участі шефредакторки «Детектора медіа», голови однойменної ГО Наталії Лигачової;
- «Пропаганда та вразливі групи населення» — за участі Галини Петренко та Лесі Бідочко.
Читайте також:
На головному фото — виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк
Фото: Максим Поліщук / «Детектор медіа»
