Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на брифінгу в Брюсселі, цитує «Європейська правда».

Фон дер Ляєн сказала, що Україна виконала понад 90% рекомендацій, висунутих Єврокомісією. «На цій підставі ми рекомендували сьогодні, щоб Рада відкрила переговори про вступ. Ми також рекомендуємо, щоб Рада схвалила переговорну рамку, коли Україна виконає триваючі реформи», — сказала вона. 

Щодо цього, додала Фон дер Ляєн, Єврокомісія надасть звіт у березні 2024 року.

У звіті, оприлюдненому ЄК, сказано, що Комісія рекомендує, щоб Рада ЄС ухвалила переговорну рамку, після того як Україна:

• ухвалить запропонований урядом закон про збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України;
• виключить із закону про запобігання корупції положення, які обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу, без шкоди для національної безпеки під час війни;
• прийме закон, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами, як частину антиолігархічного плану дій;
• прийме закон, що стосується решти рекомендацій Венеційської комісії від червня 2023 року та жовтня 2023 року, пов’язаних із законом про національні меншини, а також врахує рекомендації Венеційської комісії, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту.

Крім того, Україна має продовжувати боротьбу з корупцією шляхом подальших розслідувань та вироків щодо корупції.

У своїх подальших рекомендаціях Україні Єврокомісія також звернула увагу на питання свободи слова. Там зазначають, що Україні треба буде передбачити нові шляхи забезпечення післявоєнної структури плюралістичних і незалежних неонлайн-ЗМІ (зокрема телебачення), включно з довгостроковою перспективою суспільного мовника та незалежністю національного регулятора.

Водночас голова Єврокомісії похвалила Україну за те, що та продовжує втілювати реформи попри повномасштабну війну. 

«Головний прогрес був досягнутий у конституційній реформі, реформі у сфері правосуддя, у відборі до Вищої ради правосуддя, у антикорупційних процесах, боротьбі з відмиванням грошей, були важливі заходи для обмеження впливу олігархів на громадське життя, новий закон про медіа, прогрес щодо національних меншин. Реформи, що залишились, виконуються, і це добре»,— сказала вона.

Як повідомляв «ДМ», напередодні Європейська комісія дійшла висновку, що Україна виконала в повному обсязі чотири з семи умов, необхідних для початку переговорів про членство в Євросоюзі. Однією з умов є прийняття медіазаконодавства та приведення його у відповідність до норм ЄС.

Нагадаємо, у червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин.

Зокрема, Венеційська комісія закликала:

• поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей, вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності»;
• переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями;
• уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини»;
• ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються також перегляду права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Окремо Венеційська комісія просила вчергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

Народний депутат Володимир В’ятрович назвав тоді висновок Венеційської комісії відверто упередженим та частково неадекватним. За його словами, поради дозволити вивіски без українськомовного варіанту взагалі жодного стосунку до захисту меншин не мають і є закликом до дискримінації українців у власній державі, а штучно протиставляючи захист державної мови правам меншин, Венеційська комісія рекомендує скасувати важливі норми, які захищають українську мову.

У вересні Верховна Рада в другому читанні ухвалила зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України». Законопроєкт враховує деякі рекомендації Венеційської комісії. 

Оновлений закон дає більш інклюзивне визначення нацменшин, дозволяє використання їхніх мов у рекламі, публічних заходах чи при наданні допомоги та уточнює критерії використання їхніх мов у місцях їхнього компактного проживання.

Закон «Про національні меншини (спільноти)» Верховна Рада ухвалила в грудні 2022 року, він набув чинності в березні 2023-го. Цей закон — серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.

• Читайте також: Радник Орбана вимагає скасувати закон про мову: каже, що блокуватиме переговори про вступ України до ЄС

Фото: Getty Images