Українська копродукційна кінокартина «Звідки куди» режисера Мачека Гамели (Польща, Франція, Україна) отримала головний приз кінофестивалю «War on screen» («Війна на екрані»). Про це повідомило Державне агентство України з питань кіно. Фільм розповідає про евакуацію українців, які залишають свої домівки задля порятунку. Фестиваль «War on screen» («Війна на екрані») висвітлює  конфлікти в кіно та в анімації.

«Звідки куди» /  «In the Rearview» — це повнометражний документальний фільм, який ілюструє збірний образ українських переселенців: дітей, жінок, літніх людей та чоловіків, які після вторгнення Росії змушені були залишити свої домівки і їхати у невідоме майбутнє. У створенні фільму взяла участь українська кінокомпанія 435 FILMS, заснована кінопродюсеркою Анною Паленчук.

Події стрічки відбуваються в евакуаційному бусику. Бортова камера здебільшого спрямована на пасажирів фургона, що сидять на задньому сидінні, фіксуючи їхні стан, коли вони їдуть далі від бойових дій, залишаючи позаду своїх синів, чоловіків і домівки.

Крім того, «Звідки куди» здобув перемогу у номінації «Кращий документальний фільм» на кінофестивалі у Цюріху (Zurich Film Festival). У його програму щороку відбирається 14 просвітницьких (eye-opening) стрічок, які змагаються за нагороду «Золоте око». Цей швейцарський кінофестиваль є другим за масштабом у німецькомовному світі фестивалем. 

А на кінофестивалі FilmFest Hamburg, що відбувся минулого тижня, фільм отримав Політичну кінопремію від фонду Фрідріха Еберта (Friedrich Ebert Foundation’s Political Film Award), який нагороджує стрічки із соціально важливим контекстом. Цей німецький кінофестиваль проходить з 1992 року у Гамбурзі, де щороку представлено близько 130 фільмів, що збирають більше 45 тисяч поціновувачів кіно.

Журі, даючи нагороду фільму, зауважило: «Один фільм вирізнявся із претендентів. Він знятий в найскладніших умовах, однією камерою, в одному вузькому просторі. Вид через вікно показує кадри, подібні до тих, які ми всі бачили по телевізору, кадри руйнувань. Та тепер ми бачимо їх поглядом тих, чий світ щойно було зруйновано. Ми вдивляємось в їх обличчя, слухаємо, що вони говорять, часто вони здаються дивовижно байдужими, іноді відверто травмованими, завжди лаконічними і завжди зворушливими. […] У жанрі антивоєнних фільмів переважають стрічки, де чоловіки ведуть війну. А цей фільм є справді антивоєнним, адже він розказаний потерпілими. Він є засобом проти звикання до війни, він робить видимими тих, чиї життя перевернулись із початком війни в Україні. Цей великий фільм заслуговує на велику аудиторію».

Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що прем’єра «Звідки куди» відбулась на цьогорічному Одеському міжнародному кінофестивалі. Там стрічка здобула нагороду в номінації «Найкращий документальний фільм». На її рахунку також дві нагороди Варшавського міжнародного кінофестивалю Planete Doc Review, зокрема за найкращий польський фільм, а також відзнака від Шеффілдського міжнародного фестивалю документальних фільмів.

У серпні 2023 року «Звідки куди» був внесений до селекційного списку фільмів, які претендують на премію Європейської кіноакадемії в категорії «Найкращий документальний фільм» (разом з ним до списку ввійшли ще два українських фільми — «Батьківщина» режисерів Ханни Бадзяки та Александера Міхалковіча (Швеція, Норвегія, Україна), а також «Ми не згаснемо» режисерки Аліси Коваленко (Україна, Польща, Франція)).   

Докладніше про фільм «Звідки куди» можна прочитати на «Детекторі медіа» в рецензії Дмитра Десятерика. У ній ідеться про історію появи стрічки, зокрема про те, як польський документаліст Мачек Гамела, який раніше зняв картину про Революцію Гідності в Україні, відразу після початку великого вторгнення РФ у 2022 році став перевозити українських біженців до польського кордону.

Згодом через постійну втому режисер зрозумів, що повинен їздити з другим водієм, і так народилася ідея фільму: вдень оператор знімає всередині автомобіля, а вночі сам сідає на місце водія.

«Ставши безпосереднім учасником наймасовішого виходу мирних людей із зони бойових дій у XXI столітті, проїхавши уздовж і впоперек пошматовану війною країну, Гамела зняв навдивовижу світлий фільм. Діяльне співчуття героїням і героям, яке мало не з першого кадру стає стильовою рисою його режисури, дозволяє уникнути перетворення “Звідки куди” на публіцистику страждання. І фінальний відрух цього співчуття — це пісня під титри, чудова балада на вірш Ліни Костенко “Крила”, написана композитором Антоні Комаса-Лазаркевич і виконана українською капелою», — поділився враженнями від стрічки Дмитро Десятерик.

Стрічку створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Оператори: Юрій Дунай, Wawrzyniec Skoczylas, Marcin Sierakowski, Piotr Grawender. Продюсер: Piotr Grawender, Maciek Hamela. Копродюсер: Jean-Marie Gigon, Анна Паленчук.

Фестиваль «War on screen» («Війна на екрані») висвітлює  конфлікти в кіно та в анімаційному зображенні. Програма фестивалю розкриває не лише те, що призводить до конфлікту, але й те, що конфлікт породжує та призводить до руйнації людського життя.

Цього року фестиваль проходив з 2 по 8 жовтня у Франції в місті Шалон-ан-Шампань, департаменті Марна та регіоні Гранд-ест.

Фото: Суспільне Культура