Члени комітету гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради на засіданні 17 березня 2023 року одноголосно підтримали проєкт постанови №9101 про Заяву Верховної Ради України «Про визначення існуючого в Російській Федерації політичного режиму як рашизму та засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як тоталітарних та людоненависницьких» у редакції комітету.

Нагадаємо, законопроєкт внесений 13 березня 2023 року Вікторією Подгорною, Володимиром В'ятровичем, Микитою Потураєвим і ще понад 40 народними депутатами.

Заява покликана спонукати міжнародну спільноту засудити чинний політичний режим в Росії. На думку авторів, прийняття заяви дозволить сформувати єдиний підхід міжнародних інституцій до визначення російської політики як підґрунтя вчинення нею невиправданої збройної агресії проти України та сприятиме об’єднанню зусиль для подолання загроз для миру та безпеки.

Заява надасть можливість учергове нагадати світу про невиправданий злочин агресії проти України та стане черговим етапом притягнення до реальної відповідальності керівництва Росії.

У заяві виписані характерні ознаки та наслідки рашизму. Серед них зокрема, «системні порушення прав та основоположних свобод людини; культ сили та мілітаризм; самозвеличування Росії та росіян за рахунок насильницького пригнічення та/або заперечення існування інших народів; використання з метою реалізації експансіоністської державної політики практики поширення серед інших народів російської мови та культури, російської православної церкви, медіа, політичних та громадських інституцій, пропагування ідей "русского мира"; систематична організація та провадження масових убивств, страт, катувань, депортацій, створення штучних умов для виникнення голоду та інших видів масового фізичного терору, геноциду, переслідування з етнічних, національних, релігійних, політичних та інших мотивів» тощо.

Відповідно до проєкту постанови парламент має визнати політичний режим Росії рашизмом. А також доручити голові Верховної Ради звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, інших міністерств і відомств щодо невідкладного виявлення та вжиття заходів відповідного реагування на прояви ідеології та політики рашизму на території України. Голова парламенту має забезпечити невідкладне направлення тексту заяви до Організації Об’єднаних Націй, Європарламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів і парламентів іноземних держав.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова комітету Микита Потураєв попросив колег із різних фракцій, щоб вони підтримали термінове включення проєкту цієї постанови в порядок денний на сьогоднішній погоджувальній раді. Член комітету Володимир В’ятрович сказав, що для нього важливо вже нарешті ввести в політико-правове поле термін «рашизм», який уже побутує в експертному середовищі. «Особливо це важливо, зважаючи на останні новини про те, що міжнародна комісія ООН не виявила геноциду в Україні. Очевидно, що нам треба більше охоплювати ті країни, які ухвалюють такі рішення. А для цього нам треба показати, що ті злочини, які здійснюються на території України представниками російської влади й армії, це не випадкові злочини, а геноцид, який спирається на певну ідеологічну платформу. Рашизм поєднав у собі комунізм, нацизм, фашизм, російський імперіалізм та інші елементи антидемократичних ідеологій, які становлять основу теперішнього режиму Російської Федерації. Слушно, щоб постанова була синхронізована із законом», — сказав він.

Нагадаємо,  у травні 2022 року комітет гуманітарної та інформаційної політики підтримав ініціативу з популяризації та визнання терміну «рашизм» на національному та міжнародному рівнях і закликав журналістів і медіаорганізації вживати слово «рашизм» і похідні від нього у своїх публікаціях та ефірах «для поступового органічного його входження до наукового, фахового і розмовного дискурсів».

Раніше, у квітні 2022 року, парламентські комітети з питань інтеграції України до Євросоюзу, з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалили спільне рішення щодо протидії інформаційним загрозам Росії. Також представники комітетів звернулися до національних парламентів держав-членів ЄС і НАТО, до Європейського Парламенту, парламентських асамблей Ради Європи, НАТО, ОБСЄ та Міжпарламентського Союзу.

Фото В. Сарахана / пресслужба Верховної Ради