Чому «Вагітна у 16» на СТБ у 2022 році — це не ОК

Чому «Вагітна у 16» на СТБ у 2022 році — це не ОК

20 Січня 2023
14076
20 Січня 2023
11:00

Чому «Вагітна у 16» на СТБ у 2022 році — це не ОК

Ліза Кузьменко
медіаекспертка, членкиня Комісії з журналістської етики
14076
Каналу варто відмовитися від теперішнього формату й розробити новий, гендерночутливий і недискримінаційний.
Чому «Вагітна у 16» на СТБ у 2022 році — це не ОК
Чому «Вагітна у 16» на СТБ у 2022 році — це не ОК

Телеканал СТБ анонсував новий сезон проєкту «Вагітна у 16», назвавши його «культовим». Як на мене, неприйнятно говорити про «культовість», коли йдеться про неповнолітніх, які народжують дітей. В Україні повноліття — це 18 років.

Чи варто говорити про проблему ранньої вагітності? Так, однозначно. Чи варто це робити великому каналу з багатомільйонною аудиторією? Так. Але найважливіший, як завжди, контекст.

Це має бути не розважальне шоу, яке «вражає», а просвітницька програма, в центрі якої — кваліфіковані психологи, соціальні працівники, жіночі громадські організації. Тобто головні герої — саме повнолітні компетентні люди, а не дитина, яка опинилась у скрутному становищі й може погано усвідомлювати наслідки публічної участі в таких шоу.

Здається, СТБ зняв шоу ще до 24 лютого 2022 року. Але з початком великої війни ця програма набуває додаткових сенсів. Канал описує проблему ранньої вагітності на таких прикладах: «завагітніла у п’ятнадцять на зло батькам», «народжувати у прямому ефірі соцмереж заради підписників», «завагітніла від вчителя». Тобто смакує сенсаційні деталі.

Але рання вагітність — це не просто тема для шоу, це гостра, болюча соціальна проблема. Особливо коли йдеться про сексуальне насильство під час війни. Українські жінки й дівчата вагітніють через зґвалтування. Це особливо огидний злочин війни, який тягне важкі фізичні та психологічні наслідки для постраждалих, свідків, дестабілізує суспільство в цілому.

У законі «Про медіа», ухваленому в кінці минулого року, наголошено, що журналісти мають дотримуватись Кодексу етики. А в ньому серед іншого йдеться, що журналіст має бути особливо обережним у висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Потрібні обґрунтовані підстави, щоб висвітлювати приватне життя неповнолітньої. А також дозвіл на це від її батьків чи опікунів.

У редакційних настановах Бі-бі-сі наголошено, що навіть будь-яка згода, одержана від неповнолітніх або їхніх батьків, не має бути вирішальною. Головне — фізичний та емоційний добробут і гідність неповнолітньої людини; мовник дбає, аби залучення до програм чи трансляція цих програм не завдали неповнолітнім непотрібних тривоги чи смутку.

СТБ входить до медіагрупи Starlight Media, яка з 2019 року декларує, що є першою українською медіакомпанією, зорієнтованою в удосконаленні свого бізнесу на принципи сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй. Серед цих принципів один із ключових — гендерна рівність.

Декларувати це — перший крок. Що це значить на практиці?

Серед завдань гендерної рівності, які мала би ставити компанія Starlight Media, такі:

  • знизити рівень гендерно зумовленого та домашнього насильства, забезпечити ефективне запобігання його проявам та своєчасну допомогу постраждалим;
  • заохочувати спільну відповідальність за ведення господарства та виховання дитини;
  • розширити доступ населення до послуг з планування сім’ї та знизити рівень підліткової народжуваності.

Тому шоу СТБ «Вагітна у 16» варто аналізувати з точки зору кінцевої мети: чи справді воно допомагає виконати ці завдання? Чи робиться це в гендерночутливий і недискримінаційний спосіб?

Якщо СТБ хоче займатися соціально важливою проблемою ранньої вагітності, йому варто:

  • відмовитися від теперішньої концепції формату шоу «Вагітна у 16»;
  • проконсультуватися з жіночими правозахисними організаціями, як-от «Ла Страда Україна», «Юрфем», центром «Жіночі перспективи», «Жінки в медіа», і сформувати новий гендерночутливий і недискримінаційний формат;
  • залучити до підготовки шоу радника чи радницю з гендерної рівності і соціальної інклюзії;
  • розробити чіткі настанови, правила чи кодекс етики, що застосовуватиметься при підготовці і проведенні зйомок програм, які стосуються соціальних проблем та залучають неповнолітніх;
  • постійно проводити тренінги з питань гендерної рівності, гендернозумовленого насильства і недискримінації для журналістів і редакційних команд.

Ліза Кузьменко, голова громадської організації «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики

Скриншот відео: телеканал СТБ / фейсбук

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
14076
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Ivan
12 дн. тому
Таке шоу, ніхто дивитись не буде. Всі його дивились, щоб поржати
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду