У 2025 році найбільше розділення між українцями в інтернеті виникало в темі виїзду за кордон, а основним об’єктом критики була влада. Про це йдеться в дослідженні, яке провела ГО CAT-UA (Communication Analysis Team — Ukraine) на замовлення «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації».

Дослідники обрали вісім скандальних і відмінних одна від одної тем минулого року та дослідили щонайменше по 350 найпопулярніших дописів на ці теми у соцмережах, а саме у Facebook, Instagram, Twitter, YouTube, Telegram, Vkontakte, TikTok, BlueSky, Threads, VK.

За даними дослідження, найбільше уваги збирають теми, що прямо стосуються майбутнього держави та перебігу війни, і в які цілеспрямовано включаються популярні політичні і військові блогери, працюючи у форматі спрямованих кампаній.

Так, торік найбільше сукупне охоплення в соцмережах зібрали дописи на тему протестів проти законопроєкту про ліквідацію інституційної незалежності НАБУ та САП. На другому місці — тема запровадження санкцій проти експрезидента Петра Порошенка, а на третьому — тема декриміналізації СЗЧ і продовження термінів добровільного повернення на службу.

Додатковим фактором популярності цих трьох тем стала помітна участь у них проросійських сил. Росіяни працювали як через розгалужену мережу пропагандистських Telegram-каналів, так і через залучення пулу псевдоекспертів, йдеться в дослідженні.

Проросійські пабліки, які працюють на українську авдиторію, були активно представлені щонайменше у шести з восьми скандальних тем. Найвищою частка проросійської комунікації була в темі «Картонкових протестів»: понад 37% від загального охоплення.

Проросійські автори зосереджувались на темах, що стосуються державної влади в Україні та просували наратив про «неспроможність української держави». Помітну увагу вони приділили також поглибленню прірви між українцями в Україні і за кордоном, а на інші теми майже не звертали уваги.

Частка охоплення проросійських дописів від загального охоплення дописів у кожній темі

Найвищий відсоток мови ворожнечі дослідники помітили в дискусіях щодо виїзду українців за кордон та вбивства військовослужбовця ТЦК у Львові, де джерелом агресивних висловлювань ставали політики (Олексій Гончаренко, Олег Дунда) чи псевдоексперти (Тарас Никифорчук, Василь Барановський).

У випадку з санкціями проти Петра Порошенка мова ворожнечі звучала насамперед від проросійських акаунтів і була спрямована на Володимира Зеленського, а команди двох президентів до цього не вдавалися.

У більшості суперечок позиція сторін була категорична й така, що виключала можливість порозуміння з опонентами. Розуміння зʼявлялося лише тоді, коли окремі фігуранти або групи людей були налаштовані на компроміс, зазначають дослідники.

Найпопулярнішими акаунтами торік стали: «Резидент», «Радіо Свобода», «Политика Страны», «Анатолий Шарий», «Times of Ukraine: Новини | Україна», «Лачен пише», «Телеканал Прямий», «Alexey Arestovych», «Yanina Sokolova», «Sternenko». Усі вони переважно звертали увагу на одні й ті самі теми. Однак дослідники помітили, що увага «якісних» медіа була прикута до СЗЧ, а опозиційних — до теми Порошенка тощо.

Більшість дискусій розвивалися в Telegram: і в проукраїнських новинних акаунтах (національні медіа та анонімні канали), і в розгалуженій мережі проросійських сил («Резидент», «Легітимний»). Водночас Facebook перестав бути головним майданчиком для дискусій.

Охоплення авдиторії на YouTube відбулося завдяки медіа, як-от «Радіо Свобода», які стали майданчиками для дискусій на суспільно важливі теми, або медіа, які дублюють там свої ефіри (5 канал, «Телеканал Прямий»). 

У 2025 році гнів займав понад 60% у кожному конфлікті, а в деяких сягав понад 90%. Найпомітнішими цілями обвинувачення ставали або безпосередні винуватці явищ, які зазнавали критики (наприклад, Марія Берлінська), або більшою чи меншою мірою персоналізована влада.

Натомість конкретна соціальна група жодного разу не ставала головною мішенню для звинувачень, зауважують дослідники.

Активісти потрапили під хейт лише з нагоди протестів. Тоді як ті, хто пішов у СЗЧ, отримували осуд переважно від військових, а інші категорії громадян їх прямо не засуджували. Найбільш широко критикували тих, хто виїхав з України. Схожі показники мають військовослужбовці ТЦК і ті, хто ухиляється від мобілізації.

Автори дослідження закликали створити інституцію, яка опікуватиметься суспільною згодою і створюватиме об’єднавчі наративи, з якими не зможуть не погодитися всі сторони дискусії.

На їхню думку, найважливішим напрямком має стати подолання ліній розділення між тими, хто виїхав, і тими, хто лишився. Натомість ворожнечу та російський вплив у воєнних темах можна подолати, лише створивши новий стратегічний наратив.

Повна версія дослідження доступна за посиланням.

Нагадаємо, нещодавнє дослідження Лабораторії журналістики суспільного інтересу показало, що найважливішими цінностями українців є свобода пересування і свобода вираження поглядів.

Головне фото: Unsplash