Комітет гуманітарної та інформполітики пом’якшив норму про блокування онлайн-ЗМІ у проєкті про медіа: не місяць, а 14 днів

Комітет гуманітарної та інформполітики пом’якшив норму про блокування онлайн-ЗМІ у проєкті про медіа: не місяць, а 14 днів

12 Грудня 2022
4016
12 Грудня 2022
12:39

Комітет гуманітарної та інформполітики пом’якшив норму про блокування онлайн-ЗМІ у проєкті про медіа: не місяць, а 14 днів

4016
І скасував тимчасове блокування для зареєстрованих онлайн-медіа.
Комітет гуманітарної та інформполітики пом’якшив норму про блокування онлайн-ЗМІ у проєкті про медіа: не місяць, а 14 днів
Комітет гуманітарної та інформполітики пом’якшив норму про блокування онлайн-ЗМІ у проєкті про медіа: не місяць, а 14 днів

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 12 грудня одноголосно повернувся до розгляду законопроєкту «Про медіа». Після кількох робочих зустрічей представників парламентських фракцій і груп було вирішено внести деякі правки у таблицю до другого читання, яку комітет підтримав 6 грудня.

Голова комітету Микита Потураєв повідомив колег про результати обговорень зауважень від фракцій і груп щодо проєкту про медіа. За його словами, не дійшли згоди щодо пропозицій фракції «Батьківщина» про видалення або кардинальну зміну норм, які стосуються виборчого законодавства, а саме: діяльності медіа під час виборів. Немає згоди й щодо пропозицій фракції «Європейська солідарність», які стосуються державного каналу «Рада» і відновлення цифрового мовлення трьох каналів (5 каналу, Прямого й Еспресо). Водночас було вирішено дещо пом’якшити норму про тимчасове блокування незареєстрованих онлайн-медіа, а саме: зменшити термін з місяця до 14 календарних днів.

Більшістю голосів (Микола Княжицький, Володимир В’ятрович і Гео Лерос утрималися) комітет врахував у редакції комітету поправку №1692 щодо частини 14 статті 116, яку пропонується викласти у такій редакції: «У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом онлайн-медіа грубого порушення застосовувати такі заходи реагування: а). Штраф. Б). Штраф у подвійному розмірі у випадку вчинення впродовж одного місяця другого або третього грубого порушення після застосування штрафу, рішення про які не було скасовано у визначеному законом порядку. В). Заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду у випадку вчинення впродовж одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку». Член комітету від «Європейської солідарності» Микола Княжицький зауважив, що, на думку його фракції, зупиняти роботу як зареєстрованих, так і не зареєстрованих онлайн-медіа можна тільки за рішенням суду.

Також більшістю голосів було підтримано в редакції комітету зміну абзацу 5 частини 13 статті 116: «Тимчасова заборона поширення онлайн медіа у випадку вчинення значного порушення, якщо упродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано 5 штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано у визначено законом порядку. Строк тимчасової заборони становить 14 календарних днів».

Члени комітету внесли також кілька технічних правок, які стосуються провайдерів аудіовізуальних сервісів та співрегулювання. За словами заступниці голови комітету Євгенії Кравчук, ця правка удосконалює механізм співрегуляції, синхронізуючи його з Європейською директивою. Співрегулювальним органам додаються повноваження у вирішенні питань щодо реклами (приміром, написання відповідних кодексів).  

Микола Княжицький сказав, що фракція ще не ухвалювала рішення щодо своєї позиції із закону про медіа, але є декілька принципових питань, які турбують його колег. «Ми як опозиція вважаємо, що закон непогано підготовлений, і стоїмо за євроінтеграцію, але стоїмо на тих принципах, що ніколи не затвердимо існування державного телебачення. І ми не вважаємо, що можна в позасудовий спосіб блокувати навіть незареєстровані ЗМІ, оскільки це потім доведеться оскаржувати в суді Вовка (Окружний адміністративний суд, — ред.), проти якого ввели санкції. І поки цей суддя працює в позасудовий спосіб, іти до нього — це просто неможливо. Ми не проти голосувати за повернення до правок, бо це логічне продовження нашої роботи. Але голосувати загалом в цій ситуації ми не можемо. Позавчора увечері наші три канали ввімкнули в ефір всюди, окрім Києва. Зранку їх знову вимкнули. Тому для нас важливо не тільки, як закон написано, а й його імплементація. Наша принципова позиція полягає в тому, що ми не можемо говорити про свободу слова, а діяти зовсім інакше. Тому дії української влади по відновленню свободи слова мають синхронізуватися з прийняттям законодавства», — сказав він.

Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа» зазначив, що питання щодо каналу «Рада» та відновлення цифрового мовлення трьох каналів мають обговорити на погоджувальній раді, а потім можуть бути внесені пропозиції з голосу в сесійній залі під час ухвалення закону про медіа. Щодо пропозицій фракції «Батьківщина», то він категорично проти прибирати із законопроєкту про медіа зміни до виборчого законодавства. «Ці зміни напрацьовувалися спільно з "Опорою" та іншими громадськими організаціями. На необхідності таких змін наголошували міжнародні експерти. Ці зміни мають ліквідувати всі двозначності у застосуванні норм щодо діяльності медіа під час виборів, а також ліквідувати всі чорні схеми, які застосовували політтехнологи під час виборів», — сказав Микита Потураєв.  

Нагадаємо, представництво Євросоюзу в Україні на початку листопада повідомило, що була надана попередня неофіційна оцінка стосовно погодження законопроєкту «Про медіа» із Директивою про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD), щоб допомогти українській владі розробити та погодити таке законодавство з нормами ЄС щодо аудіовізуальних медіа.

Як писав «Детектор медіа», 30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт №2693-д у першому повторному читанні, 233 нардепи проголосували «за».

23 серпня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики більшістю голосів підтримав за основу законопроєкт «Про медіа», доопрацьований в комітеті.

27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

29 серпня низка народних депутатів звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом зняти документ із найближчого пленарного засідання. На думку 34 нардепів, серед яких були представники п'яти фракцій та позафракційні, в оновленому документі існують «небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

Фото: «Радіо Свобода»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4016
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду