Низка громадських організацій закликала народних депутатів підтримати зміни до Виборчого кодексу та закону України «Про всеукраїнський референдум» в частині інформаційного забезпечення та агітації.

Відповідна заява опублікована на сайті Міжнародної фундації виборчих систем.

Прийнятий у першому читанні проєкт закону «Про медіа» у перехідних положеннях містить низку ключових положень щодо регулювання діяльності медіа під час виборчого та референдного процесу та правил агітації. 

Пропоновані зміни до Виборчого кодексу та закону «Про всеукраїнський референдум» покликані «суттєво оновити та вдосконалити регулювання агітації із врахуванням міжнародних стандартів та кращих світових практик».

Підписанти зазначають, що зміни розробили експерти після широких консультацій із громадськістю, представниками бізнесу та медіаіндустрії, народними депутатами й державними органами.

Серед іншого, законопроєкт чітко окреслює повноваження Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення у питаннях агітації, закріплює визначення прихованої передвиборної агітації та вперше пропонує комплексно врегулювати здійснення агітації в інтернеті.

Підписанти вважають, що прийняття змін до закону є критично важливим та нагальним для євроінтеграційного руху України та продовження демократичних реформ, попри те, що на час воєнного стану проведення виборів заборонене законом.

Вони наголошують, що довгоочікувана реформа медіасфери має бути комплексною і включати оновлення правил роботи медіа під час виборчого та референдумного процесів.

«Саме тому ми закликаємо народних депутатів України підтримати важливі й актуальні зміни до Виборчого кодексу та Закону України “Про всеукраїнський референдум” в частині інформаційного забезпечення та агітації для подальшого демократичного прогресу України», – йдеться у заяві.

Підписанти:

• Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) в Україні
• ГО «Лабораторія цифрової безпеки»
• ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА»
• ГО «Центр демократії та верховенства права»
• ГО «Платформа прав людини»
• Національна асоціація медіа 

Нагадаємо, нещодавно громадські організації та індустріальні об’єднання закликали Верховну Раду ухвалити новий закон «Про медіа» і довести реформування законодавства у медіасфері до логічного завершення.

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.  

В Україні критика законопроєкту зосередилась на тому, що нібито нова редакція документа «фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. 

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить його ведення більш цивілізованим.

Також спільнота критикує окремі положення законопроєкту, які нібито містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії. Зокрема, як заявляв громадянський рух «Відсіч», ці зміни передбачають фактичне зменшення української пісенної квоти в радіоефірі на 10%.

Членкиня фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.

6 грудня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні, яке тривало впродовж п’яти днів, розглянув 2323 поправки і більшістю голосів рекомендував Верховній Раді підтримати законопроєкт «Про медіа» у другому читанні і в цілому.

Фото: Shutterstock/«Радіо Свобода»