Акредитація: як її не втратити та чи можливо повернути, якщо її припинили?

Акредитація: як її не втратити та чи можливо повернути, якщо її припинили?

5 Грудня 2022
1275
5 Грудня 2022
10:00

Акредитація: як її не втратити та чи можливо повернути, якщо її припинили?

Євгенія Стаднік
юристка і проєктна менеджерка Центру демократії і верховенства права
1275
Які вимоги військового командування до акредитованих, які права мають медійники, що отримали акредитацію, й чому важливо не лише дотримуватися правил, а й справедливо їх застосовувати.
Акредитація: як її не втратити та чи можливо повернути, якщо її припинили?
Акредитація: як її не втратити та чи можливо повернути, якщо її припинили?

Позбавлення акредитації низки журналістів, які працювали у звільненому Херсоні без дозволу військових, породило низку питань. І стосуються вони не лише ефективності комунікації між армією, Міністерством оборони України і журналістами, а й ефективності правил, які регулюють питання акредитації та роботи журналістів у зонах бойових дій.

Так, звільнення українських територій — масштабна подія, яка викликає суспільний інтерес, як і ситуація на фронті, яку висвітлюють медіа. Але потребу задовольнити цей інтерес важливо балансувати із іншим інтересом: безпекою держави, військових, цивільних, та й самих журналістів. Тому в умовах воєнного стану мають діяти чіткі, швидкі, а подекуди і жорсткіші правила роботи українських та іноземних журналістів.

Тож поговорімо про акредитацію українських та іноземних медіа під час дії воєнного стану в Україні: як отримати акредитацію, яких правил важливо дотримуватись, аби не втратити її, як можна втратити акредитацію та чи можна її повернути в разі втрати. А можливо, й самі правила акредитації варто переглянути з огляду на нещодавні події в Херсоні?

Для чого журналістам акредитація?

У мирному житті акредитація — це «створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками засобів масової інформації професійної діяльності» (стаття 26 Закону «Про інформацію»). Водночас відсутність акредитації не заважає медіа працювати з тими самими органами влади. Простіше кажучи, акредитація — це можливість для журналіста працювати в місці, доступ до якого потрібно погоджувати із суб'єктами владних повноважень. До прикладу, журналіст не зможе потрапити на засідання Верховної Ради України без попередньої акредитації (пункт 10 Положення про акредитацію журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при Верховній Раді України). Її в черговому режимі проводить пресслужба перед початком роботи ВРУ нового скликання.

Акредитація означає зобов’язання для обох сторін — про це також ідеться в Законі «Про інформацію». Суб'єкт владних повноважень, який акредитував працівника медіа, повинен:

  1. сприяти його роботі;
  2. завчасно сповіщати його про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних заходів;
  3. надавати йому інформацію, призначену для засобів масової інформації;
  4. а також сприяти створенню умов для запису і передачі інформації, проведення інтерв'ю, отримання коментарів посадовців.

А от до журналістів та представників медіа вимоги такі:

  1. дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку;
  2. не перешкоджати роботі працівників і посадовців суб'єкта владних повноважень.

У воєнний час питання акредитації стає значно важливішим і його потрібно деталізувати в законодавстві. Адже тепер держава має запобігати витокам інформації з обмеженим доступом, які можуть коштувати життя громадянам і завадити силам оборони. А ще потрібні правила для журналістів, які працюють в особливих точках: у зонах бойових дій, на щойно звільнених територіях, на військових об’єктах.

Саме тому вийшов наказ Головокомандувача Збройних сил України від третього березня 2022 №73 «Про організацію взаємодії між Збройними силами України, іншими складовими сил оборони і представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану» (далі — наказ). Він діє на час воєнного стану.

Так, ніхто не скасовував для українців статтю 34 Конституції України, яка дає право кожному вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб. Однак ці права не абсолютні. Їх можна обмежувати законом заради національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, щоб запобігати заворушенням чи злочинам. Є й інші підстави: для охорони здоров'я, захисту репутації або прав інших людей, щоб запобігти розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя.

Як акредитуватися під час воєнного стану

Звернімось до додатку №3 до наказу, який описує алгоритм акредитації. Хто проводить акредитацію журналістів:

Управління зв’язків із громадськістю Збройних сил України:

  1. перевіряє, чи мають медіа державну реєстрацію (користуючись Єдиним державним реєстром друкованих медіа та інформаційних агентств, переліком телерадіоорганізацій Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення);
  2. аналізує матеріали, які публікують засоби масової інформації (у тому числі на сайтах, сторінках в соціальних мережах тощо), представник яких проходить акредитацію;
  3. надсилає подання представнику Служби безпеки України, щоб отримати висновок;
  4. веде облік виданих прескарт і даних для акредитації, які надали представники медіа;
  5. ухвалює рішення про надання (скасування) акредитації представнику медіа;
  6. повідомляє представників медіа про результати акредитації;
  7. сприяє акредитованим представникам медіа в організації роботи.

Документи, які потрібно підготувати:

  1. заповнений додаток 5 до наказу (завантажити документ можна тут);
  2. скан-копія паспорту (1, 2 сторінка) ID-картки;
  3. скан-копія посвідчення журналіста (не є обов’язковою для фіксерів, які надають інформаційну підтримку іноземним журналістам і мають відповідний лист від керівника їхнього медіа);
  4. лист керівника медіа з клопотанням надати акредитацію;
  5. фотокартка 3,5*4,5 см у хорошій якості.

Документи потрібно надіслати:

  1. на електронну адресу newsmodu@gmail.com, на яку Міністерство оборони приймає заявки на акредитацію.

Коли можуть відмовити в акредитації:

  1. Якщо інформація, яку надав журналіст чи представник медіа, має невідповідності. У додатку не уточнено, що саме буде «невідповідністю», тому вважатимемо, що це інформація, яка не відповідає дійсності,  — навіть якщо це випадкова помилка.
  2. Якщо є підстави вважати надання акредитації представнику медіа недоцільною (і тут додаток не пояснює, що це можуть бути за підстави).
  3. Якщо акредитацію скасовували в минулому та/або за рекомендацією Служби безпеки України.

Не дивуйтесь, якщо не зрозумієте, чому вам не надали акредитацію. Додаток прямо передбачає можливість не пояснювати причини відмови.

На відміну від жорстких правил наказу та додатку №3, стаття 26 Закону «Про інформацію» зазначає, що в разі дотримання вимог (визначених саме цим законом) до документів, які подаються для отримання акредитації, в акредитації не мають права відмовити. Вважатимемо, що наказ усе ж намагається встановити запобіжник від журналістів, які, наприклад, мають пропагандистське минуле (на користь ворога), та не допускає до висвітлення повномасштабної війни журналістів чи представників медіа із сумнівною репутацією. Адже вони можуть нашкодити перебігу воєнних дій, Україні та її громадянам.

Якщо журналіст пройшов акредитацію, Управління зв’язків із громадськістю Збройних сил України виготовляє та видає прескарту (за формою Додатку №6 до Наказу, сторінка 15 за посиланням).

Як перевірити чинність акредитації: Міністерство оборони дає можливість верифікувати чинність акредитації за телефоном +380894201864.

Як журналіст може втратити акредитацію

Для цього треба порушити правила, встановлені додатком №4 до наказу (сторінка 10). Не важливо, чи це іноземний, чи український журналіст, правила діють на всіх без винятку. Тож погляньмо, яких обов'язків журналісти мають сумлінно дотримуватися:

  1. пред’являти прескарту на вимогу представників армії та інших складових сил оборони;
  2. мати при собі та пред’являти документи, що посвідчують особу;
  3. пересуватися у районі ведення бойових дій виключно у терміни та за маршрутом, визначеним і погодженим в установленому порядку з керівниками, командирами (начальниками), керівником служби зв’язків з громадськістю (пресслужби) військової частини у зоні її відповідальності;
  4. перед переміщенням до району ведення бойових дій повідомити керівника служби зв’язків з громадськістю (пресслужби) про термін відрядження, маршрут, яким будуть рухатись, мету редакційного завдання;
  5. протягом усього часу перебування в районі бойових дій носити (розміщувати) знаки розпізнавання (позначки) представників медіа на видному місці, за винятком ситуацій, коли це може призвести до загрози життю і здоров’ю медійників;
  6. мати при собі засоби індивідуального захисту, що включають, як мінімум, захисний шолом і бронежилет із маркуванням «ПРЕСА», «PRESS» (за винятком ситуацій, наведених у попередньому пункті);
  7. мати при собі медичну аптечку (в ній має бути все необхідне для надання першої медичної допомоги) і вміти нею користуватись;
  8. не вдягати формений одяг та знаки розрізнення армії та інших складових сил оборони, не брати в руки зброю і боєприпаси;
  9. по завершенні роботи на військових об’єктах і за вимогою передавати уповноваженим електронні та матеріальні носії з фото- та відеоматеріалами для перевірки на предмет інформації, яка не підлягає розголошенню;
  10. якщо там є інформація, яка не підлягає розголошенню, на вимогу представника служби зв’язків із громадськістю (пресслужби) або іншого уповноваженого видалити цю інформацію з електронного носія.

Додаток 3 наказу дозволяє допускати в райони ведення бойових дій і на військові об’єкти лише акредитованих представників медіа після того, як вони пред’являть прескарту з дійсним терміном дії, у супроводі офіцера зі зв’язків з громадськістю (пресофіцера) або іншої людини, визначеної керівником або командиром.

Звісно, навряд чи за відсутність аптечки журналіста можуть позбавити акредитації (це не означає, що аптечку з собою мати не потрібно). А от порушення вимоги пересуватися в районі ведення бойових дій виключно в терміни та за маршрутом, визначеними та погодженими в установленому порядку з керівниками й командирами, цілком може вплинути на рішення позбавити людину акредитації. Також медійника позбавлять акредитації, якщо він передав прескарту іншій людині.

Клопотання про скасування акредитації представника медіа подають до Управління зв’язків із громадськістю Збройних сил України.

Під час видачі прескарти представник медіа особисто ознайомлюється з додатком № 4 до наказу «Правила роботи представника засобу масової інформації у районі ведення бойових дій».

Де є обов'язки, є і права

Додаток №4 до наказу, крім обов'язків акредитованих журналістів / представників медіа, перелічує і їхні права на правомірне одержання, зберігання, використання та поширення:

  1. загальних відомостей про підготовку та застосування сил оборони;
  2. загальних відомостей щодо участі сил оборони у відсічі агресії Росії проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року;
  3. загальних відомостей про результати завершених операцій (дій) (виключно за погодженням із відповідним керівником, командиром чи начальником), за винятком інформації, яка не підлягає розголошенню.

У журналіста є право оскаржити до суду рішення про припинення акредитації. Частина 9 статті 26 Закону «Про інформацію» дає можливість відстояти свою акредитацію в суді. Зокрема, стаття 171 Кримінального кодексу України передбачає, що перешкоджання законній роботі журналіста (нас цікавить саме частина перша статті) карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів (850 гривень) або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

Порушити чи не порушити: точки дотику, які варто втілити

Якби на практиці можна було повністю зарегулювати журналістику у воєнний час, а наказ №73 передбачав би всі випадки, пов'язані з роботою воєнного журналіста, можливо, і не виник би суспільний резонанс через несправедливість припинення акредитацій журналістів, як це сталося після звільнення Херсона. Та й журналістики в умовах війни в її справжньому вигляді (коли швидко подається повна, правдива й точна інформація), швидше за все, не існувало б. Журналістика є динамічною, швидкою та гнучкою і здебільшого потребує само- та співрегулювання.

Звісно, в умовах війни держава та журналісти мають координувати дії, ефективно комунікувати й виробити чіткі правила. Якщо їх не буде, ризикують постраждати як держава, так і громадяни. Наприклад, уявіть, що немає обмежень на поширення інформації з обмеженим доступом і репортажі з військових об’єктів та позицій наших захисників з’являються у прямому ефірі. Ворог подякував би за підказку, куди йому стріляти.

Але важливо не лише встановити правила, а й щоб їх дотримувалися всі. Наказ попереджає, що акредитацію припинять, якщо порушити встановлені правила. Але вибіркове позбавлення акредитації журналістів не додає процедурі прозорості. Адже рішення припинити акредитацію в херсонському випадку, проте не застосовувати такі ж правила до журналістів, які приїхали до Ізюма, так само порушивши вимоги наказу, створило напругу й заразом підсвітило проблему, яку слід вирішити якнайшвидше.

Варто розуміти: якщо одним журналістам створюють перешкоду в роботі, а іншим віддають перевагу, це означає нерівні можливості для медіа. Вони можуть породити «охолоджувальний ефект», а авдиторія отримуватиме неповну та необ’єктивну інформацію.

Тож, окрім правил та вимог, які встановлює держава, аби захищати державні інтереси, варто не забувати: важливо давати українській і світовій аудиторії (від якої залежить міжнародна підтримка України) доступ до суспільно важливої інформації. Встановлюючи «правила гри», варто послуговуватись точками зору як держави, так і медіа, аби врахувати всі інтереси та встановити прозорі правила співіснування. Та допоки не створено ефективнішого регулювання, рекомендуємо журналістам дотримуватись вимог наказу, аби не потрапити під гарячу руку, втративши акредитацію. А військовому командуванню в співпраці з українськими медіа — виробити чіткі і прозорі правила комунікації, які задовольнятимуть усі сторони й запобігатимуть порушенням вимог щодо роботи журналістів в умовах воєнного стану та непрозорому підходу державних структур до позбавлення журналістів акредитації.

Євгенія Стаднік, юристка і проєктна менеджерка Центру демократії і верховенства права

Ілюстративне фото: Lietuvos geležinkeliai / фейсбук

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1275
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Олена
29 дн. тому
Запитання до автора статті. Якщо вїжджати у Херсон після його визволення не можна було, то чому не встановили тимчасові КПП? Вїзд у місто було вільним з перших днів його визволення. Усі без проблем вїжджали-виіжджали. Цим скористалися і журналісти. Без проблем приїхали і зробили крутезні матеріали. То в чому їх вина? Бойові дії не велися. То що вони тоді порушили? У такому випадку, позбавлення їх акредитациї взагалі виглядає дивним. Дивним є і позиція Маляр - її коментар у ФБ з цього приводу.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду