Практично всі споживачі телевізійних новин знають про телемарафон «Єдині новини», 32% респондентів є глядачами телемарафону. Загалом телебачення  використовують для отримання новин 36% українців. Більше 60% глядачів телемарафону дивляться його щодня, ще майже 30 % - щотижня. Про це свідчать дані щорічного дослідження USAID-Internews  «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа 2022». 

Глядачі телемарафону зазначають, що мають високий рівень довіри до новин в марафоні, а також схвально відгукуються щодо якості аналізу подій, оперативності та достовірності інформації.

У цілому, респонденти схвально ставляться до Національного телемарафону, відмічаючи те, що він іде цілодобово, його емоційно приємно дивитися («там не показують такі жахи, як у деяких джерелах»). Респонденти не звертають увагу на те, який саме канал веде мовлення в момент включення ТБ – для респондентів це не має значення. Практично, національний марафон сприймається як окремий канал інформації без прив'язки до назви ТБ-каналу.

Так само  національний марафон змінив ставлення українців до того, кому належіть медіа зокрема телеканалів. Респонденти відмічають, що вже практично не звертають увагу на те, хто є власником ТВ каналів, бо не відчувається конкуренції між каналами, тому що вони об'єднались в телемарафон з єдиним контентом. На думку учасників фокус-груп спостерігається значне зниження впливу власників ТБ каналів на редакційну політику у зв'язку з війною («Війна змушує всіх підтримувати один одного та не займатися маніпуляціями»). Кількість замовних матеріалів, на думку респондентів, значно зменшилася, оскільки зараз відсутні вибори (часто такі матеріали з'являлися в період передвиборних перегонів), а також усі ТБ-канали об'єдналися в національний марафон, в якому журналісти з різних каналів контролюють один одного.

Про формат національного марафону, що це об'єднання кількох каналів, знають усі, і респонденти можуть назвати майже всі канали-учасники марафону. Сам факт поєднання каналів викликає позитивний відгук, тому що, на думку респондентів, нема необхідності переключати канали, шукаючи новини. Також вважається, що новини стали більш об’єктивні, тому що журналісти з різних каналів контролюють один одного. Респондентів-телеглядачів можна умовно розділити на дві категорії: ті, хто дивиться телемарафон регулярно, і ті, хто ситуативно, скоріше використовуючи його як тло, коли вони займаються домашніми справами.

У тих, хто дивиться його регулярно, спостерігається висока задоволеність та довіра до інформації в ньому, але ті, хто дивиться його ситуативно, мають критичні зауваження щодо оперативності інформації, повторення однієї і тієї ж новини протягом кількох годин. Оперативність інформації у телемарафоні респондентами, як правило, порівнювалася з телеграм каналами, де така оперативність значно вища.

Телемарафон, хоч і асоціюється з офіційним джерелом від держави, проте внутрішньо переміщені особи ставляться до нього доволі критично. Оскільки у багатьох внутрішньо переміщених осіб немає доступу до телевізора, тому можливість перегляду Національного марафону обмежена, водночас респонденти 35+ зазначають, що дивляться його, якщо є така можливість. Респонденти вказують на неточності у викладі деталей новин, вплив влади на подання інформації в ефірі, надмірний оптимізм – показ лише «перемоги» України та неготовність висвітлювати невдачі та/або несприятливі прогнози.

Більша частина опитуваних у фокус-групах, що живуть в зоні бойових дій або на окупованих територіях, взагалі не встигла подивитися телемарафон через відключення українського телебачення. Ті, хто дивилися трансляцію марафону, зараз не шукають його в інтернеті. Серед недоліків телемарафону мешканці окупованих територій зазначали відсутність почуття безпеки («небезпечно дивитися по телевізору українські новини – сусіди можуть почути і здати») та недостатність інформації про тимчасово окуповані території, особливо про невеликі населені пункти.

Дослідження було виконано InMind на замовлення міжнародної організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Воно проходило в чотири етапи, включало в себе як загальнонаціональне опитування, так і фокус-групи. Основний етап -  загальнонаціональне опитування на дому у респондента у містах 50 тис.+.