In English

Говорячи про заходи для підтримки та відновлення української медіасфери, багато учасників ринку покладають сподівання на гранти міжнародних організацій. «Детектор медіа» вирішив адресувати ці сподівання та розпитати про пріоритети й червоні лінії підтримки медіа Ерін Елізабет МакКі — людину, яка нещодавно очолила Бюро USAID у справах Європи та Євразії.

Перш ніж приєднатися до бюро, МакКі з 2019 по 2022 рік працювала амбасадоркою Сполучених Штатів Америки в Незалежній Державі Папуа-Нова Гвінея, на Соломонових Островах і в Республіці Вануату. До призначення на посаду вона була заступницею голови місії в посольстві США в Джакарті, директоркою місії USAID / Індонезія та USAID / ASEAN, а також перебувала на різних посадах в USAID у Вашингтоні, Центральній Азії, Іраку, Південній Америці (включаючи Перу, Болівію, Колумбію, Еквадор, Парагвай і Бразилію), палестинських територіях та Росії.

Наша розмова відбулася під час зустрічі Ерін МакКі з українськими журналістами та представниками медійних громадських організацій. Серед іншого вона розповіла про рішення виділити 33 мільйони доларів на підтримку українського фінансового сектору. І закінчила цю розповідь такими словами: «Я почула від усіх вас, що виживання незалежних медіа залежатиме від процвітаючого приватного сектору, який допоможе генерувати дохід від реклами, а також розширювати коло ваших учасників та ваш інструментарій. І я розумію, що хоча вони можуть виглядати такими, що перебувають на відстані один від одного, вся наша робота спрямована на підтримку кожного елемента української економіки та суспільства, щоб мати можливість втілити майбутнє, яке охопить, підтримає та допоможе кожному українцю».

— Пані Ерін, USAID має Програму підтримки медіа в Україні на $75 млн до 2025 року (реалізує Internews. — «ДМ»). Це величезна сума, і це може бути найбільша програма підтримки ЗМІ у світі. Але проблеми незалежних ЗМІ в Україні під час війни теж величезні. Якщо цієї суми буде недостатньо, чи зможете ви копнути глибше?

— Це чудове запитання, і багато що тут залежить від Конгресу. Це залежить від впливу (результату профінансованих активностей. — «ДМ»), але також від інших партнерів та приватного сектору. Сполучені Штати не можуть підтримувати сектор чи галузь самостійно. Ми тут не для того, щоб дати подачку, а щоб допомогти покращити ситуацію. Це означає, що часто ми виявляємо, що інвестиції, які ми робимо в наші програми, настільки чіткі, що ми можемо продемонструвати вплив, результат і можливість залучити ще більше донорів, партнерів, спонсорів, аби усунути прогалини чи масштабувати роботу. Отже я можу вам пообіцяти: якщо ми досягнемо успіху, то цей успіх приведе до залучення додаткових ресурсів і партнерів.

— Ви працюєте у Вашингтоні і знаєте тамтешній контекст набагато краще за нас. Чи триватиме підтримка демократії та врядування в Україні після майбутніх виборів у США цього року та президентських виборів за два роки?

— У мене немає кришталевої кулі і я не можу сказати, як пройдуть вибори. Але я впевнена, що незалежно від того, яка партія прийде до влади, говоримо ми про проміжні вибори чи про президентські вибори 2024 року, величезна двопартійна підтримка та підтримка з боку американського народу (перед яким, відверто кажучи, політики повинні відповідати) України та українського народу не схожа ні на що побачене мною за все життя, за всю кар’єру на державній службі. Отже це не залежить від пріоритетів адміністрації. Це партнерство між Сполученими Штатами та Україною, яке триватиме за межами будь-якого виборчого циклу.

— Повертаючись до підтримки медіа: які ваші червоні лінії? Які заходи, ініціативи, на вашу думку, в жодному разі не варто підтримувати в Україні?

— Це цікаве запитання, на яке я не можу відповісти. Я маю переадресувати його нашим колегам із місії, тому що ці червоні лінії залежать від сектору, контексту та кожної країни, чи не так? Загалом обмежень немає, доки засоби масової інформації та партнери, яких ми підтримуємо, дотримуються етики, демонструють високу чесність і продовжують відстоювати журналістику на основі фактів, а також доступ і способи забезпечення інформацією навіть тих, хто не має смартфона. І креативно підходять до того, щоб кожен отримував потрібну інформацію: це свого роду інклюзивна журналістика, якщо таке поняття існує.

І тому я б не сказала, що є червона лінія. Але є партнери, які не демонструють цих якостей і характеристик, які не досягають того рівня, який, як ми знаємо, є таким важливим для четвертого стовпа чи, якщо хочете, четвертої гілки влади демократії.

— Якби український уряд прийшов до вас і попросив підтримати марафон «Єдині новини» або державний телеканал, ви би погодилися?

— Я мала би побачити точний характер запиту. Зазвичай ми працюємо через наших партнерів і програми, а не фінансуємо безпосередньо державні органи та установи. Макроекономічна підтримка бюджету, яку ми нещодавно надали, є безпрецедентною в моїй історії роботи в агентстві (станом на 8 серпня уряд США надав або взяв на себе зобов’язання надати уряду України $8,5 млрд прямої бюджетної підтримки. — «ДМ»). Вкрай важливо, щоб український уряд працював, щоб він міг далі битися на війні та виплачувати пенсії, оплачувати медичні рахунки, фінансувати першу допомогу, всі критично важливі послуги, які є фундаментальними для збереження України.

Тож моє припущення щодо відповіді на ваше запитання буде таким: це малоймовірно, тому що ми працюємо в основному через наші програми та партнерів, не рахуючи аномалії, яку я описала.

Фото: USAID, «Детектор медіа»