Інтернет Асоціація України (ІнАУ) направила листи керівникам профільних парламентських комітетів з питань гуманітарної та інформаційної політики, з питань цифрової трансформації, з питань правової політики та з питань економічного розвитку з пропозиціями правок до закону про медіа, ухваленому в першому читанні.

В асоціації вважають, що законопроєкт несе значні ризики збільшення цензури і створює передумови для корупції.

«Розробники законопроєкту "Про медіа", який було прийнято у 1-му читанні 30 серпня, декларують, що пропоновані ними новації спрямовані на забезпечення свободи вираження поглядів, вільного поширення інформації, захист прав користувачів медіасервісів, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа.

ІнАУ вважає, що зміст законопроєкту повністю суперечить цим деклараціям, несе значні ризики збільшення цензури і створює передумови для корупції. Причому в даному разі йдеться не про об’єктивні воєнні обмеження – абсолютна більшість новацій спрямовані на мирний час. В документі міститься ряд контроверсійних та невідповідних Конституції та міжнародним зобов’язанням України новацій, які несуть суттєві загрози не лише сфері медіа, але й галузі електронних комунікацій», – йдеться в заяві Асоціації.

Зокрема, ІнАУ незадоволена збільшенням повноважень Нацради, яка «має видавати свої правові акти без погодження і реєстрації, одноосібно припиняти діяльність медіа, накладати штрафи, а також здійснювати державний нагляд і контроль не лише в сфері медіа, але й поза її межами».

Також Асоціацію непокоїть позасудова заборона на поширення медіа, надання Нацраді права вимагати обмеження доступу до соціальних мереж і виключення з результатів пошукових систем; покладання на провайдерів доступу до інтернету зобов’язання обмеження доступу до контенту, які технічно не можуть бути виконані, та «дискримінаційні підходи до онлайн-медіа у порівнянні з іншими медіа».

Повний перелік правок, які пропонує ІнАУ з цього приводу, доступний за посиланням.

• Читайте також: Закон про медіа: Змінити не можна завалити

Нагадаємо, 30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.  

Однак, на думку критиків законопроєкту, нова редакція документа «фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить його ведення більш цивілізованим.

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.

За словами голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, закон «Про медіа» запропонує чіткі критерії для «чорного списку» осіб, які становлять загрозу нацбезпеці.

Юристка ЦЕДЕМ, членкиня Незалежної медійної ради Тетяна Авдєєва вважає, що чинна редакція законопроєкту «Про медіа» є найбільш збалансованою з огляду на ті обставини, в яких перебуває Україна.