Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук у коментарі «Детектору медіа» заявила, що залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці, цілком доречне.

Про це Кравчук заявила коментуючи норми ухваленого Радою у першому читанні варіанту законопроєкту «Про медіа» №2693-д.

Зокрема, критики норми про залучення Нацради заявляли, що це робить процедуру недієздатною і ставить її в залежність від рішення колегіального органу.

«Практика європейського законодавства та рішень ЄСПЛ — це певні критерії, за якими людей вносять у якісь санкційні списки. Ми вважаємо, що регулятор як колективний орган із людей, які розуміються на цій сфері, може і здатний приймати рішення на основі подань СБУ. СБУ подає, а Нацрада приймає рішення. Бо якщо рішення приймає тільки СБУ — це такий собі чорний ящик, із якого щось можна витягнути, потім знову без пояснення критеріїв виключити, як уже це було. Іноді трапляються помилки, коли, наприклад, українського актора включили в цей список помилково. Ми залишаємо цю тезу відкритою, дискусійною до другого читання, бо керівник Міністерства культури та інформаційної політики висловив думку, щоб, можливо, залишити цю роботу все-таки одній СБУ. З точки зору критеріїв законодавства це гірша норма. Але якщо це знайде в більшості прихильне ставлення, можливо, ця норма зміниться до другого читання. Малоймовірно, що до цього долучиться РНБО, тож треба обирати між чорним ящиком СБУ і спільною роботою з Нацрадою», — каже Кравчук.

На запитання, навіщо додатково виписувати в законі формулювання щодо заборони популяризації органів влади держави-агресора, Кравчук зауважила: 

«Відповідь на це запитання найкраще сформулював медіаюрист, який виписував цю норму. Заборона "виключно" позитивного висвітлення органів держави-агресора: цієї норми в законодавстві на сьогодні немає, що, власне, доводить, що автори законопроекту думали про додаткові заглушки від рф. Чому "виключно" — тому що можуть існувати випадки, коли медіа можуть висвітлювати, умовно, якісь дії цих органів на окупованих територіях — відновлення постачання води чи газу абощо — і тоді існує ризик притягнення до відповідальності, бо регулятор тлумачитиме, що це позитивне висвітлення. Тож це слово — запобіжник для стосунків між регулятором і медіа, які теж є продуктом певного консенсусу сторін»,— заявила Кравчук. 

Також Кравчук заявила, що законопроєкт не передбачає жодних змін у функціонуванні каналу «Рада».

«Якщо розібратися в тій критиці, яка лунає, то вона містить переважно зауваження щодо самого існування каналу як такого. Чи це порушення Директиви ЄС? Ні, в багатьох країнах ЄС існують парламентські телеканали. Якщо ж говорити про контент, то ми жодним чином не виписуємо в законі, що має показувати телеканал «Рада». Він, як і інші телеканали, підпадає під обмеження, що не можна показувати. Шкідливий для дітей контент, контент, що містить загрозу інформаційній безпеці — все, що забороняється з точки зору пропаганди. На мою думку і на думку авторів законопроєкту, виписувати, що має показувати телеканал — "Рада" чи будь-який інший — неправильно, бо це і є цензурою».

Кравчук закликала представників опозиційних фракцій, громадських організацій, медійних експертів долучитись до роботи над законопроєктом до другого читання.

«Ми свідомо збільшили час подання пропозицій з 14 до 21 дня. Я за три роки своєї роботи в парламенті ще не спостерігала іншого рішення з таким строком, це вперше за три роки зробили виняток і збільшили час, щоб не було зловживань, що, мовляв, комусь не дали подати правку. Ми готові вислухати всіх і на комітеті, і на підкомітеті, і знайти оптимальне рішення, яке підтримає більшість депутатів у комітеті і в залі. Також ми чекаємо на висновок від Єврокомісії, який пишуть експерти Ради Європи. Ми з ними вже співпрацювали у 2020 році, коли готували першу версію закону, а цього тижня матимемо онлайн-зустріч. Очікуємо висновку від них — і тоді можна буде все до другого читання опрацювати і від них, і від депутатів».

Також Кравчук запевнила, що норми закону «Про медіа» збільшують квоти на україномовні пісні в радіоефірі.

• Читайте також: Княжицький: Законопроєкт «Про медіа» фактично скасовує заборону російської музики та «чорні списки»

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, за проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

29 серпня низка народних депутатів звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука з закликом зняти документ із найближчого пленарного засідання. На думку 34 нардепів, серед яких представники п'яти фракцій та позафракційні, в оновленому документі існують «небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

Громадянський рух «Відсіч» опублікував заяву з критикою окремих положень законопроєкту «Про медіа», які за його даними, містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії.

Фото: Yevheniya Kravchuk/Facebook