Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму підготувала загальні рекомендації щодо подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в Україні.

«Під час обговорення всі члени ради погодилися, що процес подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політик має бути виваженим, ґрунтуватись на суспільному діалозі, відкритій фаховій дискусії, але водночас не може бути відкладеним у часі, адже це – важлива складова ментального спротиву агресії. Питання щодо збереження у публічному просторі або заміни (у випадку топоніміки) чи демонтажу та переміщення (у випадку з пам’ятниками) повинні вирішуватися відповідно до чинного законодавства про місцеве самоврядування, а також законодавства у сфері охорони культурної спадщини», – повідомляє МКІП.

Експертна рада вважає, що підходи при прийнятті рішення щодо об’єктів, назв, символів російського імперського та радянського тоталітарного минулого не повинні бути формальними, а визначатися на науковому підґрунті та за наявності суспільного діалогу. Доцільно уникати узагальнених групових критеріїв, натомість варто підходити індивідуально до кожного випадку.

«Водночас потрібно враховувати, що російська імперська та радянська тоталітарна практики міфологізували певні постаті та події. Показником їхньої інструменталізації є масовість насаджування назв, об’єктів, символів у публічних просторах українських населених пунктів», – повідомляє МКІП.

Отже, при ухваленні рішень щодо усунення із публічного простору чи збереження об’єктів, назв, символів російської імперської та радянської тоталітарної політик доцільно враховувати такі критерії:

• міру та наслідки участі політичного чи культурного діяча у реалізації російської імперської та радянської тоталітарної політики;
• як ті чи інші об’єкти, назви, постаті, або твори пропагують імперські та тоталітарні наративи;
• внесок особи у розвиток української та світової культури, науки та інших суспільно значущих сфер людської діяльності;
• особисту світоглядну позицію, ціннісні орієнтири тієї чи іншої постаті;
• ставлення особи до української ідентичності та ідентичності корінних народів України;
• міфологізованість та інструменталізацію імперською та тоталітарною пропагандою постаті чи історичної події.

Зокрема, недоцільним є існування у публічному просторі назв, об’єктів, символів пов’язаних із:

• реалізацією російської імперської та тоталітарної політики, спрямованої на підкорення України, переслідуванням учасників боротьби за незалежність, здійсненням політичних репресій та інших злочинів імперського та тоталітарного режимів;
• назвами російських міст та інших географічних, історичних та культурних об’єктів РФ, що не пов’язані безпосередньо із українською історією;
• особами, що брали активну участь у реалізації та/чи пропаганді російської імперської та радянської тоталітарної політики;
• особами, що брали безпосередню участь у переслідуваннях учасників боротьби за незалежність, здійсненні політичних репресій та інших злочинів імперського та тоталітарного режимів;
• особами і подіями, що були міфологізовані імперською та тоталітарною пропагандою і до сьогодні використовуються російською пропагандою на поширення власних наративів.

Експертна рада висловила думку, що зникнення з публічного простору топонімів чи пам’ятників на честь певних культурних діячів не дорівнює зникненню їхнього культурного доробку, який залишається доступним.

У процесі очищення публічного простору від російської імперської та радянської тоталітарної спадщини важливо не допустити знищення пам’яті про справді значимі для України й конкретного міста чи села історичні постаті та події.

Доцільно зберігати назви/об’єкти, пов’язані з особами, які:

• зробили важливий внесок у розвиток української чи світової науки, культури та інших сфер суспільного життя;
• були прихильними (толерантними) до України та української культури, визнавали її рівність з іншими культурами;
• боролися з тоталітарними режимами чи зазнали від них переслідування.

«Важливо зберігати пам’ять про героїв та геройок, захисників і захисниць України, зокрема солдатів, офіцерів, лікарів та медсестер, членів Руху опору та інших, що захищали Україну від нацистських окупантів.

Важливо враховувати, що подолання наслідків русифікації не повинно призводити до звуження та примітивізації культурного простору в Україні, а натомість має стимулювати розвиток інклюзивного гуманітарного і культурного середовища, водночас наповнюючи його власним унікальним ціннісним змістом.

Також варто сприяти збереженню творів монументального мистецтва, зокрема елементів оздоблення та декору у публічному просторі, та впроваджувати методи їх критичного переосмислення. Зберігаючи цілісність матеріальних об’єктів, надавати їм нового змісту – засудження імперської та тоталітарної політик».

Експертна рада дійшла висновку, що загальними підходами є виваженість, об’єктивність, своєчасність та повнота реагування на запит українського суспільства щодо подолання антиукраїнського впливу російських цивілізаційних міфів, російської імперської та радянської тоталітарної політики у публічних просторах населених пунктів України як відповіді на виклики глобального конфлікту демократичних і тоталітарних цивілізацій.

Повна версія рекомендацій Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму за посиланням.

Раніше Мінкульт та Український інститут національної пам'яті створили Раду з питань дерусифікації та декомунізації, яка, зокрема, координуватиме процеси демонтажу пам'ятників. До складу Ради увійдуть письменники, культурні діячі, видавці та історики.

У квітні 2022 року в Україні створили Раду з розвитку бібліотечної сфери. Вона напрацювала рекомендації щодо того, які російські та радянські книги потрібно вилучати з бібліотечного фонду. Детальніше про ці критерії — за посиланням.

Також в Україні можуть змінити перелік російських творів, рекомендованих до вивчення в рамках курсу зарубіжної літератури.

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко не виключає, що вилучені з бібліотек російські книги можуть піти на макулатуру і друк українських книжок.

Фото:  Вячеслав Саулко/Facebook (демонтаж пам’ятника «возз’єднання» України з Росією у Переяславі).