Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю «Детектору медіа» прокоментував процес подолання наслідків русифікації та тоталітаризму, зокрема, перейменування населених пунктів і вулиць.

За словами омбудсмана,  під час великої війни не може бути, щоб  в Україні залишалось «стільки російськомовних покручів у назвах населених пунктів і вулиць».

«Розповім про досвід Миколаївщини. У нас є населені пункти, назви яких не відповідають нормам закону. Приміром, місто Южноукраїнськ, в якому розташована атомна електростанція. Я звернувся до директора станції, щоб він хоча б назву змінив. Бо не знаю, що повинно статися, щоб місцеві депутати звернулися до парламенту про перейменування цього населеного пункту. Можливо, вони це зроблять після закінчення воєнного стану…У нас безліч первомайськів, лучів, переводчикових, южних, надєждєних. Один із провулків у центрі Полтави називався Бумажним (10 березня рішенням Полтавської міської ради його перейменували на провулок Полтавський Яр. — «ДМ»), у Миколаєві є вулиця Кузнецька.

Кремінь повідомив, що виступив з ініціативою обговорити публічно такі назви, однак за його словами, місцева влада виявила байдужість: «Я отримав відповіді, що назва міста Первомайськ подобається містянам, бо є міжнародне свято 1 травня. Хоча колись цей населений пункт називався Богополем».

«Ми маємо продовжити перейменовувати не тільки населені пункти, а й навчальні заклади, стадіони тощо. У нас так активно захищають Булгакова та Ільфа й Петрова — і так безпорадно забули Дмитра Донцова і Михайла Міхновського. У нас не згадують одного з лідерів літературної дискусії 1925–28 років Миколу Хвильового, а також Миколу Куліша і Леся Курбаса. Те, що вони зробили для новітньої України та для розвитку української літератури, — неоціненно», — каже Кремінь.

• Читайте також:  Найбільше назв, пов’язаних з Росією, за рік перейменували у Києві та Вінниці

В Україні триває процес подолання наслідків русифікації та тоталітаризму, який передбачає, зокрема, і повернення топонімам історичних назв. 

21 березня 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». 

У 2022 році Мінкульт та Український інститут національної пам'яті створили Раду з питань дерусифікації та декомунізації, яка зокрема координуватиме процеси демонтажу пам'ятників. До складу Ради увійшли письменники, культурні діячі, видавці та історики.

У червні МКІП опублікувало роз'яснення  щодо дерусифікації, декомунізації та деколонізації та ключову інформацію щодо законодавчих рамок відповідних процесів.

Фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»