В кінці листопада головний редактор онлайн-видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов опинився в центрі кількасерійного скандалу. Спочатку він поконфліктував із президентом Володимиром Зеленським під час пресмарафону, потім — опублікував ролик із пострілом із гармати, через який Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження. Юрій Бутусов анонсував судові позови і проти Зеленського, і проти Державного бюро розслідувань. А у відповідь на слова радника голови Офісу президента Олексія Арестовича, що Бутусова можуть нібито зробити «сакральною жертвою», сказав, що відчуває загрозу з боку Єрмака і Зеленського. «Детектор медіа» розпитав Юрія Бутусова, що відбувається зараз із кримінальним провадженням ДБР та його позовами. Ми також звернемось із запитами до ДБР, аби з’ясувати, з чим пов’язане зволікання в розслідуванні, про яке говорить Юрій Бутусов. 

— Юрію, минуло вже більше трьох тижнів після відкриття кримінального провадження ДБР через ваш відеоролик. Як просувається розслідування? Чи допитували вас, чи контактували ви зі слідчими? Що взагалі відбувається?

— Досі мені не те що не повідомили про хід справи, а навіть не телефонували. Тобто мені нічого не відомо. Зараз мені вже прийшли на допомогу адвокати Леонід Маслов та Дмитро Круговий із компанії «Сенс», які вирішили мене захищати. Вони будуть з’ясовувати це питання в ДБР, надсилати запити: що це за дії ДБР, навіщо це було зроблено з порушенням Цивільного кодексу, тобто з розголошенням мого імені та прізвища ще до початку провадження.

— Ви казали, що позиватиметесь проти Державного бюро розслідувань щодо незаконного відкриття справи. Чи подали ви позов? Які його перспективи?

— Ми зараз готуємо позов — для початку, аби позиватися, нам треба отримати хоч якісь матеріали: хто саме відкрив провадження, до кого позиватися. Ми поки що намагаємось отримати інформацію від ДБР. В будь-якому разі Леонід Маслов буде вести цю боротьбу, ми будемо вивчати матеріали і не зупинимося, бо не хочемо, щоб це легко зійшло їм з рук.

— Ви також казали, що будете позиватися проти Володимира Зеленського, бо вважаєте його слова брехнею. Чи подали ви цей позов?

— Його ми теж готуємо, і найближчим часом він буде поданий — це позов щодо спростування тих слів, які містять у собі фактичну неправду, яку легко можна спростувати.

— Які конкретно твердження Зеленського ви вважаєте неправдивими?

— Він заявив, що я першим оприлюднив відео щодо «байрактарів», і внаслідок цього загинули люди. Звичайно, така важка образа не залишиться та не минеться без спростування, і зараз ми готуємо її. І я знайшов статті на «Радіо Свобода» та Бі-бі-сі, де було позначено, хто саме першим оприлюднив це відео. Крім того, ми  зараз подивилися, чи дійсно внаслідок цього хтось загинув. Насправді український військовий загинув до удару «байрактара», а не після цього удару. Крім того, ми з’ясували, що через дві години Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив те саме відео з «байрактара». Ніхто не дивиться, що це не я оприлюднив це відео першим.

— А знаєте, хто саме? Ви з’ясували це через медіа?

— Я цю людину не знаю. Я спочатку побачив інформацію щодо цього удару, почав перевіряти інформацію. Я не був першоджерелом — я навіть не був першим чи другим. Можливо, не другим і не третім. Є підтвердження, і зараз це буде відомо. І в армії джерела, які мені повідомили цю інформацію, — це достатньо серйозні джерела. Тим більше, що я в жодному разі не був  першим — ні щодо оприлюднення самого факту інформації, ні щодо оприлюднення відео. Президент каже, що йому постійно дзвонять посли різних держав, бо я першим написав про «байрактар». Але це абсолютно чудернацька цитата — тобто виявляється, що вони не дивляться сторінку ЗСУ, де було це відео. Якщо це відео не треба було оприлюднювати, то навіщо вони самі його виклали? Вони ж могли взагалі не коментувати цю інформацію. Або дати текст, але не викладати відео. Є також слова, що через мене загинули люди. Якщо хтось через мене загинув, то має бути провадження. Я готовий до цього, я хочу почути, хто саме загинув, коли, за яких обставин — це ж Верховний головнокомандувач все ж таки каже.

Скрин із матеіралу Бі-бі-сі 

— Позиватися будете саме через ці слова президента? З його інших слів витікало, що ви  працюєте в інтересах олігархів.

— Так, там багато є що спростовувати. Але я проконсультувався з юристами, й, на їхню думку, інші його звинувачення не містять фактів, які можна було би спростовувати в порядку захисту честі й гідності. Він не сказав про олігархів так, щоб це звучало як звинувачення. Контекст зрозумілий, але що там спростовувати? Він скаже: я читав на такому-то сайті, на такому-то форумі. Суд відмовиться спростовувати частину його слів, і це рішення будуть подавати як таке, що підтверджує його правоту. І навіщо мені гратися в цю гру, якщо ми знаємо про ручне управління судами? Я візьму факт, який беззаперечний для всіх, і для початку спростую основну брехню, яка мене найбільше образила. А потім будемо займатися іншим.

— Чи уникаєте ви відповідей на запитання журналістів щодо обставин вашого пострілу з гармати? Чому? На вашу думку, чи відомі ці обставини ДБР? 

— Я не уникаю. Я, чесно кажучи, нічого поганого взагалі не бачу в тому, що я зробив, нічого підсудного. На мій погляд, під час війни здається дивним, що виникають взагалі питання до таких дій. На відео нема ні місця розташування, ні куди йде постріл, ні взагалі навіть відкату гармати не видно, тобто чим стріляли. Є ж боєприпаси різних видів. Але від мене вимагають пояснень. Згідно з Кримінальним кодексом взагалі нема про що казати — підстав для порушення кримінального провадження немає. Слідство має спочатку встановити, чи є взагалі порушення в тому, що було, а потім вже ухвалювати правові рішення. Хай вони спочатку сформулюють мені, в чому взагалі склад злочину. Чому вони вбачають у тому відео підстави для порушення кримінальної справи. Я дуже хочу прийти на допит і почути від слідчого, з ким я веду агресивну війну. Почути назву держави, проти якої я розв’язав цю війну.

Хочу звернути увагу на таку дуже забавну, але важливу деталь. Коли я робив постріл, я сказав: «Смерть російським окупантам». А коли ДБР робило публікацію на сайті, то в повідомленні чомусь прибрали слово російським — написали, що Юрій Бутусов зробив постріл зі словами «смерть окупантам». Чому прибрали? Тому що якщо написати «смерть російським окупантам» і при цьому почати провадження за 437-ю статтею про ведення агресивної війни, це буде зовсім весело виглядати. Тому ДБР відредагувало мої слова. Це було би смішно, якби це не було пов’язано з тяжкою статтею КК, під яку дуже легко взяти дозвіл суду на прослуховування та зовнішнє спостереження. Саме з цією метою це й робилося. 

­— Ви вважаєте, що вас можуть прослуховувати?

— Це для цього й робиться. Справа щодо журналістів взагалі не підслідна ДБР. Чому я там фігурую, вони не пояснили. Ще раз наголошую: минуло три тижні, мені навіть ніхто не телефонує. Хоча я постійно про це кажу, пишу, роблю заяви, кажу, що подам на них до суду. І жодної  реакції — вони сидять тишком-нишком. Тому, звичайно,  я не хочу давати можливості для маніпуляцій.

— Ви помічали, що за вами стежать?

— Я не помічав — я за цим не слідкую, відверто кажучи. За мною було спостереження під час Януковича, тоді я це бачив. Зараз стараюся жити так, аби не звертати на це уваги. Але хочу сказати, що це робиться передусім для того, аби взяти під легальне прослуховування телефон, а можливо, вилучити якийсь документи, аби долучити їх до кримінальної справи, і щоби взяти під контроль мої контакти, пересування, джерела, з ким я спілкуюсь. Усе це робиться для того, щоби стежити за тим, які в мене джерела інформації і як я з ними перетинаюся, — тобто для обмеження моєї журналістської роботи. Це тяжка стаття КК, в Україні всього 90 справ за статтею 437, і всі вони проти російських терористів. Я — єдиний фігурант, який не є російським терористом. І під нею будь-який суддя легко оформлює дозвіл на негласні слідчо-розшукові дії.

— Не раз лунали звинувачення, що ви, мовляв, підставили військових, які дали вам вистрілити з гармати. Чи мали ⁄ мають ці люди зараз проблеми, чи загрожує їм небезпека?

— Мені про це нічого не відомо. Люди, які про це кажуть, хочуть зробити гірше нашій армії, покарати когось із тих, хто зі мною спілкується. В чому предмет злочину? В чому винні ці люди? (У ДБР пояснювали, що предметом провадження є дії армійських посадовців, які дали Юрію Бутусову доступ до зброї. — «ДМ».)

— Дали постріляти зі зброї цивільній людині.

— Стріляти куди? І кому саме? В процесі стрільби робиться багато речей: хтось робить наведення на ціль, хтось заряджає. Це ж не те, що хтось дав мені гвинтівку чи пістолет і я сам кудись постріляв. Це ж воно кудись летить, правильно? Хтось наводить, хтось командує, є штатний розрахунок у гармати. Є командир гармати, є командир батареї, є навідник, є заряджаючий. Те, що я зробив, — це не перше, не друге, не третє, не четверте.

— Тобто ви лише натиснули, умовно кажучи, на гачок?

— Звичайно. Гармати, яку не я навів. Тому це безпідставні звинувачення, які  націлені на те, аби створити негативний фон. І не більше. Мені не відомо, щоб були якісь проблеми в тих людей через це, тому що ніякого злочину в тому, що було на відео, немає. Нікого не видно на цьому відео, коли воно було зроблено, що було зроблено. Це встановити можливо, якщо є оригінал відео. Всього цього нема — і слідчих дій нема. Злочинного наміру нема, жодного складу злочину також. Це все абсолютні вигадки — всі розуміють, що це політична боротьба для дискредитації мене після пресконференція президента.

— Андрій Богдан в інтерв’ю Гордону сказав, що Зеленський, мовляв, хоче посадити низку людей, серед них і вас. Чи, на вашу думку, влада справді має намір вас ув’язнити або ще в якийсь спосіб покарати? 

— Мені важко сказати, я не знаю. Я вважаю, що дії влади абсолютно незаконні й неадекватні. Головне — незаконні, оскільки неадекватні — це суб’єктивна характеристика. Я бачу в цих діях бажання закрити мені рота та перешкодити моїй роботі з розслідування «вагнергейту» та інших зв’язків із Росією. Цей постріл — просто привід.  

— Коли ви говорили, що вважаєте загрозою своєму життю Зеленського і Єрмака, ви висловлювалися фігурально чи справді так вважаєте? Чому?

— Коли люди говорять про загрозу життю — це завжди серйозно, і коли це робить представник влади, тобто радник президента... За часи війни та революції до мене надходили сотні погроз у фейсбуці. Писали мені, членам моєї родини, я бачив сотні повідомлень. Але коли це робить представник влади, і робить це в погрозливій формі, до цього треба ставитися серйозно. Звичайно, я розумію, кому може це бути вигідно. Це вигідно виключно тим, хто намагається приховати російський вплив, про який я пишу і який влада намагається не визнавати. А кому ще це може бути вигідно? Ми зараз бачимо, які революційні протести? Яка сакральна жертва? Ці вигадки — також завуальована форма залякування. Я це багато разів у житті проходив, мене все це абсолютно не лякає, але я хочу, щоб люди в будь-якому випадку розуміли, що загроза моєму життю — виключно з боку влади.