ЗМІ впливають на світосприйняття своїх читачів не лише за допомогою змісту своїх публікацій, а й за допомогою мови, яку вони вживають, а також цитування тих чи інших людей. Наскільки українські ЗМІ є гендерно рівними? Ми дослідили 477 тисяч матеріалів, опублікованих найпопулярнішими в Україні онлайн-ЗМІ за літо 2021 року, та визначили, наскільки часто вони цитують жінок-експерток у порівняні з чоловіками.

Загальні факти

1. Слово «експертка» щодо жінок за літо з’явилося в новинах 470 разів. Ще 520 разів противники фемінітивів (та російськомовні медіа) іменували жінок «експертами». Багато це чи мало? Для порівняння, експерти-чоловіки з’являлися у статтях майже вчетверо частіше — 3920 разів.
2. Гендерний баланс серед експертів в українських медіа поки не спостерігається, адже частка експерток становить лише 29 %.
3. Категорії, де жінки-експертки представлені найбільше, виявилися досить стереотипними: це «Погода» та «Життя / lifestyle», де їх було близько половини. Найменше експерток було в категоріях «Спорт» та «Війна / армія», де вони становили десяту частину всіх експертів.
4. Суспільне, LB.ua та «ГолосUA» — медіа з найвищою часткою експерток — 35 %, а найнижчий показник в «Економічної правди» і «Гордона» — по 14 %.
5. Серед блогових дописів, опублікованих на сайтах ЗМІ, майже 20 % були написані жінками, найбільше з них також у категорії «Життя/lifestyle».
6. Жінки значно частіше потерпають від об’єктивації та сексуалізації в медіа, ніж чоловіки, а також частіше описуються в межах стереотипних образів та ролей.
7. Про жінок як керівниць пишуть учетверо рідше, ніж про чоловіків.

Методологія. Для пошуку імен у статтях ми використовували моделі Named Entity Recognition (NER) для української та російської мов. Імена експертів ми визначали як такі, що трапляються в реченнях поряд із дієсловами на кшталт: сказати, заявити, повідомити, розповісти, написати, прокоментувати тощо. Щоб серед усіх цитованих імен визначити саме експертів, ми натренували модель для класифікації речень за наявністю згадки експерта/ки. Для навчання ми попередньо підготували набори речень із цитуваннями експертів («Про це розповіла епідеміологиня та експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я Наталія Виноград») та «не-експертів» — політиків, держслужбовців, прессекретарів і т. д. («Це дуже своєчасна програма, — зазначила міністерка соціальної політики Марина Лазебна»). Нам вдалося досягти точності класифікації 83 % (F-міра). Ми визначали стать на основі словників жіночих та чоловічих імен, а також за родами дієслів у реченнях зі згадками.

Ми визначаємо експертів як людей, які коментують певну тему чи подію, проте не є офіційними особами, що надають такі коментарі за своєю посадою. Коментарями експертів ми вважаємо будь-які цитування думки цих людей у ЗМІ.

Ми не перевіряли якість експертних коментарів чи якість власне експертів, яких цитують ЗМІ.

У цій статті під «новинами» ми маємо на увазі 36,5 тисяч статей з експертними коментарями, що становили 8 % від усіх досліджених новин.

Про те, яких саме експертів найчастіше цитували ЗМІ, читайте у матеріалі.

«Життя» та «Погода» — «найжіночніші» категорії

Серед усіх експертів, яких ми виявили в новинах за червень — серпень цього року, жінки становили всього 29 %, а чоловіки, відповідно, 71 %.

Найчастіше жінки були представлені в категоріях «Життя/lifestyle» та «Погода» — експерток тут було 50 % та 45 % відповідно. У lifestyle-новинах найбільше цитували фітнес-тренерок, дієтологинь, астрологинь:

• «Існують перевірені методи зняття стресу. Детальніше розповіла фітнес-тренерка Марина Боржемська»;
• «16 червня — чудовий день для початку пляжного сезону. Про це Gazeta.ua розповіла астрологиня Олена Максимова».

Графік 1 показує співвідношення експерток та експертів у кожній із 15 категорій, порівнюючи кількості унікальних жіночих та чоловічих імен, на які посилаються в новинах цієї категорії.

У коронавірусних новинах експертки становили 33 % — переважно медичні працівниці та науковиці. Цікаво, що, за даними Держстату, медичні науки є галуззю з найвищою часткою жінок, залучених у виконанні наукових досліджень і розробок (71 % у 2019 році).

У новинах категорії «Суспільство» експертки складали 28 %, а «Економіки» — 21 %. Найменше представлені експертки в категоріях «Війна / армія» та «Закордонна політика», де їх було по 9-10 %.

Наскільки часто ЗМІ цитують тих чи інших експертів? Розгляньмо кількість новин із посиланнями на чоловіків і жінок (графік 2). Оскільки кожну людину можуть цитувати декілька разів, присутність експертів у кожній категорії новин трохи відрізняється від попереднього показника. Для прикладу, в категорії «Війна / армія» було 28 жінок-експерток (із 292 експертів), яких процитували сумарно 42 рази (із 715 цитувань). Тому частка експерток у цій темі становить близько 10 %, а частка посилань на них — всього 6 %.

Подібна картина спостерігається і в цілому: хоча жінки становлять 29 % від усіх знайдених експертів, частка власне новин із цитатами експерток трохи нижча — 24 % (графік 2). Водночас на чоловіків посилаються у 80 % усіх новин зі згадками експертів (ці множини перетинаються, оскільки в одній новині можуть згадувати кількох експертів/ок).

Частка новин із коментарями жінок перевищувала таку частку з цитуваннями чоловіків лише в категорії «Погода» — жінки були присутні в 73 % новин про погоду. Майже у чверті новин у категорії «Погода» є посилання на синоптиків/инь, а регулярність та однотипність цих новин впливає на частоту згадок. Наприклад, найпопулярнішу синоптикиню українських ЗМІ Наталку Діденко за літо процитували у 1336 новинах (це майже 4 % усіх новин з цитатами експертів). У решті категорій, включно з «Життя / lifestyle», переважали новини з коментарями чоловіків.

Примітка. Якщо одну й ту саму цитату поширювали декілька ЗМІ, ми рахували це як декілька новин із цитатою.

Найменше жінок цитували в новинах категорій «Війна / армія» та «Спорт» — приблизно в 6-7 % новин з експертними коментарями. В категорії «Війна / армія» найчастіше згадували експертку з Медійної ініціативи за права людини: «Як каже Ольга Решетилова з Медійної ініціативи за права людини, українські суди не є такими послідовними в питанні кваліфікації злочинів, які вчиняють бойовики на Донбасі». А от у категорії «Спорт» неочікувано лідеркою за кількістю цитувань стала Ірина Фаріон, яка прокоментувала фото Ярослави Магучіх із російською спортсменкою: «Ірина Фаріон назвала олімпійську медалістку Ярославу Магучіх "біосміттям"». Усі згадки Фаріон у цій категорії стосувалися даної заяви, яку поширили принаймні 8 різних медіа (1,6 % спортивних новин з коментарями).

У категорії «Коронавірус» переважали галузеві експертки. У новинах, пов’язаних із ковідом, 35 % цитат належали жінкам. У 5 % новин тут згадували інфекціоністку Ольгу Голубовську, а також досить часто посилалися на експерток ВООЗ Сумію Свамінатан, Марію Ван Керкхове та Наталію Виноград — сумарно у 10 % новин.

Згідно з даними Держстату, частка випускниць ЗВО за галузями «Соціальні та поведінкові науки» і «Управління та адміністрування» складала в середньому 70 % і 65 % за останні чотири роки. Тобто жінки проявляють великий інтерес до цих тем і вже достатньо представлені в таких галузях. Разом із тим, у новинах про «Економіку», «Суспільство», «Політику» та «Закордонну політику» (для зручності об’єднаймо їх назвою «Суспільно-політичні») частка коментарів від експерток становила в середньому лише 14 %.

У новинах на тему суспільства згадки жінок-експерток становили 22 %, а найбільше цитували Еллу Лібанову, директорку Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. В категоріях «Економіка» та «Світ» 16 % експертних коментарів належали жінкам. В економічних новинах найпопулярнішою експерткою виявилася радниця міністра енергетики Олена Зеркаль. А от у світових новинах популярною темою протягом літа була Британська королівська родина, події в якій регулярно коментують королівські експертки, наприклад, Анджела Левін та Даніела Ельзер: «Королівський експерт Анджела Левін впевнена, що королева Єлизавета IІ поставилася до вибору імені негативно».

Нечасто посилалися на жінок у новинах про закордонну та українську політику (близько 9 % новин). У політичних статтях також найбільше згадували Олену Зеркаль, а ще політичних експерток, як-от Олександру Решмеділову та Світлану Кушнір (обидві потрапили до бази прихованих піарників).

Які ЗМІ найближчі до гендерного балансу?

Частка жінок серед усіх унікальних експертів на досліджених 42 онлайн-ЗМІ становила від 14 % до 35 % (графік 3). Найвища частка експерток була на LB.ua, «ГолосUA» та Суспільному — приблизно по 35 %. У 2,5 раза менше (14 %) жінок було на сайтах «Гордон» та «Економічна правда».

Журналісти часто пояснюють домінування чоловіків-експертів у ЗМІ браком експертизи серед жінок в Україні. Але чомусь LB.ua спроможне знайти експерток, а «Гордон» — ні. На нашу думку, ЗМІ варто докласти більше зусиль для досягнення гендерного балансу у своїх публікаціях.

Новин із посиланнями на жінок найбільше було на сайті «РБК-Україна» — 34 %. Дуже близько до РБК — «ТСН» та Суспільне: у них по 32-33 % новин із цитатами експерток (графік 4). Проте якщо виключити з розгляду категорії «Погода» і «Життя / lifestyle» (із частими посиланнями на синоптикинь і астрологинь), то з цих трьох лідерів залишиться тільки Суспільне з 30 % посилань на експерток. Втім на сайтах Politeka та ZIK з усіх новин зі згадками експертів тільки у 12 % цитували жінок і аж у 88 % — чоловіків.

Жінки та чоловіки як автори блогів

Окрім статей, у яких журналісти посилаються на експертів, ми також дослідили авторів блогів, які публікуються на сайтах онлайн-медіа. Ми зібрали 7,7 тисячі публікацій із розділів «Блоги» / «Колонки» / «Думки» із сайтів 30 ЗМІ (решта 12 таких розділів не мають), і виявилося, що жінки були авторками майже кожного п’ятого блогу. Топкатегорії для блогів були такими самими, як і для новинних коментарів: найвища частка «жіночих» блогів були в категорії «Погода» (50 %) та «Життя / lifestyle» (46 %) (графік 5). Варто додати, що чверть усіх lifestyle-блогів було опубліковано на Obozrevatel, і лідерують за кількістю колонок у цій категорії дієтологині. Проте цікаво, що в категорії «Технології та наука» 27 % блогів були написані жінками, тоді як посилань на експерток у цій темі було 18 %. Дві третини блогів авторства жінок у цій категорії опубліковані на сайтах LIGA.net та НВ.

Протилежна ситуація в категорії «Коронавірус», де 35 % цитат належали експерткам, але жінки були авторками тільки 16 % блогів. А от серед блогів на спортивну тематику написаних жінками було всього 6 %.

На сайтах «ГолосUA» та «РБК-Україна» з усіх опублікованих блогів 61 % написали жінки (графік 6). Більша частина (51 %) написаних жінками колонок були також на сайті «ЕспресоТВ», хоча тільки п’ята частина з них стосувалася суспільно-політичних тем. З усіх блогів на сайтах ZIK та «112.ua» всього 4 % та 7 % відповідно були написані жінками, причому 9 із цих блогів (60 % у випадку ZIK) повторювалися в обох медіа. До речі, ці два ЗМІ в розділі «Блоги» регулярно перепубліковують повідомлення пресслужби «Опозиційної платформи — За життя» на кшталт «Руки геть від народної землі!» (у таких блогах автор не зазначений).

Рекомендації для медіа

Поступово ситуація з гендерним балансом в українських медіа покращується. Вже можна знайти чимало успішних прикладів, як-от:

використання фемінітивів:

• «В Україні сформувався достатньо потужний імунітет, — епідеміологиня Виноград»;
• «Виставка відеоробіт представлена запрошеною кураторкою, докторкою філософії Лесею Кульчинською»;

публікація матеріалів про сексизм, гендерні стереотипи, дискримінацію та насильство і підвищення обізнаності авдиторії з цими проблемами:

• «Німецькі гімнастки протестують проти сексуалізації на Олімпіаді. Яким чином вони це роблять?»;
• «Жіночий фактор. Як гендерна нерівність може перешкодити вступу України в НАТО»;
• «Як досягти гендерної рівності у політиці. Пояснює урядова уповноважена»;

залучення експертів та експерток із різних тематик, які упереджено можуть вважатися «нежіночими» чи «нечоловічими»:

• «Українська військова та громадська діячка Марія Берлінська зазначила, що метою будь-якого військового параду є демонстрація військової спроможності армії»;
• «Нагадаємо що раніше косметолог Станіслав Арканніков навчив справлятися з пігментацією шкіри у домашніх умовах».

Проте до рівності в українському медійному просторі ще далеко, тому ми підготували декілька рекомендацій для журналістів, що стосуються гендерного балансу.

1. Рівномірно залучати жінок та чоловіків як коментаторів і конментаторок / експертів та екпсерток, пам’ятаючи про гендерний баланс та розширюючи таким чином свою цільову авдиторію. Адже за результатами опитування USAID-Internews, 84 % респондентів вважають, що жінки мають бути представлені в медіа нарівні з чоловіками.

2. Залучати більше професійних експертів під час підготовки матеріалів, зокрема жінок. Можна скористатися такими сервісами як Expert4Media та «Повага», звернутися до університетів (в УКУ, наприклад, є спеціальний пошук) та аналітичних центрів. Корисні поради щодо роботи з експертами також зібрав MediaLab. «Вокс Україна» радо познайомить представників ЗМІ з висококласними експертами з економічної та соціальної тематики.

3. Вказувати вік, колір шкіри чи волосся, зріст, вагу, сімейний статус героїв новин, лише коли це справді важливо та стосується змісту статті, а не для об’єктивації та приниження. Окрім того, що це шкодить суспільству та порушує журналістські стандарти, в гонитві за кліками ви насправді можете втратити читачів, які би прийшли по другу чи третю статтю (дослідження Hindman, 2018, с. 154).

4. Уникати використання стереотипних фраз та зворотів, які формують упереджені однобокі образи жінок та чоловіків, як-от: спокусниця, годувальник, добра господиня, справжній мужик/чоловік, прекрасна/сильна/слабка стать, жіноча/чоловіча логіка/справа/професія, залізна леді, секс-бомба і тому подібне.:

• «Як виховати в багатодітній родині справжнього чоловіка, у сюжеті Вікторії Чистюхіної для новин "Сьогодні"»;
• «Відомий український кухар Євген Клопотенко поділився з господинями дієвими кухонними лайфхаками, які допоможуть організувати простір на кухні»;
• «Андре Тан розповів про фрази, які дратують представниць прекрасної статі».

5. Використовувати фемінітиви, оскільки, по-перше, вони притаманні українській мові, по-друге, погоджені новим правописом, і по-третє, щоб уникати ось таких речень: «У Запоріжжі дільничний офіцер поліції зі своїм чоловіком локалізували пожежу на одній з ділянок дачного кооперативу».

Матеріал створений в рамках проєкту «Жінки у медіа: які уявлення про жінок формують ЗМІ», підтриманого Міжнародним фондом «Відродження».

Оксана Тимченко, аналітикиня «Вокс Україна»

Фото: Getty Images