«Спокусливі», «пікантні», «успішні», «легендарні»: як ЗМІ пишуть про жінок та чоловіків

«Спокусливі», «пікантні», «успішні», «легендарні»: як ЗМІ пишуть про жінок та чоловіків

28 Листопада 2021
2214
28 Листопада 2021
11:00

«Спокусливі», «пікантні», «успішні», «легендарні»: як ЗМІ пишуть про жінок та чоловіків

2214
ЗМІ частіше об’єктивують і сексуалізують жінок, працюють у межах усталених стереотипів замість того, щоб «задавати тон» та розвивати своїх читачів.
«Спокусливі», «пікантні», «успішні», «легендарні»: як ЗМІ пишуть про жінок та чоловіків
«Спокусливі», «пікантні», «успішні», «легендарні»: як ЗМІ пишуть про жінок та чоловіків

Наскільки стереотипні уявлення про чоловіків та жінок відтворюються у ЗМІ? «Вокс Україна» проаналізував 477 тисяч новин 42 найбільших онлайн-ЗМІ за червень — серпень 2021 року та дослідили, які слова вони найчастіше вживають для опису жінок і чоловіків. Спойлер — стереотипи присутні, особливо коли йдеться про шоубізнес і стиль життя. У попередньому матеріалі йшлося про те, наскільки часто українські медіа звертаються до чоловіків і жінок як експерток і експертів.

Для початку «Вокс Україна» проаналізував матеріали в категоріях «Шоубізнес і культура» та «Життя/lifestyle», які ЗМІ часто використовують для привернення уваги читачів. У подібних новинах повсякчас трапляються клікбейтні сексистські заголовки на кшталт «Тіна Кароль прикувала погляди до величезного декольте, хвалячись обновкою: "Ранок починається не з кави"». Жінки в таких публікаціях розглядаються дуже стереотипно в першу чергу як дружини, мами, домогосподарки чи просто як сексуальні об’єкти. Вони «показують нові луки», «радують шанувальників» та «вихваляються фігурою».

ЗМІ зловживають новинами про дописи зірок в інстаграмі, обов’язково згадуючи про купальники, бікіні та декольте — ці слова траплялися в 11 % матеріалів категорії «Шоубізнес». Для графіка ми відібрали окремі слова та фрази, що найкраще демонструють цю тенденцію, й порівняли частоту їх вживання в реченнях із жінками та чоловіками.

Для прикладу, слова краса і красивий у чотирьох із п’яти випадків вживалися в реченнях із жінками, а з усіх речень, де писали про тіло, у 73 % згадувалися жінки.

У категоріях «Політика» й «Економіка» жінки та чоловіки очікувано згадуються як депутати, міністри, заступники. Жінки в усіх цих категоріях у меншості, і відповідні слова вживаються в реченнях із жіночими іменами значно рідше (графік 2). До того ж за Індексом гендерного розриву, який відстежує рух у напрямі досягнення гендерної рівності, Україна посідає аж 103 місце серед 156 країн за показником політичних прав та можливостей.

Звісно, не новина, що серед політиків переважають чоловіки, проте з графіка 2 можна також побачити брак жінок на керівних посадах. У категоріях «Політика» й «Економіка» такі слова як директор, керівник, начальник у 84 % випадків вживаються в реченнях із чоловіками, і всього у 16% — з жінками. Сумарно в усіх категоріях відповідні частки становлять 80 % та 20 %. Такий показник цілком відповідає результатам нашого дослідження, згідно з яким жінки займають керівні посади лише на 27 % підприємств.

Жінок частіше за чоловіків визначають через їхню сімейну роль. Так, сумарно в усіх категоріях новин слово мама / матір у реченнях із жіночими іменами вживалося вдвічі частіше, ніж тато / батько в реченнях із чоловічими — 1,3 % проти 0,58 %. Крім цього, жінок у 2,1 % речень згадували як чиїхось дружин, тоді як чоловіків називали чиїмись чоловіками аж всемеро рідше — всього у 0,3 % речень. Найчастіше це траплялося в категоріях «Шоу-бізнес», «Світ», «Спорт» і «Політика», де писали про дружин зірок, футболістів, політиків та королівську родину:

Коли ЗМІ пишуть про жінок, вони також звертають більше уваги на вік. Так, вік був вказаний у 2,7 % речень зі згадками жінок, що вдвічі більше, ніж у реченнях із чоловіками (1,3 %). Найчастіше вік зазначають у категоріях:

Судячи з лексики в новинах категорії «Інциденти», жінки не так часто виступають у ролі правопорушниць, як чоловіки. Слова на кшталт затриманий, підозрюваний, обвинувачений у чоловічому роді трапляються в середньому у 12 разів частіше, ніж у жіночому. Водночас обов’язок коментувати розслідування та надзвичайні події тут більше покладають на жінок — найчастіше в категорії «Інциденти» їх цитують як речниць правоохоронних органів. Схоже, що ці посади частіше обіймають жінки, адже такі слова як речниця чи прессекретарка трапляються в реченнях із жінками вдвічі частіше, ніж відповідні іменники з чоловічими іменами.

Отже, ЗМІ частіше об’єктивують і сексуалізують жінок, працюють у межах усталених стереотипів замість того, щоб «задавати тон» та розвивати своїх читачів. Рекомендації щодо того, як підвищити якість медіасередовища, ми дали в попередній публікації.

Методологія

Ми визначаємо експертів як людей, що коментують певну тему чи подію, проте не є офіційними особами, які надають такі коментарі за своєю посадою. Коментарями експертів ми вважаємо будь-які цитування думки цих людей у ЗМІ.

Ми не перевіряли якість експертних коментарів чи якість власне експертів, яких цитують ЗМІ.

У цій статті під «новинами» ми маємо на увазі 36,5 тисяч статей з експертними коментарями, що становили 8% від усіх досліджених новин. Детальна методологія — наприкінці статті.

Для пошуку імен у статтях ми використовували моделі Named Entity Recognition (NER) для української та російської мов. Імена експертів ми визначали як такі, що зустрічаються у реченнях поряд із дієсловами на кшталт: сказати, заявити, повідомити, розповісти, написати, прокоментувати тощо. Щоб серед усіх цитованих імен визначити саме експертів, ми натренували модель для класифікації речень за наявністю згадки експерта/ки. Для навчання ми попередньо підготували набори речень з цитуваннями експертів («Про це розповіла епідеміологиня та експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я Наталія Виноград») та «не-експертів» — політиків, держслужбовців, прессекретарів і т.д. («Це дуже своєчасна програма, – зазначила міністерка соціальної політики Марина Лазебна»). Нам вдалося досягти точності класифікації 83 % (F-міра). Ми визначали стать на основі словників жіночих та чоловічих імен, а також за родами дієслів у реченнях зі згадками.

Оксана Тимченко, аналітикиня «Вокс Україна»

Матеріал наданий «Вокс Україна» і написаний в межах проєкту «Жінки у медіа: які уявлення про жінок формують ЗМІ», підтриманого Міжнародним фондом «Відродження».

Фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2214
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду