У середу, 17 листопада, Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала розслідування про спецоперацію із затримання «вагнерівців». Також розслідування опубліковане російським виданням The Insider.

Cпецоперація під назвою «Авеню» мала завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками «Вагнера» в Україні. Однак, в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом і операцію «перенесли».

«Спецоперація, яка не мала аналогів за своєю складністю і масштабом, повинна була завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України, проте в останній момент, коли "вагнерівці" вже прямували до аеропорту Мінська, операцію було перенесено після зустрічі розвідників з політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців КДБ Білорусі», – пишуть журналісти.

Спецоперацію проводила Служба військової розвідки України ГУР Міноборони за підтримки СБУ. Україна планувала захопити 33 бойовиків, які воювали на боці терористів «Л/ДНР». «Вагнерівців» мали завербувати українські спецслужби нібито для участі у «операції» у Венесуелі. Загалом, журналісти досить докладно описали підготовку та сам процес вербування бойовиків. 

Відповідальними за спецоперацію були очільник розвідки Міноборони Василь Бурба (був звільнений з посади 5 серпня 2020 року – ДМ.) та заступник голови СБУ Руслан Баранецький (був звільнений з посади 26 липня 2021 року – ДМ.). Bellingcat пише, що вони регулярно проводили брифінги для президента Володимира Зеленського, який був ознайомлений з планом «Авеню» і зрештою схвалив спецоперацію.  

Українські спецслужби планували організувати примусову посадку літака, який прямував з Мінська до Стамбула.

Для цього розробляли два варіанти:

• пасажиру стає погано на борту;
• загроза вибуху на борту (на якому і зупинились).

Журналісти пишуть, що існував ще один варіант захоплення бойовиків: виманити їх до Угорщини, де їх мали затримати, а потім екстрадувати до України.

За даними Bellingcat, операцію з примусовою посадкою літака схвалили на початку липня 2020 року, однак рішення відкласти її проведення призвело до повного «провалу».   

За день до планованого від'їзду бойовиків Бурба та Баранецький прибули до ОП. Вони мали подати остаточну інформацію керівництву держави про перебіг запланованої спецоперації.

Читайте також: 

• Справа «вагнерівців»: ТСК каже, що не знайшла доказів витоку інформації, через який зірвалась спецоперація
• Зеленський сказав, що особисто розповів Лукашенку про «вагнерівців» (ДОПОВНЕНО)

Бурба повідомив Bellingcat, що Зеленський не зміг з ними сконтактувати, а голова Офісу президента Андрій Єрмак нібито запропонував розвідникам відкласти операцію на тиждень.

Напередодні президент Зеленський досяг угоди з Росією та підтримуваними нею терористами про припинення вогню на Донбасі. Угода мала набрати чинності 27 липня. 

Розвідка виступила проти відтермінування операції, адже це збільшувало ризик її зриву, крім того, виникали проблеми з бронюванням нових квитків на рейс, яким мали перевозити бойовиків. Проконсультувавшись з колегами у ГУР, Бурба запропонував компромісний варіант – відкласти операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п'ять днів.

«За словами Бурби, позиція Офісу президента була такою, що, якщо операція триватиме, як було заплановано, і завершиться затриманнями 25 липня, то припинення вогню буде приречене ще до початку», – говориться у розслідуванні.

Журналісти Bellingcat зауважили, що не змогли незалежно перевірити розмову в Офісі президента, адже ОП не надав своїх коментарів щодо розслідування.

У розслідуванні Bellingcat немає згадок про залученість до спецоперації спецслужб інших країн, зідно із текстом, її реалізовували виключно ГУР Міноборони та СБУ. Також немає жодних згадок про нібито злив росіянам інформації про плани провести спецоперацію, про що раніше писали окремі журналісти.

Що передувало розслідуванню

29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх до РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, що брали участь у бойових діях на Донбасі.  Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрювали, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України заперечують цю інформацію.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав СБУ відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

6 березня 2021 року ZN.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців». У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова.

Фото: відкриті джерела