ФСБ відстежила український слід вербовки «вагнерівців» через тиждень після затримання – Bellingcat

ФСБ відстежила український слід вербовки «вагнерівців» через тиждень після затримання – Bellingcat

17 Листопада 2021
1115
17 Листопада 2021
23:44

ФСБ відстежила український слід вербовки «вагнерівців» через тиждень після затримання – Bellingcat

1115
Білоруський КДБ щиро вірив, що «вагнерівці» прибули в Білорусь, щоб вчинити державний переворот. А Росія спершу не розуміла, що затримані «вагнерівці» робили в Мінську й у чому Лукашенко звинувачував Кремль.
ФСБ відстежила український слід вербовки «вагнерівців» через тиждень після затримання – Bellingcat
ФСБ відстежила український слід вербовки «вагнерівців» через тиждень після затримання – Bellingcat

«Вагнерівців» затримали 29 липня 2020 року. За даними другої частини розслідування Bellingcat та The Insider, російська сторона спершу не знала, що відбувається, як 33 російських найманці опинилися в Мінську й чому самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звинувачує Росію в спробі здійснити в Білорусі державний переворот.

В розслідуванні також йдеться, що білоруський КДБ, затримуючи «вагнерівців», щиро вірив, що ті приїхали в Білорусь впливати на перебіг президентських виборів, які були призначені на 9 серпня.

Під час допиту співробітники спецслужб запитували затриманих найманців, чи знають вони тоді вже заарештованих кандидатів у президенти Сергія Тихановського та Миколу Статкевича. Найманці відповіли, що не знають таких. 

Кремль зреагував на затримання через день, 30 липня. Речник Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи арешти, відкинув звинувачення в тому, що Росія підтримала державний переворот із метою повалити Лукашенка, і попросив Мінськ надати «вичерпну інформацію про те, в чому звинувачені росіяни».

Приблизно через тиждень після затримання «вагнерівців» ФСБ Росії, використовуючи безперешкодний доступ до даних російських провайдерів, змогла відстежити український слід. Зокрема через IP, з якого на Avito публікувалося оголошення про вакансію, та через українську реєстрацію одного з туристичних агентств, які замовили квитки для найманців. 

Ці знахідки 6 серпня з’явилися в «Комсомольській правді», яка відкрито посилається на джерела у ФСБ та опублікувала інтерв'ю з ФСБ-шником. Того ж дня Слідчий комітет Росії розпочав розслідування у цій справі. Далі Росія намагалася вплинути на Лукашенка, щоб той видав «вагнерівців» їй, оскільки він ще нібито сумнівався, чи не видати їх Україні. 

В розслідуванні висувається версія, що Лукашенко погодився видати їх Росії через політичну кризу, яка розгорнулася в Білорусі після того, як він сфальсифікував вибори й люди масово вийшли на протести по всій країні. А оскільки Путін підтримав Лукашенка та привітав його з перемогою на виборах, які не визнали в Євросоюзі та низці інших країн, той вирішив віддати їх Росії, як вона і просила.

Сам Лукашенко стверджував, що «вагнерівці» самі просили віддати їх Росії, на що він і орієнтувався, вирішуючи, куди їх екстрадувати

Нагадаємо, що 17 листопада Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала першу частину розслідування про спецоперацію із затримання «вагнерівців».

Cпецоперація під назвою «Авеню» мала завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками «Вагнера» в Україні. Однак в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом і операцію «перенесли».

За даними Bellingcat, операцію з примусовою посадкою літака схвалили на початку липня 2020 року, однак рішення відкласти її проведення призвело до повного «провалу».   

За день до планованого від'їзду бойовиків Бурба та Баранецький прибули до ОП. Вони мали подати остаточну інформацію про перебіг запланованої спецоперації.

Читайте також: 

Бурба повідомив Bellingcat, що Зеленський не зміг з ними сконтактувати, а голова Офісу президента Андрій Єрмак нібито запропонував відкласти операцію на тиждень.

Напередодні президент Зеленський досяг угоди з Росією та підтримуваними нею терористами про припинення вогню на Донбасі. Угода мала набрати чинності 27 липня.

У відповідь Бурба запропонував відкласти операцію на чотири дні, зрештою її вирішили перенести на п'ять днів.

«За словами Бурби, позиція Офісу президента була такою, що якщо операція триватиме, як було заплановано, і завершиться затриманнями 25 липня, то припинення вогню буде приречене ще до початку», – говориться у розслідуванні.

Журналісти Bellingcat зауважили, що не змогли перевірити розмову в Офісі президента, адже ОП не надав своїх коментарів щодо розслідування.

У розслідуванні Bellingcat немає згадок про залученість до спецоперації спецслужб інших країн, зідно із текстом, її реалізовували виключно ГУР Міноборони та СБУ. Також немає жодних згадок про нібито злив росіянам інформації про плани провести спецоперацію, про що раніше писали окремі журналісти.

Що передувало розслідуванню

29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх до РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, котрі брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрювали, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України заперечують цю інформацію.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав СБУ відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

6 березня 2021 року ZN.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців». У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова.

Фото: «ТАСС»

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1115
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду