Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за друге і перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

У вересні 2020-го постановою № 889 Кабінет Міністрів повернув Держкомтелерадіо низку повноважень, які з 1 січня 2020 року були передані Міністерству культури та інформаційної політики. Це дало відомству змогу не тільки знову почати видавати (відмовляти у видачі) дозволи на ввезення видавничої продукції з Росії, а й відновити цю діяльність до рівня 2019-го. Станом на 1 липня 2021 року в Держкомтелерадіо працює 86 працівників.

Шпаринки для російської видавничої продукції

Держкомтелерадіо у повному обсязі відновив свою роботу з обмеження доступу на український ринок російської видавничої продукції. З початку 2021 року Держкомтелерадіо видав 3134 дозволи на ввезення видавничої продукції з Росії та надав 414 відмов. Це дещо менше. ніж 2019 року (видано 4097 дозволів на ввезення видавничої продукції та надано 2256 відмов).

34 відмови видано на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю Критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України, решта 380 відмов – через подання не всіх документів, необхідних для одержання дозволу, або виявлення у поданих документах недостовірних відомостей.

«Крім того, на підставі заяви найбільшого імпортера російської книги в Україну – ТОВ “Якабу Трейд” – у березні поточного року було анульовано 2226 раніше виданих, але нереалізованих дозволів на ввезення видавничої продукції з території Росії, що є зайвим підтвердженням того факту, що реальна кількість найменувань видань та примірників ввезеної продукції суттєво поступається цифрам, наведеним у Реєстрі дозволеної до ввезення продукції», — сказав у коментарі «Детектору медіа» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Держкомтелерадіо у січні не дав дозвіл на ввезення в Україну 18 книг, які містять російську пропаганду. На обкладинках книг було розміщено рекламу російських видавництв «Ексмо» та АСТ і порталу Yandex.ru, до яких в Україні застосовано санкції за систематичний випуск та поширення літератури антиукраїнського змісту.

Заборонених видань держкомітет у першому півріччі не вилучав, бо не отримував звернень, а сам не має повноважень, щоб перевіряти книгарні чи фірми, що торгують книжками. За словами Олега Наливайка, «якщо раніше уповноважені комітету фіксували правопорушення на книжкових ринках і в стаціонарних книжкових крамницях, то з часом, не без впливу накладених Держкомтелерадіо близько двох мільйонів гривень штрафів, торгівля незаконно ввезеною продукцією поступово перемістилася в кіберпростір, де нелегали почуваються максимально комфортно. Незаконні товари продаються через інтернет-магазини». Попри те, що закон «Про електронну комерцію» вимагає від продавця забезпечити прямий і простий доступ споживачів до інформації, яка дозволяє ідентифікувати продавця, цю вимогу масово ігнорують. Це призводить до того, що більшість книжкової торгівлі в інтернеті ведеться з численними порушеннями.

«Зафіксувати факт розповсюдження незаконно ввезеної продукції шляхом придбання товару також неможливо, оскільки замовлення поштою відправляє стороння людина або товар доставляється кур’єрською службою. За таких умов установити правопорушника, скласти протокол та притягнути його до відповідальності або, принаймні, вручити припис про необхідність усунення порушень законодавства неможливо», – говорить Наливайко.

Оскільки проблема тотальна, Держкомтелерадіо за погодженням із Міністерством культури та інформполітики створив міжвідомчу робочу групу для розробки правового механізму оперативного реагування на правопорушення, пов’язані з неправомірним поширенням інформації у кіберпросторі. Група пропонує зміни до закону «Про електронну комерцію», що мають створити дієвий механізм протидії правопорушенням в інтернеті.

При розгляді видань, які хочуть ввезти, співробітники Держкомтелерадіо та члени експертної ради керуються Критеріями оцінювання видавничої продукції, затвердженими чотири роки тому. «За цей час Держкомтелерадіо не видав жодного дозволу на ввезення книжок, які б містили антиукраїнську пропаганду. На адресу Комітету не надійшло жодної скарги чи претензії від державних органів, громадських організацій та громадян», — каже Олег Наливайко.

До Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини внесено 260 видань. Перелік формується на підставі пропозицій правоохоронних органів, компаній і громадян, а також із власної ініціативи Держкомтелерадіо за результатами моніторингу російських видавництв.

На початку 2021 року Держкомтелерадіо довелося спростовувати фейк щодо заборони книжок Михайла Булгакова. Насправді в Україні немає заборони на твори Булгакова, як і на твори інших класиків російської та світової літератури. Комітет не дав дозволу на ввезення тих видань, на обкладинках або в передмовах до яких російські видавці поширюють антиукраїнську пропаганду.

Нагадаємо, за 2017-2019 роки та за четвертий квартал 2020-го Держкомтелерадіо дозволив ввезти в Україну 31 тисяч найменувань книжок із Росії.

Просування європейської та євроатлантичної інтеграції

Кабінет Міністрів розпорядженням від 14 квітня 2021 № 331-р затвердив план заходів на 2021 рік із утілення Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.  Держкомтелерадіо є співвиконавцем низки заходів, зокрема, роз’яснювальної кампанії щодо європейських цінностей та їх значення для побудови успішної держави. А також роз’яснення зв’язку між реформами, виконанням Угоди про асоціацію та позитивними змінами в Україні.

Законом «Про державний бюджет на 2021 рік» за Держкомтелерадіо закріплено бюджетну програму КПКВ 2802390 «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері», на яку виділили десять мільйонів гривень. За словами голови Держкомтелерадіо, готується тендерна документація для втілення у 2021 році цих двох інформаційних кампаній. Тендери планують оголосити ще у липні.

Термін дії Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України сплив у 2020 році. 19 травня 2021 року Кабінет Міністрів схвалив проект указу Президента «Про Стратегію комунікації державної політики євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року». Після набуття чинності указу уряд має три місяці на затвердження плану втілення стратегії. Планується, що її втілюватимуть до 2025 року у чотири етапи. 2021 року мають проводитись перший і другий етапи, присвячені організаційному забезпеченню впровадження стратегії, а також широкому інформуванню про мету, зміст та попередні отримані та очікувані результати політики євроатлантичної інтеграції. Контролюватиме виконання стратегії уряд, загальну координацію та поточний контроль бере на себе віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, головним розробником є МКІП.

Особливості роботи Держкомтелерадіо під час карантину. Творчі премії

Під час посилення карантинних обмежень Держкомтелерадіо виконував усі свої функції. Водночас наказом Комітету керівникам структурних підрозділів рекомендували перевести максимальну кількість працівників на дистанційну роботу.

Під час карантину тривала робота комітетів з присудження премії Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, премії Кабінету Міністрів імені Максима Рильського та премій, заснованих Держкомтелерадіо – імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики та імені Івана Франка у галузі інформації.

Прийом робіт, висунутих на здобуття премій Лесі Українки та В’ячеслава Чорновола, ще триває. Засідання комітету з присудження премії Максима Рильського відбулося 12 січня 2021 року.

У номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» серед 18 книжок, представлених 13 перекладачами, перемогу здобув Тарас Лучук та його переклад із давньогрецької мови на українську книжки «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії». У номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» члени Комітету одноголосно визначили переможцем Валерія Кіора, який переклав з української мови на грецьку (урумську) «Кобзар» Тараса Шевченка.

Члени Комітету присудили премію імені Івана Франка у галузі інформації в номінації «За найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» Михайлу Сороці за книгу «Блогосфера не має кордонів»; у номінації «За найкращий твір у телевізійній сфері» – Анастасії Гудимі та Олені Дей за випуск програми «Відтінки України»: «Родина Бартошів. Хранителі замку Сент-Міклош» (Суспільне); в номінації «За найкращий твір у радіомовній сфері» – Володимиру Носкову за радіопрограму «Радійні історії. Говорить Харків!» (Суспільне); в номінації «За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері» — Світлані Остапі, Вадиму Міському, Ігорю Розкладаю за книгу «Суспільне мовлення в Україні: історія створення та виклики».

Суспільне мовлення

Держкомтелерадіо як акціонер АТ «НСТУ» виконував передбачені законодавством функції, не втручаючись у редакційну політику й поточну господарську діяльність Суспільного.

У комітеті високо оцінили проведення конкурсу з обрання нового керівника Суспільного. «Ми вважаємо, що вибори пройшли у повній відповідності до законодавства, із дотриманням процедури, прозоро і незалежно. Нагадаємо, що створення суспільного мовлення в Україні стало можливим завдяки успішно проведеній реформі  за активної участі Держкомтелерадіо та інституцій громадянського суспільства. Віримо, що нове керівництво Суспільного активно впроваджуватиме головну місію НСТУ у частині надання суспільству достовірної та збалансованої інформації про Україну та світ, забезпечення громадського діалогу, зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності тощо», – сказав Олег Наливайко.

Робота  Укртелерадіопресінституту

Під час локдауну Укртелерадіопресінститут, який входить у сферу відповідальності Держкому, працював без зупинок. Враховуючи карантинні обмеження, інститут розробив дистанційні курси і майстер-класи як для слухачів, які вже на той час навчалися, так і для нових. У першому півріччі в Укртелерадіопресінституті підвищили кваліфікацію 373 людини (за планом — 683 протягом року).

Протягом першого півріччя 2021 року провели низку онлайн-семінарів з медіаграмотності для працівників пресслужб центральних органів виконавчої влади, редакторів та творчих працівників регіональних та місцевих ЗМІ. Також за підтримки Держкомтелерадіо інститут спільно з Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ провів круглий стіл «Протидія фейкам в Україні як складова інформаційної безпеки держави».

Упершому півріччі поточного року провели виїзні тренінгові семінари для керівників та працівників місцевих ЗМІ у Рівному та Сумах — «Актуальні питання медіаграмотності: Сеульська декларація щодо медійної грамотності для всіх і при загальній участі: захист від дезінфодемії», «Цифрові інструменти соціальних мереж», «Засоби боротьби з фейками та маніпуляціями в соціальних мережах». У співпраці з Центром «Розвиток демократії» за участі Глобальної мережі жінок-миробудівниць та за підтримки Австрійської агенції розвитку для журналістів та державних службовців провели три семінари-тренінги «Гендерна рівність в конфлікті та в мирних процесах». Протягом першого півріччя 2021 року провели низку лекцій як у офлайн- ,так і в онлайн-форматі з телеоператорської, звукорежисерської, режисерської, продюсерської майстерності тощо.

Чи вистачає Держкомтелерадіо грошей із держбюджету-2021

Відповідно до закону «Про Державний бюджет на 2021 рік» Держкомтелерадіо має виконати 7 бюджетних програм та є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня:

3802010 «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення»,

3802020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності», 

3802040 «Підвищення кваліфікації працівників ЗМІ в Укртелерадіопресінституті»,

3802050 «Фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси»,

3802080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії»,

3802130 «Державні стипендії діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули (померли) або яким встановлено інвалідність у зв’язку з виконанням професійних обов’язків»,

3802390 «Заходи з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері».

2021 року вперше виконано норму, визначену статтею 14  закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» — на Суспільне виділили 0,2 % видатків загального фонду державного бюджету за попередній рік – 2,274 мільярда гривень.

Найгірша ситуація з обсягами видатків загального фонду держбюджету склалася за бюджетною програмою  «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері ЗМІ, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності». Сума видатків на цю програму не росла три роки. Зокрема цього року передбачені видатки у сумі 18,5 мільйонів гривень. За цією бюджетною програмою отримують фінансування дві державні наукові установи: «Книжкова палата України імені Івана Федорова», що має у штаті 184 людини (12 мільйонів гривень) та «Енциклопедичне видавництво», де працює 67 людей (6,5 мільйонів гривень). «Для забезпечення роботи Книжкової імені Івана Федорова у 2021 році вкрай необхідні додаткові видатки — 2,28 мільйона гривень – на доплату через підвищення у 2021-му мінімальної заробітної плати в порівнянні з 2020 роком, обов’язкові виплати (надбавки за науковий стаж та почесне звання, доплати за вчене звання та науковий ступінь), необхідність платити матеріальну допомогу та заохочувальні виплати. Держкомтелерадіо не раз звертався до МКІП з проханням підтримати наші пропозиції щодо збільшення видатків», — сказав Олег Наливайко.

Співпраця з міжнародними і донорськими організаціями

У першому півріччі Держкомтелерадіо залишався бенефіціаром сімох проектів міжнародної технічної допомоги. Три з нних стосуються підтримки і розвитку НСТУ. Донори – Європейський Союз, уряд Швеції через Шведське агентство з питань міжнародного розвитку та співробітництва (SIDA), уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA).

Ще один проект – «Медійна програма в Україні» – започатковано урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Його мета – посилити актуальну для суспільства роль ЗМІ у демократичних процесах в Україні, розширити доступ громадян до якісної інформації, щоб протидіяти негативному зовнішньому впливу і підтримувати європейську інтеграцію.

Проект «Посилення саморегуляції українських медіа», який втілює Координатор проектів ОБСЄ в Україні, планує підвищити спроможність українських медіа використовувати саморегуляцію для сприяння розвитку етичної і якісної журналістики, у тому числі у кризовому середовищі. Реципієнтом проекту є ВГО «Комісія з журналістської етики».

Цього року закінчується втілення проекту «Програма партнерства у галузі мас-медіа в Україні (UMPP)», донором якої є уряд США через Державний департамент США. Цілями проекту є створення і розвиток довготривалих стосунків між двома обраними однаковими за розміром друкованими, телевізійними інформаційними агенціями США та України і між окремими професіоналами, які працюють на такі агентства. Реципієнти цього проекту – «Агенція медіа-технологій «СІД Інформ» та «Інформаційне агентство «Центр медіа».

Також Держкомтелерадіо протягом 2019-2021 років співпрацював із міжнародними організаціями у втіленні проекту «Європейський союз та Рада Європи працюють разом для посилення захисту прав людини в Україні». Цілями проекту є посилення системи Суспільного; зміцнення місцевих друкованих видань, які пройшли роздержавлення; поліпшення стану безпеки журналістів та боротьба з безкарністю за злочини проти свободи вираження поглядів, зокрема створення національного механізму швидкого реагування для захисту журналістів; сприяння ухваленню аудіовізуального законодавства та зміцненню спроможності Нацради з питань телебачення та радіомовлення; поліпшенню доступу до публічної інформації для медіа та суспільства; збалансоване та професійне висвітлення виборів; боротьба з пропагандою та інформаційним безладдям» у відповідності до європейських стандартів. Тривають перемовини зі сторонами-партнерами щодо продовження цього проекту.

Інша важлива статутна діяльність Комітету

Крім перерахованого вище, Держкомтелерадіо протягом першого півріччя 2021 року продовжував вести Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Станом на 1 липня 2021-го до реєстру внесено 7781 суб’єкт видавничої справи (5888 – юридичні особи, 1893 – фізичні особи). Найбільша кількість видавців та розповсюджувачів видавничої продукції зареєстровано в Києві (3079) та у Харківській (930), Дніпропетровській (411), Донецькій (388), Львівській (386), Київській (267), Одеській (230) областях.

Також Комітет забезпечував роботу комісії з відбору кандидатів на здобуття державних стипендій видатним діячам інформаційної сфери. Так, 12 березня 2021 провели засідання комісії і на погодження МКІП подали проекти указів Президента «Про призначення державних стипендій видатним діячам інформаційної сфери» для внесення на подальший розгляд Кабінету Міністрів.

Крім того, у сфері управління відомства — 23 державні підприємства, установи та організації. Це, зокрема, державні видавництва «Веселка», «Мистецтво», «Либідь», «Музична Україна» та інші.

Реформування «Укртелефільму» 

Ситуація на державному підприємстві «Укртелефільм» вже не перший рік залигається складною. Водночас підприємство вчасно виплачує заробітну плату й намагається працювати. Протягом останніх двох років «Укртелефільм» погасив понад 2,7 мільйона гривень боргів із заробітної платні. Але погасити повністю заборгованість за рахунок обігових активів підприємство не може.

Нещодавно Головне управління Держпраці у Київській області позапланово перевірило дотримання законодавства про працю й видало «Укртелефільму» припис про усунення виявлених правопорушень щодо боргу з зарплатні. На студії обіцяють погасити борг у поточному році.

Підприємство судиться за повернення 67 об’єктів нерухомості (квартир, офісі та паркомісць), які були  незаконно відчужені низкою компаній за попередньою змовою. У Державному реєстрі скасовано 46 прав власності на нерухоме  майно на вулиці Туманяна,15а в Києві, але є бюрократичні проблеми, що не дозволяють зареєструвати це майно як власність студії.

Підприємство веде відразу кілька процесуально складних справ, оскільки після незаконного відчуження майно кілька разів продавалося. «Укртелефільму» вдалося відсудити дві квартири, однак державний реєстратор відмовляється реєструвати право власності — Держтелерадіо працює над тим, щоб добитися цього через суд.

Держкомтелерадіо відповідальний за реформування державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”», яке триває з 2014 року. Студія має перетворитися на публічне акціонерне товариство й приєднатися до Суспільного. Проте серед експертів МКІП та зацікавлених сторін уже обговорюється ідея вилучення із закону про Суспільне мовлення згадки про «Укртелефільм», аби не приєднувати студію до Суспільного.

Висновки

Держкомтелерадіо, повернувши майже всі свої повноваження (переважно з регулювання видавничої сфери), результативно працював протягом першого півріччя 2021 року. У Комітету налагоджена тісна співпраця з Міністерством культури та інформполітики.

Держкомтелерадіо знову став співвиконавцем заходів Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, зокрема, роз’яснювальної кампанії щодо європейських цінностей.

Держком виконував свої обов’язки як акціонер Суспільного. Водночас відомство не змогло домогтися перетворення «УСТФ “Укртелефільм”» на ПАТ для подальшого об’єднання з НСТУ. А експерти вже припускають, що цього може не статися, і пропонують відмовитись від цього наміру.