Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, відповідаючи на запитання «Детектора медіа» про те, чи будуть народні депутати повертатися до напрацювання законопроекту про дезінформацію, чи про нього можна забути, сказав, що будуть. «Але я хочу спочатку уважно ознайомитися з німецьким та французьким законами, які регулюють ці питання. Хоча вже є інформація, що французький визнали у них неконституційним. Головне – це те, про що я попереджав від початку: це буде», – зауважив він.

Наразі в Комітеті ще не визначилися, хто саме напрацьовуватиме цей проєкт: Мінкульт чи народні депутати, або й разом. Пан Потураєв не відкидає можливості розділити напрацьований Мінкультом Володимира Бородянського законопроєкт на два проєкти. «Тут важливий процес. Важливо проаналізувати європейські напрацювання, подивитись, що вони хочуть зробити. Взяти старий текст Бородянського. На мій погляд, там проблема полягала в тому, що, можливо, його треба було поділити на два окремі закони. Тому що є питання про інформацію, дезінформацію та маніпуляцію. І є питання про діяльність журналістів (про самоорганізацію, про участь у співрегулюванні тощо)», – пояснив він.

Щодо кримінальної відповідальності за дезінформацію, яка налякала громадськість, то, на думку голови Комітету, вона має бути замінена на адміністративно-фінансову. «Звичайно, має бути покарання, але я не переконаний, що має бути кримінальна відповідальність за маніпуляцію інформацією. Фінансова, адміністративна, але не кримінальна. Якщо є загроза інтересам національної безпеки, то СБУ сама чудово справляється з цим. Кейс мого колишнього друга Кирила Вишинського – прекрасний тому доказ. Якщо людина веде підривну діяльність проти безпеки держави, то СБУ має всі механізми, на основі чинних законів, цьому перешкодити», – сказав Микита Потураєв.

Нагадаємо, 17 січня 2020 року міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський і його перший заступник Анатолій Максимчук презентували основні положення законопроєкту про дезінформацію.

Серед новацій – штрафи за поширення дезінформації та в'язниця за розповсюдження дезінформації з допомогою ботоферм і фінансування розповсюдження дези; створення організації журналістського самоврядування, яка видаватиме посвідчення професійного журналіста; запровадження посади Уповноваженого з питань інформації, який шукатиме дезінформацію.

20 січня 2020 року на сайті міністерства оприлюднили порівняльну таблицю нового законопроєкту.

Міністерство планувало внести законопроєкт на розгляд уряду до 28 лютого, на розгляд парламенту – в березні. На початку лютого строки підготовки законопроєкту для винесення на розгляд уряду продовжили мінімум на місяць.

Після відставки на початку березня Володимира Бородянського разом з урядом Олексія Гончарука робота над проєктом зупинилася.

Проти реєстрації цього законопроєкту виступили Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір», Комісія з журналістської етики, одеські журналісти, Інтернет Асоціація України.

З критикою законопроєкту виступили Європейська федерація журналістів, представник ОБСЄ з питань свободи медіа, моніторингова місія ООН, українські медіаюристи і юристи медіагрупи StarLightMedia, низка народних депутатів з Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України.

Фото: Укрінформ