Особливості національного співрегулювання. Медіапідсумки 9–16 грудня 2019 року

Особливості національного співрегулювання. Медіапідсумки 9–16 грудня 2019 року

17 Грудня 2019
2487
17 Грудня 2019
13:30

Особливості національного співрегулювання. Медіапідсумки 9–16 грудня 2019 року

2487
Попри те, що медіагрупи навчилися непогано координувати свої зусилля, коли йдеться про додатковий заробіток типу кодування супутника, не факт, що вони готові брати на себе відповідальність за встановлення та дотримання спільних правил гри в усіх інших випадках.
Особливості національного співрегулювання. Медіапідсумки 9–16 грудня 2019 року
Особливості національного співрегулювання. Медіапідсумки 9–16 грудня 2019 року

Минулого тижня при Нацраді з питань телебачення і радіомовлення збиралася робоча підгрупа з питань гендерної рівності в медіа, до якої, зокрема, входять представники українських медіагруп та експерти. Причиною для зібрання став намір регулятора моніторити ефір найбільших ліцензіатів на предмет використання фемінітивів, гендерних стереотипів та сексизму в рекламі, а також його бажання проаналізувати гендерно-віковий склад співробітників цих найбільших медіа. Результати такого моніторингу мали би носити рекомендаційний характер. Але попри це наміри його проводити викликали несподівано потужний опір із боку кількох мовників — навіть тих із них, редактори яких вживають фемінітиви (взагалі-то, вони ввійшли в новий правопис) та в керівних органах яких є жінки.

Найбільш сприйнятливою до таких ідей Нацради є StarLightMedia, яка цього року з власної ініціативи підписала гендерну стратегію Women Empowerment Principles. Зокрема, група взяла на себе такі зобов’язання:

  • додатково підтримувати одного з батьків, який вирішив піти у відпустку по догляду за дитиною, але прагне поєднувати виховання малечі з роботою;
  • розробити та впровадити низку рекомендаційних заходів та політик зі скорочення гендерних стереотипів у рекламі та контенті, що виробляється і транслюється на каналах групи;
  • впровадити гендерно збалансований рекрутинг та співбесіди без питань про особисті плани, сімейний стан, обов'язки у шлюбі, плани щодо вагітності або догляду за дитиною та ін.;
  • під час закупівель почати фіксацію компаній, власниками чи керівницями яких є жінки, та встановити цілі щодо закупівель на суму та / чи відсоток партнерств із фірмами, що належать жінкам, тощо.

Як показав досвід StarLightMedia, попри те, що в медійній індустрії працює очевидно багато жінок та не так гостро, як деінде, стоїть питання дискримінації в оплаті праці, з гендерним балансом усе ж є проблеми, коли доходить до наявності жінок у найвищому керівництві: наприклад, до складу правління StarLightMedia входить лише одна жінка.

А як показав досвід гендерної робочої підгрупи при Нацраді, попри те, що медіагрупи навчилися непогано координувати свої зусилля, коли йдеться про додатковий заробіток типу кодування супутника, не факт, що вони готові брати на себе відповідальність за встановлення та дотримання спільних правил гри в усіх інших випадках. Іншими словами, не факт, що вони готові до співрегулювання, що незабаром вступить у силу в рамках законопроєкту про медіа, над яким закінчує працювати Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та робоча група при ньому. У законопроєкті, зокрема, йтиметься про таке:

  • на експертизу органу співрегулювання можуть бути передані питання, що перебувають на розгляді Нацради, у будь-який момент до винесення нею остаточного рішення:

1) за ініціативою суб’єкта у сфері медіа, якщо це питання стосується порушення ним вимог законодавства або умов ліцензії щодо змісту поширеної ним інформації, та за умови, що він підписав кодекс (правила) поширення відповідної інформації;

2) за ініціативою Нацради, якщо це питання стосується вимог до змісту інформації, що поширена суб’єктом у сфері медіа, який не підписав кодекс (правила) поширення відповідної інформації, і якщо таке питання має загальногалузеве значення;

  • висновки експертних колегій органу спільного регулювання мають рекомендаційний характер. Нацрада враховує ці висновки при прийнятті рішень або відхиляє із обґрунтуванням причин відхилення.

Законопроєкт пропонує, що членом органу співрегулювання може стати будь-який ліцензіат, реєстрант чи галузеве об’єднання у сфері медіа. Обов’язково реєструватися тепер пропонують, у тому числі, всім інтернет-ЗМІ, але це не означає, що на практиці вони зможуть долучитися до органу співрегулювання: фінансувати діяльність органу співрегулювання пропонується спільно його членам, покриваючи з цих коштів, в тому числі, витрати на експертні висновки, надані на запит Нацради.

Отже, можна уявити, що в основу цього органу ляже кістяк сьогоднішніх робочих груп при Нацраді — я маю на увазі найбільші медіагрупи. За останні чотири роки вони ухвалили три акти спільної дії і жодного разу підписання не проходило спокійно:

Наразі робоча група працює над четвертим документом, правилами висвітлення випадків насильства й жорстокості, який є близьким до вихолощення через побоювання її учасників, що немає в ефірі насильства — немає рейтингів.

І додалася робоча підгрупа з питань гендерної рівності в медіа. Попри те, що багато учасників висловили їй такий рішучий опір, ніхто з неї не вийшов. Ризикну припустити, що навряд чи вони залишилися через бажання просувати прогресивні підходи гендерного мейнстримінгу. Контроль за процесом та спроби вихолостити ще один документ — більш імовірна мотивація. То чи готовий наш ринок до співрегулювання?

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2487
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду