Двоє президентів та Джокер. Медіапідсумки 2–8 грудня 2019 року
Зокрема, президент Володимир Зеленський прийшов в ефір «Свободи слова Савіка Шустера» на телеканалі «Україна», де обережно окреслив свою переговорну позицію на саміті, а редактори програми забезпечили їй цілковиту підтримку глядачами в студії.
– Ви хочете провести вибори на всій території Донбасу одночасно з загальнонаціональними виборами восени 2020 року. Це так? – процитував відповідальний за соцмережі токшоу Роман Шрайк запитання журналіста Liga.net Юрія Смірнова.
– Це правда. Тому що власне відчуття того, що ми одна країна і там наші люди, має починатися навіть із цього моменту. Здавалося б, це дрібниця, а я вважаю, що ні: місцеві вибори проводяться одночасно, за законами України, на всій території України. Така наша ідея, – відповів президент.
– При цьому ви кажете, що це має відбуватися при повному контролі України над своїм кордоном. А в мінських домовленостях чітко прописано, що спочатку вибори, а потім – контроль над кордоном. Як ви збираєтеся вирішувати цю дилему? Ви готові змінити мінські домовленості? – уточнив Шрайк.
– Я точно буду говорити про кордон. Чесно вам скажу: у нас інший план із приводу кордону: яким чином це передається і яким чином і коли Україна контролює свій кордон із Росією, – відповів Зеленський, додавши про недоцільність розкривати всі карти напередодні складних перемовин.
«Так, ми підтримуємо політику Володимира Зеленського щодо встановлення миру на Донбасі», – повірили на слово президенту 96% глядачів у студії.
П’ятий президент Петро Порошенко приблизно в цей самий час прийшов на спільний марафон Прямого каналу, 5 каналу та «Еспресо», де, зокрема, виступив по темі «червоних ліній», окреслених перед цим у спільній заяві «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Голосу».
«Від “Європейської солідарності” було ще два коротких побажання (на додачу до спільних “червоних ліній”. – Авт.):
1) на неконтрольованій ділянці україно-російського кордону до того, як вона піде під контроль українських військ, мають бути миротворці за мандатом Ради безпеки ООН, миротворці з Канади, Франції, Швеції, Фінляндії – я переговорив з усіма лідерами цих держав, вони готові надати миротворців, так само як і постійні члени Ради безпеки ООН. Яких миротворців там не буде: з Російської Федерації, бо це не є миротворці, це агресори;
2) жодних переговорів із маріонетками з окупованих територій, бо вони нічого не вирішують, всі питання вирішує їхній ляльковод у Москві», – сказав Петро Порошенко, будучи, мабуть, у курсі, що політичні опоненти саме йому й закидають підписання поточної редакції мінських домовленостей.
А чим тимчасом переконував своїх прихильників вичавлений Зе-командою із перемовин із Путіним Віктор Медведчук? В ефір NewsOne дистанційно завітав нібито пранкер Джокер.
«Я присутній в усіх чатах, включаючи Офіс президента. Немає такої програми, яка могла б мені протистояти. Це мій стартап. <…> Вороги України – це мої особисті вороги. Вони присутні серед усіх політичних сил, чиновників, олігархів. Сьогодні в Україні настала епоха фарсу. І вона скоро закінчиться», – зачитав нібито його слова співведучий Василь Голованов.
З усього побаченого й почутого маю два спостереження: індустріальне та політичне. Перше полягає в тому, що ексклюзивний візит президента зібрав довкола шоу Савіка Шустера абсолютну більшість любителів багатогодинних політичних марафонів (частка 17,12% за аудиторією 18+, вся Україна), залишивши позаду всі інформаційні канали разом узяті.
Попри це, користуючись об’єктивним послабленням телеканалів із орбіти Медведчука, Рінат Ахметов – єдиний із власників «великої четвірки» медіагруп, у кого зараз точно є гроші – запускає новий інформаційний телеканал. А Ігор Коломойський нарешті зміг забезпечити свій давно запущений, але залишений без розвитку інформаційний телеканал цифровою ліцензією в працюючому мультиплексі «Зеонбуду» – і хто знає, можливо, теж почне його розвивати: довгий час у нього було складніше з грошима, але зараз вони теж мають потроху з’являтися. Додайте до цього, що саме ці двоє власників отримують додатковий зиск від скорого кодування національних розважальних телеканалів на супутнику в сенсі володіння DTH-операторами. І сумно зітхніть через те, що в інформаційному напрямку інтенсивніше не розвивається Суспільний мовник, затиснутий вимогою влади спрямовувати 50% бюджету на виробництво контенту, в тому числі, приватними продакшенами як однією з умов отримання рекордного для мовника фінансування.
Друге моє спостереження полягає в тому, що найімовірнішим політичним сценарієм я наразі дійсно вважаю реінтеграцію окупованого Донбасу: українська влада розповсюджує багато різних меседжів, але кроки робить саме в цьому напрямку. І питання в тому, щоби суспільство всі ці кроки знало й розуміло. А для цього дуже потрібні хороші журналісти та сильні, незалежні медіа. Нам потрібні розслідувачі, які відстежать, що і в кого закуповує держава; потрібні міжнародні оглядачі, які розтлумачать слова дипломатів; потрібні політичні аналітики, які допитають керманичів держави щодо їхніх планів; потрібні економічні аналітики, які зрозуміють зміст законопроектів.
Профільний парламентський комітет та міністерство наразі працюють над важливими медійними законодавчими ініціативами, причому підходять до цього питання з позицій вигоди для індустрії. От тільки виглядає все так, ніби під індустрією вони розуміють тільки чотири медіагрупи. А що, наприклад, до інтернет-видань, які настільки потерпають від відтоку коштів на користь міжнародних інтернет-гравців, що змушені закривати свої фінансові дірки доходами від непрофільної або неетичної діяльності? І це не унікальна, не суто українська проблема. А регіональні, локальні медіа?
Одне із завдань людей, відповідальних за формування інформаційної стратегії держави, якраз і полягає у створенні умов для розвитку та фінансової сталості різноманітних медіа, а також їхньої редакційної незалежності. Бо, як укотре засвідчила ця п’ятниця, поки що зірки на медійному небосхилі сходять і гаснуть залежно від впливу власників, тоді як принцип їхнього функціонування залишається незмінним: бути комфортними майданчиками для своїх бенефіціарів та їхніх інтересів.
Фото: скриншот