Текст закону опублікований на сайті видання.

Зазначається, що цей закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, однак низка статей та їх частин вступають в силу пізніше.

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.

«Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим законом», – йдеться в документі.

Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

«Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів», – наголошується в документі.

Крім того, порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених цим документом.

Серед завдань закону визначають:

1) захист державного статусу української мови;

2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;

3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об'єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;

4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;

5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам'яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;

6) підтримка української мови шляхом сприяння:

• володінню українською мовою громадянами України;
• розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;
• застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;
• вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;
• запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;
• поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;
• популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;
• вивченню української мови в Україні та за кордоном;

7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.