На порозі змін: у яких медійних державних органах Зеленський зможе провести ротацію

На порозі змін: у яких медійних державних органах Зеленський зможе провести ротацію

30 Квітня 2019
3498
30 Квітня 2019
13:00

На порозі змін: у яких медійних державних органах Зеленський зможе провести ротацію

3498
Які державні органи у сфері медіа можуть очікувати кадрові зміни після інавгурації та які повноваження має президент щодо призначення їх керівників.
На порозі змін: у яких медійних державних органах Зеленський зможе провести ротацію
На порозі змін: у яких медійних державних органах Зеленський зможе провести ротацію

Після інавгурації новообраний президент може розпочати свої перші кадрові призначення. Поки що Володимир Зеленський про нові посади висловлювався досить обережно і без конкретики, підкреслюючи, що до управління державою мають долучитися нові люди. Оскільки раніше пан Зеленський працював у телевізійному та кінобізнесі, останніми роками тісно пов’язаному з групою «1+1 медіа», ймовірно, що медійники, близькі до Ігоря Коломойського, можуть посісти якісь із ключових державних посад.

Також на президента чекає ще один виклик – формування інформаційної політики та пріоритетів у медійній сфері. За президентства Петра Порошенка був сформований чіткий вектор діяльності окремих інституцій. Наприклад, було створено Міністерство інформаційної політики для «забезпечення інформаційного суверенітету України» на чолі з Юрієм Стецем, який тривалий час очолював 5 канал. Президентська четвірка в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення на чолі з головою Юрієм Артеменком суворо контролює мовні квоти та обмежує проникнення російських каналів. Державне агентство з питань кіно зосереджене на створенні національних кінофільмів і регулює через прокатні посвідчення доступ на ринок російського кіносеріального продукту. Наразі здебільшого очолюють ці інституції люди близькі або погоджені з Петром Порошенком, які були призначені на початку його каденції і поточного скликання Верховної Ради.

«Детектор медіа» звернувся до очільниці прес-служби штабу Володимира Зеленського Ірини Побєдоносцевої з проханням прокоментувати можливі зміни в державних органах, які займаються інформаційною політикою. Вона відповіла, що це серйозні питання, які потребують трохи часу, і запропонувала повернутися до них згодом.

Тож ми поки що вирішили зібрати в цьому матеріалі, що говорив сам Володимир Зеленський про інформаційну політику та свою команду, а також нагадати, в яких державних органах можливі кадрові зміни та які призначення залежать від президента.

Перші заяви Зеленського щодо медійної політики та його команда

Поки що Володимир Зеленський про свою політику у сфері медіа говорив небагато. Ці заяви були ситуативними, переважно відповідями на запитання, і здебільшого в них немає конкретики та нечітко сформульована думка. Він запевнив, що підтримує мовні квоти, але «вони повинні бути інакше регульовані». Адже  переможець виборів вважає, що в російськомовного населення «не можна забрати російськомовне телебачення». «Питання в регулюванні цих квот. Якщо ви добре розумієте, там є хитрість, додаток з цими квотами. Взагалі: більший відсоток української мови, а далі – різні мови, тому що там треба давати можливість кожній мові», – говорив пан Зеленський.

Також новообраний президент заявляв, що недопущення впливу олігархів на політику телеканалів має регулювати Нацрада. «У нас п’ять олігархів володіють п’ятьма групами телевізійних каналів, і нічого з цим ми поки що не можемо зробити. Хоча в нас є гарне рішення, як їх усіх перетворити на портфельних інвесторів, щоб вони не впливали на новинну політику: вони мають отримувати прибуток з каналів», сказав пан Зеленський. За його словами, це питання має бути найголовнішим для регулятора, а не мовні квоти. Але як саме Нацрада має забезпечити те, щоб олігархи отримували прибуток зі своїх каналів, переможець виборів поки що не уточнив.

Так само він не уточнив, як планує залучати західні інвестиції у свободу слова, але запевнив, що мріє про економічно незалежну пресу: «Щоб її не можна було проплачувати – статті, видання, програмки на телебаченні. Ми думаємо про це. Думаємо з хлопцями над законопроектом, щоб телебачення було вільне. Щоб вони знаходили не тільки гроші з ринку».

Ще одна заява Володимира Зеленського стосувалася плану «інформаційної війни» щодо повернення Донбасу, який незабаром нібито має бути презентований журналістам та блогерам: «Ми будемо робити дуже потужну інформаційну війну з приводу того, щоб закінчити вогонь на Донбасі. Ми вас запрошуємо, нам буде потрібна ваша допомога».

Щодо кадрових рішень у медійній сфері конкретики ще менше. Адже спершу в списку експертів, який поширила «ЗеКоманда» 9 квітня, за інформаційну та мовну політику мав відповідати медіаменеджер, екс-заступник гендиректора Національної телекомпанії України Олександр Харебін. Однак згодом під час ефіру ток-шоу «Право на владу» Володимир Зеленський відхрестився від пана Харебіна і сказав, що той потрапив у список експертів випадково. А також додав: «Нашій команді “Кварталу 95″ спеціалісти з медіа не потрібні, вони в нас є». Зокрема, в команді Зеленського за побудову пулу власних медіа відповідає Михайло Федоров, якого наразі представили як керівника діджітал-напрямку команди.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення

Нацрада – незалежний колегіальний регуляторний та наглядовий орган у сфері телерадіомовлення. До її складу входять вісім членів, половину з яких обирає і призначає Верховна Рада, а половину призначає президент терміном на п’ять років. І наразі зі складом регулятора маємо досить цікаву ситуацію.

Парламентська квота заповнена тільки трьома членами, четверте місце вакантне з серпня 2016 року, коли з Нацради звільнилася за власним бажанням Катерина Котенко. Наразі членами Нацради за квотою Верховної Ради працюють перша заступниця голови Ольга Герасим’юк, відповідальний секретар Олександр Ільяшенко та член регуляторного органу Олег Черниш. Усі вони призначені постановами Верховної Ради від 4 липня 2014 року. Тобто термін їх повноважень закінчується цього літа.

А повноваження президентської четвірки завершуються в різний час. У липні спливає термін повноважень голови Нацради Юрія Артеменка (призначений 7 липня 2014 року). А от Уляна Фещук та Сергій Костинський теоретично можуть працювати на своїх посадах до 2020 року (адже вони призначені 14 вересня 2015 року), а Валентин Коваль – узагалі до 2021 року (призначений 27 вересня 2016 року).

Поки повноваження членів Нацради не завершилися, механізмів для їх дострокового звільнення у президента та парламенту майже немає, якщо вони самі не напишуть заяву на звільнення. Також у законі про регулятора передбачено ще кілька ситуації, коли члени можуть бути звільнені: припинення громадянства, виїзд за кордон, обвинувальний вирок суду, стан здоров’я та неучасть у засіданнях протягом двох місяців. Президент і парламент можуть також відкликати одразу всю свою четвірку, відхиливши річний звіт Нацради, який регулятор подає їм щороку до 1 лютого.

Фактично наразі підстав для дострокового звільнення членів Нацради немає. Однак досвід попередніх складів свідчить про те, що зазвичай призначені президентом чиновники після зміни глави держави писали заяви на звільнення. «Детектор медіа» звернувся до Валентина Коваля, Уляни Фещук та Сергія Костинського із запитанням, чи залишаться вони в Нацраді після інавгурації нового президента. Валентин Коваль і Сергій Костинський зазначили, що планують і далі працювати в Нацраді та реалізувати завдання й функції щодо дотримання профільного законодавства. Уляна Фещук також запевнила, що не має наміру йти з посади і що для неї важливий той вектор інформаційної політики, який впроваджує регулятор.

Тож, якщо опитані нами члени Нацради дотримаються цих заяв, майбутній президент за своєю квотою зможе призначити лише одного члена Нацради після того, як влітку завершаться повноваження Юрія Артеменка.

Для зміни парламентської четвірки потрібні відповідні рішення Верховної Ради. Зараз Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики має розглянути завершення повноважень своєї «трійки» (це питання поки зняли з порядку денного засідання 24 квітня) – і після цього, ймовірно, буде призначено новий конкурс.

Міністерство інформаційної політики

Ця державна інституція – найновіша в медійній сфері. Міністерство створили у 2014 році після початку війни з Росією для «протистояння інформаційним атакам з боку агресора». До компетенції міністерства входять питання поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами, а також забезпечення функціонування державних інформаційних ресурсів.

Міністром був призначений народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Юрій Стець, у минулому топ-менеджер 5-го каналу Петра Порошенка. Створення цього органу викликало чимало критики з боку самих медійників. І спершу МІП журналісти як у розмовах, так і в публікаціях називали «МінСтець», підкреслюючи що створено міністерство виключно під конкретного соратника Порошенка.

Як і решту міністрів, очільник МІПу призначається на посаду за поданням прем’єр-міністра України та звільняється з посади Верховною Радою України. А Кабмін за поданням прем’єра може призначати та звільняти його заступників.

Держкомтелерадіо

Таку саму процедуру призначення та звільнення має очільник Державного комітету телебачення і радіомовлення. Цей орган забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфер. Зараз комітет очолює Олег Наливайко, призначений навесні 2014 року. Це не перший його досвід роботи на цій посаді, адже у 2009-2010 роках він виконував обов’язки голови Держкомтелерадіо.

Також Олег Наливайко працював у медіа бізнес-партнерів Володимира Зеленського. У 2010-2014 роках він був генеральним директором і президентом інформаційного агентства УНІАН, яке належить Ігорю Коломойському.

Для цих двох згаданих призначень і звільнень майбутньому президенту потрібна згода парламенту. Адже навіть якщо очільники згаданих структур захочуть полишити їх за власним бажанням, їхні заяви має погодити парламент. Так, у 2017 року Юрій Стець подав у відставку за станом здоров’я, однак голосів за його відставку не вистачило, і він і далі є міністром.

Держкіно

Державне агентство з питань кіно опікується сферою кінематографії: зокрема, проводить конкурси на державне фінансування виробництва фільмів (пітчинги), видає прокатні посвідчення на кінопрокат або телевізійний показ фільмів і серіалів, стежить за дотриманням квот національних фільмів у кінотеатрах тощо. Очільник агентства призначається на посаду та звільняється з посади Кабміном за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби. За тією ж процедурою відбуваються призначення двох заступників голови Держкіно.

Зараз структуру очолює Пилип Іллєнко, призначений у серпні 2014 року.

Якщо відбудеться переформатування уряду, оновлений Кабмін зможе змінити голову Держкіно. Чи намагатиметься новий президент ініціювати таке рішення – побачимо згодом. Але за керівництва Пилипа Іллєнка в Держкіно був тривалий конфлікт з каналом Ігоря Коломойського «1+1» і студією «Квартал 95».

За однією з версій, конфлікт почався з того, що на початку 2017 року Держкіно не видало прокатного посвідчення на російсько-український серіал «Готель» («Отель Элеон»), який «1+1» придбав за значні кошти і мав збитки через не допуск його до ефіру. Після цього канал випустив в ефір серію критичних сюжетів. Така інформаційна війна тривала майже півроку. Після цього Держкіно скасувало прокатні посвідчення на всі сезони серіалу «Свати», знятого «Кварталом 95». Канал оскаржив цю заборону, і навесні 2019 року суд першої інстанції прийняв рішення на користь «Плюсів».

Держспецзв’язку та НКРЗІ

На політику в медійній сфері опосередковано (через сферу телекомунікацій) впливають ще дві державні структури. Це Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) і Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку).

НКРЗІ – колегіальний орган, голову і шістьох членів своїм указом призначає та звільняє президент. НКРЗІ є регулятором телекомунікаційної галузі, видає ліцензії на користування радіочастотним ресурсом. Зараз комісію очолює Олександр Животовський, який був призначений у 2014 році на початку каденції президента Петра Порошенка. Термін повноважень – шість років, одна й та ж особа не може бути головою та/або членом комісії більше двох термінів поспіль.

Держспецзв'язку забезпечує функціонування і розвиток державної системи урядового та конфіденційного зв’язку, опікується кіберзахистом, телекомунікаціями, радіочастотним ресурсом України тощо. Їй підпорядковується Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення – державне підприємство, яке розповсюджує телевізійний і радіосигнал, обслуговує передавачі телеканалів і радіостанцій. З 1 липня 2015 року Держспецзв'язку очолює Леонід Євдоченко. Голова Держспецзв’язку призначається та звільняється урядом за поданням прем’єр-міністра.

Фото: rubryka.com

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3498
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду