18% українців користуються принаймні однією російською соцмережею – опитування КМІС

18% українців користуються принаймні однією російською соцмережею – опитування КМІС

29 Жовтня 2018
2329
29 Жовтня 2018
13:10

18% українців користуються принаймні однією російською соцмережею – опитування КМІС

2329
Трохи більше половини населення України (54%) не вважає, що користування російськими соціальними мережами є небезпечним.
18% українців користуються принаймні однією російською соцмережею – опитування КМІС
18% українців користуються принаймні однією російською соцмережею – опитування КМІС

Такими є результати всеукраїнського соціологічного опитування «Ефективність державної політики у сфері інформаційної безпеки напередодні виборів», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у вересні 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа», які було презентовано 26 жовтня цього року.

Дослідження показало, що 18% українців користуються нині принаймні однією російською соціальною мережею. При цьому на запитання про те, якою мережею вони користуються найчастіше, 7% серед усіх респондентів назвали одну з російських мереж.

Найнижче користування російськими соціальними мережами — на Заході (13%). Водночас в інших регіонах це 18‒23% населення.

54% населення України не вважає, що користування російськими соціальними мережами є небезпечним. Вважають їх небезпечними 21%. При цьому, якщо на Заході небезпеку вбачають 33%, то в Центрі — уже 20%, на Півдні та Сході — 10,5‒15%.

Серед тих, хто користується принаймні однією російською соціальною мережею, 18% вважають їх небезпечними (не вважають — 73%). А серед некористувачів 22% вважають їх небезпечними (проти 49%).

Всеукраїнське соціологічне опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у вересні 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа» та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії («Даніда») та NED (National Endowment for Democracy).

Із методологією та результатами дослідження можна ознайомитися тут

Завантажити коротку презентацію -  тут.

Завантажити коротке резюме англійською мовою - тут

Нагадаємо, у квітні 2015 року ГО «Детектор медіа» презентувала аналітичний звіт «Протидія російській інформаційній агресії: спільні зусилля задля захисту демократії», у червні 2015 року проводилось опитування про сприйняття тез російської пропагандидовіру до українських та російських ЗМІ, обізнаність про медіавласників; у березні 2016-го — про те, наскільки критично громадяни ставляться до медіа. У 2017 році було здійснено дослідження «Як російська пропаганда впливає на суспільну думку в Україні». У лютому 2018 року КМІС та ГО «Детектор медіа» провели дослідження «Протидія російській пропаганді та медіаграмотність».

12:00
п'ятниця, 26 жовтня 2018

Ефективність державної політики у сфері інформаційної безпеки напередодні виборів: результати всеукраїнського опитування громадської думки

Аналітичний звіт
Ефективність державної політики у сфері інформаційної безпеки напередодні виборів: результати всеукраїнського опитування громадської думки

ЗАВАНТАЖИТИ ПОВНИЙ ТЕКСТ АНАЛІТИЧНОГО ЗВІТУ (.pdf, 5,38 Mb)

ЗАВАНТАЖИТИ КОРОТКУ ПРЕЗЕНТАЦІЮ (.pdf, 3,66 Mb)

DOWNLOAD SHORT REVIEW IN ENGLISH (.pdf, 0,62 Mb)

Всеукраїнське соціологічне опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у вересні 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа» та за фінансування Міністерства іноземних справ Данії («Даніда»).

Методологія опитування

Польовий етап тривав з 8 по 23 вересня.

Для опитування була розроблена стратифікована випадкова 4-ступенева вибірка, випадкова на кожному ступені. Вибірка репрезентативна для України в цілому та для окремих 4 макрорегіонів: Західного – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька і Чернівецька області , Центрального – Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Сумська, Чернігівська області та м. Київ, Південного – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська і Херсонська області, Східного – Донецька, Луганська і Харківська області. У Луганській та Донецькій області опитування проводилося тільки на території, яка контролюється українською владою. Всього було опитано 2026 респондентів, які проживають у всіх областях України та в м. Києві (крім АР Крим).

Опитування проводилося методом особистих інтерв'ю з використанням планшетів у домогосподарствах проживання респондентів (САРІ). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує:

  • 3.3% для показників, близьких до 50%,
  • 2.8% для показників, близьких до 25 або 75%,
  • 2.0% для показників, близьких до 12 або 88%,
  • 1.4% для показників, близьких до 5 або 95%,
  • 0.7% для показників, близьких до 1 або 99%.

Основні результати опитування

1. Найбільші загрози для незалежності України. Сфери відповідальності органів влади 

Переважна більшість українців вбачає більше загроз для незалежності України серед внутрішніх причин, а не серед зовнішніх: 57 % респондентів вважають топ-загрозою корупцію у владі. Майже вдвічі менше (32 %) говорять про гібридну війну з боку Росії. До топ-загроз також доцільно зарахувати популізм політиків (24 %), вплив олігархів (23 %), відсутність нових облич (22,5 %), еміграцію (19 %). У всіх регіонах не менше 53 % назвали корупцію, а водночас дії Росії — не більше третини (24‒36,5 % на Заході й у Центрі, 25‒27 % на Півдні та Сході).

2. Відповідальність за ситуацію в Україні та встановлення миру на Донбасі 

Переважна більшість громадян (63,5‒74 %) досить правильно відносить зовнішню політику, безпеку до сфер відповідальності Президента. Однак від чверті до половини громадян вважають Президента відповідальним у сферах, де його конституційні можливості більш обмежені. Зокрема, у ключовому для Україні питанні корупції 47 % покладають відповідальність саме на Президента. У випадку реформування економіки кожен третій (31 %) вважає відповідальним теж саме главу держави.

Після Президента найчастіше відповідальність покладається на уряд / прем’єр-міністра. Особливо часто їх називали відповідальними за реформування економіки (52 %), підвищення тарифів (56 %, при цьому 24,5 % покладають відповідальність на Президента) та децентралізацію (37 %, при 27 % тих, хто називав Президента). Сумарно Президента / уряд / прем’єр-міністра відповідальними називала більшість респондентів для практично всіх сфер, крім безпеки (де 45 % говорять про правоохоронні органи). Симптоматичним для України є те, що не більше 8 % називали парламент відповідальним за певну сферу.

Якщо говорити окремо про війну на Донбасі, то найбільше українців (майже половина, 46 %) вважають, що встановлення миру залежить від особисто Петра Порошенка. Трохи менше (43 %) говорять про Володимира Путіна. Ще 30 % говорять про в цілому українську владу, а 16,5 % — про в цілому російську владу. Загалом, 74 % українців принаймні почасти вважають, що встановлення миру залежить від України, 59 % — від Росії, 8 % — від Заходу. Навіть на Заході і в Центрі приблизно однакова кількість людей покладають відповідальність на Петра Порошенка і Володимира Путіна, водночас більше на українську владу в цілому, ніж на російську владу.

Лише 13 % українців вважають, що Росія зацікавлена у встановленні миру на Донбасі. Не погоджуються з цим 56 %, а ще 30 % не визначилися зі своєю думкою. Водночас, лише 14 % українців вважають, що українська влада має йти на поступки Володимиру Путіну для миру (з цим не згодні — 5356 %).Тільки 18 % громадян України згодні з тим, що для миру треба жертвувати територіями й частиною незалежності (не вважають так 56 %). А ще 26,5‒33 % завагалися з відповіддю. Причому неочікувано, що із Заходу на Схід зменшується число тих, хто готовий іти на жертви територіями / незалежністю заради миру — із 23 % до 10 %.

Загалом, у питаннях інформації щодо ситуації на Донбасі відносно найбільше українців довіряють у першу чергу волонтерам (27 %), речникам ЗСУ (23 %) і мешканцям прифронтових територій (19 %). Далі йдуть українські державні ЗМІ (13,7 %) українські блогери (11,4 %), українські приватні ЗМІ (10,4 %).

3. Томос

Лише 28,5 % жителів України кажуть, що вони знають, що таке томос. Серед тих, хто знає, відносно найбільше (42 %) дізналися від ЗМІ.

Якщо на Заході України 43 % знають, що таке томос, то в Центрі — 30 %, на Півдні і Сході — лише 16‒18 %.

4. Соціальні мережі 

18 % українців користуються нині принаймні однією російською соціальною мережею. При цьому на запитання про те, якою мережею вони користуються найчастіше, 7 % серед усіх респондентів назвали одну з російських мереж. Найнижче користування російськими соціальними мережами — на Заході (13 %). Водночас в інших регіонах це 18‒23 % населення.

Трохи більше половини населення України (54 %) не вважає, що користування російськими соціальними мережами є небезпечним. Вважають їх небезпечними 21 %. При цьому, якщо на Заході небезпеку вбачають 33 %, то в Центрі — уже 20 %, на Півдні і Сході — 10,5‒15 %.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2329
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду