Журналістка онлайн-медіа Texty.org.ua Валерія Павленко стикнулася з онлайн-атакою у коментарях до дослідження видання «Нашестя мігрантів в український TikTok. Дослідження Текстів». Про це повідомила ГО «Жінки в медіа».

Зокрема, один з коментаторів написав: «Пані ведуча вам буде ок гуляти по вулиці після таких відео? Не боїтеся що колись вам аукнеться робота на ОП? Або просто, вам не соромно?» (авторську пунктуацію збережено).

Скриншот Валерії Павленко

За словами Павленко, Texty.org.ua опублікували моніторинг соцмереж щодо теми мігрантів, в якому журналісти зʼясували, що у хвилі таких дописів були ознаки російської пропагандистської кампанії. Після цього один з користувачів написав кілька критичних коментарів, один з них містив завуальовані погрози журналістці. 

«Після того, як автор написав цей коментар, я комунікувала з ним в коментарях: пояснювала, що погрози журналісту за журналістську роботу несуть за собою кримінальну відповідальність, просила надіслати свої дані, а не ховатись за анонімним акаунтом. Користувач спочатку погодився, сказав, що не боїться надсилати свої дані, а потім продовжив критику: писав, що мені має бути соромно працювати на президента, що я "живу в каструлі" і подібне. Далі, після моїх наполягань надіслати дані, видалив коментар і всі інші під цим відео», — розповіла Валерія Павленко.

• Читайте також: Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників

Як зауважила журналістка, після публікації скриншотів у тредс таких атак з боку анонімних користувачів побільшало. Деякі користувачі також почали заперечувати, що наведені на скриншотах приклади є погрозами.

За даними ГО «Жінки в медіа», коментарі на кшталт «вам буде ок гуляти по вулиці після таких відео?» мають ознаки завуальованих погроз і залякування. Також використовувалися маніпулятивні звинувачення у нібито роботі «на президента» та «грантоїдстві», що є елементами гендерної дезінформації та онлайн-дифамації.

Цей випадок демонструє ознаки TFGBV, що поєднує онлайн-погрози, гендерну дезінформацію, репутаційні атаки та знецінення досвіду журналістки як потерпілої онлайн-насильства.  Характерною ознакою також є заперечення факту погроз і знецінення пережитого журналісткою досвіду, що може нормалізувати агресію проти жінок у медіа. 

Нагадаємо, згідно з результатами дослідження «Становище журналісток та інших працівниць медіа в Україні. З урахуванням досвіду станом на початок 2026 року» громадської організації «Жінки в медіа», приблизно 43% українських журналісток мають досвід агресії або погроз, зокрема в онлайн-середовищі. 

Фото: «Жінки в медіа»