12:30
Середа, 26 Вересня 2018

Уже з грошима, але ще без впливу: підсумки роботи МІП у січні — серпні 2018 року

«Детектор медіа» продовжує регулярно аналізувати роботу Міністерства інформаційної політики (МІП). До вашої уваги — основні підсумки його роботи протягом перших восьми місяців 2018 року очима нашої редакції.
Уже з грошима, але ще без впливу: підсумки роботи МІП у січні — серпні 2018 року
Уже з грошима, але ще без впливу: підсумки роботи МІП у січні — серпні 2018 року

Грошей побільшало, співробітників — ні

До 2018 року всі спроби проаналізувати результати діяльності МІП закінчувалися однаково — скаргами на куце фінансування відомства. 2018-й — перший рік, коли аналітики перестали жаліти міністерство: якщо у 2017 році МІП розпоряджався 261,8 млн грн., то у 2018-му йому додали ще 600 млн грн. Цікаво, що перший проект держбюджету-2018 передбачав збільшення фінансування трьох бюджетних програм МІП на 50 % порівняно з 2017 роком. Але при підготовці бюджету до другого читання міністерству додали ще 340 млн грн. І загальна сума його видатків сягнула 862,1 млн грн.

Найбільш суттєво — удесятеро — в 2018 році зросли видатки на «здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору»: із 33,6 млн до 362,5 млн грн. Як пояснив в інтерв’ю «Детектору медіа» міністр інформаційної політики Юрій Стець, під цим формулюванням маються на увазі прості та комплексні заходи, що стосуються захисту інформаційного суверенітету України. Серед них — проведення комунікаційних кампаній, виготовлення та поширення інформаційної продукції, підтримка реформ уряду, популяризація армії, популяризація України за кордоном тощо. У першому півріччі 2018 року МІП реалізував низку проектів:

1. Просування України за кордоном: презентація розробленого в 2018 році бренду Ukraine Now у Лондоні, презентація реформ уряду в Копенгагені, популяризація фільмів «Дякую», «Кіборги», «Бранці Кремля» тощо.

2. Проведення всеукраїнських комунікаційних кампаній: День Конституції, День Європи в Україні, День пам’яті та примирення тощо.

3. Видання книжкової продукції в рамках інформаційної реінтеграції та підтримки сходу України (наприклад, проект «Українська бібліотека») та Криму.

4. Популяризація армії, зокрема проект «Українські амазонки».

5. Популяризація реформ уряду, інформування про соціально важливі питання: безпеку дорожнього руху, права громадян і т. д.

Непогано з фінансового погляду цього року почувається й іномовлення: у 2018-му на забезпечення діяльності ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» (телеканал UA:TV) та УНІА «Укрінформ» виділено 483,2 млн грн. Слід нагадати, що обсяг його фінансування гарантується законом про іномовлення та має становити не менше 0,06 % видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Тобто у 2018 році це мало би бути 460 млн грн. Депутати розщедрилися на більше (у 2017 році іномовлення було недофінансовано в передбаченому законом обсязі).

Водночас у міністерстві наголошують, що МІП переважно є лише розпорядником коштів, які виділяються під конкретні програми та під фінансування конкретних структур. У штаті МІП продовжують працювати усього 39 осіб включно з бухгалтерами, фінансистами, завгоспом. Таку кількість співробітників у міністерстві вважають недостатньою та воліли б її збільшити.

Держава стає великим рекламодавцем

У 2018 році держава не тільки стала помітним інвестором у медійну сферу завдяки фінансуванню НСТУ та кіносеріальної галузі, але і в особі МІП почала претендувати на входження до числа топ-двадцятки найбільших рекламодавців на телебаченні: в липні міністерство оголосило тендер на розміщення реклами на українському телебаченні на суму 145 млн грн. За умовами тендеру, МІП планує протягом вересня — грудня поточного року розмістити телерекламу в обсязі 17 тис. EqTRP за аудиторією 18–54, 50 тис.+ на загальнонаціональних, інформаційних та невеликих розважальних телеканалах. На конкурс подалися три учасники: ТОВ «Стар ап» (агентство у складі StarLightMedia), ТОВ «Медіа партнерство баінг» (сейлз-хаус у складі «Медіа Групи Україна») і ТОВ «Сігма уа» (агентство у складі CMS Group). На етапі прекваліфікації дві з трьох заявок (ТОВ «Стар ап» і ТОВ «Сігма уа») були відхилені, аукціон було заплановано на 27 вересня (UPD: на сайті Prozorro зазначено, що аукціон відмінено через те, що до оцінки допущено менше двох тендерних пропозицій. - ДМ).

Паралельно триває ще один тендер — на суму 26 млн грн. на створення та поширення інформаційних продуктів на іноземному телебаченні. Це вже друга спроба провести такий тендер: попередній не відбувся. Цього разу заявки подали ТОВ «Ед хок ком’юнікейшнз», ТОВ «Медіахедз», ТОВ «Сі еф сі консалтинг компані» і ТОВ «Євромедіа компані». На етапі прекваліфікації допустили двох учасників: ТОВ «Ед хок ком’юнікейшнз» (пропонує розмістити рекламу на ВВС) і ТОВ «Євромедіа компані» (пропонує розмістити рекламу на ВВС і Euronews). Аукціон призначено на 26 вересня.

За словами Юрія Стеця, міністерство вирішило замовити рекламу на телебаченні, оскільки це найефективніший канал комунікацій. При цьому менеджмент телеканалів украй неохоче бере для безкоштовного показу інформаційний продукт, розроблений органами влади, навіть якщо це контент соціального характеру. Попри досить велику кількість роликів, знятих наприкінці минулого року і в першому півріччі 2018 року, прохання МІП часто залишаються без уваги телеканалів або ж ролики розміщуються в нічний час (мабуть, МІП, на відміну від тієї ж Генпрокуратури, не належить до кола партнерів, від чиєї пропозиції не можна відмовитися).

В оплачений рекламний час закордонній аудиторії МІП планує просувати Україну як цікаву країну можливостей для інвесторів і туристів — із використанням бренду Ukraine Now. Українській аудиторії планують розповідати про реформу в армії, освіті, медицині, сфері надання юридичних послуг.

Протягом першої половини 2018 року МІП уклав ще кілька дрібніших рекламних контрактів: на 16,2 млн грн. на розміщення зовнішньої реклами — із компанією «Перехід аутдор»; на 4 млн грн. на рекламу в інтернеті — із ТОВ «С8 нетворк»; на 4 млн грн. на проведення комунікаційної кампанії та публічних заходів у Києві, Торонто, Нью-Йорку та Лондоні — із ТОВ «Магонова і партнери». Наразі також оголошено тендер на організацію публічних заходів у Буенос-Айресі, заявлений бюджет — 3,2 млн грн.

Також МІП продовжує замовляти виробництво фільмів та просувати їх. Вироблений у 2017 році 30-хвилинний фільм «Дякую» посів друге місце в номінації «Туристичний напрямок — Регіон» на 11-му Міжнародному фестивалі туристичних фільмів Tourfilm Riga 2018 у Ризі (Латвія). «Дякую» також переміг у номінації «Найкращий монтаж» на щомісячному міжнародному фестивалі Short to the point (Румунія). Також стрічку показали в рамках II Міжнародного кінофестивалю «Бруківка» в Кам’янці-Подільському, де вона здобула приз глядацьких симпатій як «Найкращий професійний фільм». На виробництво стрічки було витрачено 1,6 млн грн., виробник — ФОП Євстигнєйкін Денис Анатолійович.

У рамках бюджету на 2018 рік передбачено замовлення ще кількох документальних відеоматеріалів, присвячених інформаційній реінтеграції Криму, Донбасу, питанням кібербезпеки, а також популяризації армії. Водночас МІП заявляє, що не збирається конкурувати в цій царині з Держкіно: згідно з чинним законодавством, МІП не має права замовляти художні фільми, винятком можуть бути короткометражні стрічки типу «Дякую», які чітко відповідають завданням та функціоналу МІП, зокрема напрямку просування України у світі.

Більше мовлення біля окупованих територій

26 липня сталася довгоочікувана подія: Кабінет Міністрів затвердив розроблену МІП Стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу. Згідно з документом, повне відновлення мовлення українських телерадіокомпаній можливе тільки за умови звільнення окупованих територій Донбасу. В умовах обмеженого мовлення та доступу до інших українських ЗМІ, зокрема інтернет-видань, особлива увага буде приділятися таким напрямкам:

  • розширення зони наземного ефірного мовлення українських телерадіокомпаній із територій, прилеглих до тимчасово окупованих;
  • створення системи виробництва й поширення спеціалізованого контенту для громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях;
  • забезпечення можливості отримання інформації особами з порушеннями зору і слуху в доступній формі;
  • проведення системної роботи з переселенцями як із важливим каналом комунікації з громадянами України, які проживають на окупованому Донбасі.

Що до Стратегії інформаційної реінтеграції Криму, то вона наразі перебуває на стадії погодження зацікавленими державними органами. Прогнозувати, коли завершиться цей процес, у міністерстві не беруться. Проте, як і раніше зі Стратегією інформаційної реінтеграції Донбасу, відсутність затвердженого документа не заважає працювати над виконанням його найважливіших пунктів — зокрема, займатися розвитком наземного ефірного мовлення.

Протягом 2018 року кількість радіостанцій на межі з Кримом, що вже мовлять або мовитимуть із вересня, збільшено у п’ять разів: вісім нових радіостанцій почнуть мовити на півдні Херсонщини в найближчі місяці, зокрема три з них — на територію Криму.

У липні цього року видано перші дозволи на тимчасове мовлення (за спрощеною процедурою, яку парламент, Президент і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ввели в дію на початку 2018 року) таким телерадіоорганізаціям: «Чорноморська телерадіокомпанія», «UA: Крим», 5 канал (усі три — Чаплинка, Херсонська область), «Армія FM», «Радіо НВ», «Радіо Крим. Реалії», «Радіо Meydan», «Радіо Хаят», Radio Roks, «Хіт FM», Kiss FM Ukraine.

Із вересня — жовтня всі ці телерадіоорганізації розпочнуть мовити в шести населених пунктах поблизу адмінкордону з Кримом.

Також із вересня — жовтня цього року карта покриття українським радіосигналом виглядатиме так:

  • Генічеськ: «Армія FM», «Херсон ФМ», «Радіо Meydan», «Русское Радио — Україна», «Ретро ФМ», «Хіт FM», Power FM, Kiss FM, «Радіо Рокс — Україна»;
  • Чонгар (мовлення на територію Криму): «Армія FM», «UA: Українське радіо», «Радіо НВ», «Радіо Крим. Реалії», «Радіо Meydan», «Радіо Хаят», «Херсон ФМ»;
  • Чаплинка (мовлення на територію Криму): «Радіо НВ», «Армія FM», «Радіо Крим. Реалії», «Радіо Meydan», «Радіо Хаят», «UA: Радіо Культура»;
  • Скадовськ: «Армія FM», «Хіт FM»;
  • Лазурне: «Радіо Meydan»;
  • Новотроїцьке: «Радіо Meydan»;
  • Рикове: «Говорить Рикове» (проект «Мовлення громад»).

Що до змін на сході України, то цього року там почав мовити телеканал UA:TV. Також із червня 2018 року наклад безкоштовної газети «Донбас Інформ», яку випускає МІП, зріс із 80 тис. примірників до 250 тис. Газета випускається двічі на місяць і поширюється цивільно-військовим співробітництвом Генерального штабу Збройних сил України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями, Ощадбанком, волонтерами, зокрема на КПВВ, і, відповідно, потрапляє на тимчасово окуповані території.

Крім того, МІП продовжує розміщувати зовнішню рекламу в Донецькій, Луганській та Херсонській областях: наприклад, із вересня там заплановані корисні телефони для жителів сходу України або Криму. Окрім цього, вже реалізовано соціальні кампанії з підтримки абітурієнтів, четвертих роковин окупації Криму Російською Федерацією та ін.

Оскільки на окупованих територіях український сигнал глушать, то складно сказати, скільки тамтешніх жителів реально мають змогу дивитися українські телеканали та слухати українське радіо. Публічно час від часу озвучуються певні цифри — на кшталт оцінок МІП щодо того, що на півночі окупованого Криму доступ до українського цифрового телебачення з Чонгарської вежі мають понад 200 тис. осіб. Але загальної вивіреної картини бракує.

До речі, українська влада теж почала глушити сигнал із окупованих територій: 19 квітня у відповідь на ініціативу Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Рада національної безпеки та оборони (РНБО) запустила систему глушіння аналогового та цифрового телевізійного сигналів, який надходить із непідконтрольних територій Донбасу — зокрема більше 40 російських та сепаратистських телеканалів (глушіння радіомовлення система не передбачає). Протягом перших тижнів на спеціалізованих форумах та в соцмережах можна було прочитати скарги на те, що система не дуже добре перешкоджає ворожому сигналу, зате створює перешкоди українському. Відтоді жоден із дотичних до цього процесу державних органів про результати глушіння не звітував, тобто загальної картини і в цьому питанні бракує.

Протиріччя з РНБО

Питання, в якому МІП та РНБО не просто перетинаються, а суперечать одне одному — блокування сайтів. З одного боку, МІП продовжує моніторити й передавати до СБУ списки сайтів, які пропонується забороняти за рішенням суду. З іншого — РНБО продовжує формувати санкційні списки, за якими сайти блокуються без суду. При МІП діє експертна рада, яка дає свою оцінку діяльності сайтів, яких МІП вважає такими, що порушують українське законодавство, й після погодження консенсусом їхнього остаточного переліку рекомендує передавати його на розгляд СБУ. Навесні 2018 року СБУ отримала від МІП уже другий за ліком список, кримінальні провадження за обома тривають, судових вироків досі не було. На відміну від того, що роблять колеги з МІПу та експертної ради при ньому, процедура ухвалення рішень в РНБО — непрозора «чорна скринька». Навесні 2018 року РНБО теж видала другий за ліком список, усі сайти з нього вже заблоковані. При цьому списки сайтів від МІП та РНБО помітно відрізняються.

У МІП кажуть, що санкційні списки РНБО та переліки сайтів, передані МІП на розгляд СБУ, порівнювати недоцільно, оскільки це дві абсолютно різні процедури. Санкції застосовуються щодо конкретних фізичних та юридичних осіб, а передані СБУ матеріали містять інформацію виключно щодо сайтів. Санкції мають економічний характер і їхня мета — не блокування контенту, а накладення визначених законом заборон на відповідну діяльність. Тимчасом як перелік сайтів, переданий до СБУ, має всі ознаки кримінального правопорушення, в якому саме поширення забороненої законом інформації є злочином.

Натомість у кулуарах ринку кажуть, що таке фактичне ігнорування роботи МІП із боку РНБО свідчить про порівняно невисоку впливовість міністерства в системі державної влади.

Скоординовані антикризові комунікації з ядром у МІП

Ще один важливий крок, зроблений у 2018 році — розробка МІП і Центром стратегічних комунікацій StratCom Ukraine проекту Концепції розвитку системи кризових комунікацій. Корені розробки цієї концепції лежать в ухваленні 22 вересня 2015 року РНБО й Міжнародним секретаріатом НАТО Дорожньої карти програми Партнерства зі стратегічних комунікацій та підписанні 25 лютого 2017 року Указу Президента України № 47/201 «Про доктрину інформаційної безпеки України». Одне із завдань, яке прагне вирішити МІП, — координація міжвідомчих комунікаційних зусиль у кризових ситуаціях.

На думку авторів концепції, одна з ключових фігур, яка має забезпечувати міжвідомчу співпрацю, — координатор із кризових комунікацій стратегічного рівня. Це має бути людина рівня міністра або його заступника. Цей координатор має брати участь у подоланні криз лише найвищого рівня: під час криз середнього та низького рівня група з подолання кризової ситуації у профільному міністерстві має взаємодіяти безпосередньо з комунікаційним підрозділом відповідного відомства. В обох випадках важливу роль відіграє група кризових комунікацій, яку пропонується створити в МІП. Її головне завдання — продукувати смисли. Також автори концепції пропонують створити в МІП Центр оцінки інформаційного середовища, функціями якого були би:

  • централізована закупівля моніторингу для Кабміну, всіх міністерств із можливістю індивідуального доступу та налаштування тем;
  • створення аналітичних продуктів (медіатрендів, зрізів громадської думки, прогнозів та оцінок можливих інформаційних криз тощо);
  • робота в якості кризового моніторингового центру під час криз відповідного рівня;
  • накопичення знань;
  • навчання відповідних спеціалістів держорганів;
  • співпраця з центрами оцінки інформаційного середовища країн-партнерів.

Ще одна варта уваги пропозиція авторів концепції — створення «єдиного вікна» для донесення єдиної позиції органів влади щодо кризової ситуації до аудиторії в Україні та за кордоном (включаючи ЗМІ). Важлива роль у створенні цього «єдиного вікна» відводиться «Укрінформу» як державному інформаційному агентству.

У МІП дуже прагнуть підштовхнути уряд ухвалити цю концепцію до початку офіційного старту виборчої кампанії — 2019, після якого можновладцям прогнозовано стане не до того.

Фото: mip.gov.ua

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
924
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop