Держава повинна вибачитись перед журналістами за дії «Миротворца» - віце-прем’єрка
Держава повинна вибачитись перед журналістами за дії «Миротворца» - віце-прем’єрка
Про це заявила віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час панельної дискусії «Як бути успішним в Європі?», повідомляє УНІАН.
«Я сама отримала певну кількість повідомлень, дзвінків від наших друзів з-за кордону, які справді з перших днів висвітлювали об'єктивно ситуацію в Україні на окупованій території..., які були стурбовані тим, що їх дані опинилися у відкритому просторі, і, очевидно, тих людей, які були нашим голосом за кордоном», - заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Ми мусимо з боку держави вибачитися перед тими журналістами, які відповідально, чесно, об'єктивно висвітлюють там події, просто з цього моменту - (треба) чіткіше обговорити правила, як ми бачимо процес висвітлення ситуації на тій території», - наголосила віце-прем'єрка.
У зв'язку з цим вона висловила переконання, що прийшов час на рівні держави розробити порядок в’їзду журналістів на окуповані території.
«Після проходження певного часу ситуація змінилась у такий спосіб, що ми можемо мати свої правила як держава, ми змушені і повинні мати свої правила того, як допомагати іноземним журналістам потрапляти на ті території», - заявила вона.
Нагадаємо, 7 травня на сайті «Миротворец», де збирають дані про донбаських сепаратистів та іноземних громадян, які їх підтримували, був оприлюднений отриманий завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів перелік персональних даних близько 4 тисяч журналістів, які свого часу отримували так звану «акредитацію» в сепаратистському збройному угрупованні «ДНР». При цьому сайт «Миротворец» звинувачує усіх цих журналістів у співпраці із сепаратистами.
Кілька десятків українських та іноземних журналістів виступили із вимогою до сайту «Миротворец» негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані співробітників ЗМІ.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська звернулася до Служби безпеки України та Національної поліції України з рекомендацією вжити заходів щодо припинення незаконного збору та поширення персональних даних осіб на інтернет-сайті «Миротворец», а також забезпечити блокування доступу до зазначеного сайту на території України.
Заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова закликала сайт «Миротворец» видалити дані іноземних журналістів і тих українських медійників, які працюють переважно на контрольованій Україною території.
Про порушення сайтом «Миротворец» українського законодавства через публікацію персональних даних журналістів заявив Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.
Своє занепокоєння публікацією персональних даних журналістів на сайті «Миротворец» висловили «Репортери без кордонів», Комітет захисту журналістів, Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, посол Європейського союзу в Україні Ян Томбінські, генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд.
Багато закордонних видань розкритикували дії української влади та зазначили, що хакери «Миротворца» помилково зводять усю журналістику до пропаганди. Іноземні медіа нагадали, що в опублікованому списку опинились імена тих журналістів, які зіграли важливу роль у висвітленні збройного конфлікту на сході України.
Дирекція агентства «Франс-Прес» направила листа міністру інформаційної політики України Юрію Стецю, у якому висловила занепокоєння публікацією персональних даних журналістів, які отримували так звану «акредитацію» у «ДНР», і звинуваченням їх у співпраці із сепаратистами.
Тим часом українські журналісти зі списку, опублікованого «Миротворцем», почали отримувати погрози.
13 травня проект «Миротворец» оголосив про своє закриття. Втім заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука пообіцяв повернути роботу сайту «Миротворец» «попри будь який тиск».
16 травня народний депутат Антон Геращенко, якого пов’язують із сайтом «Миротворец» і який анонсував оприлюднення персональних даних журналістів ще до їх появи, закликав негайно закрити «кримінальну справу проти волонтерів проекту “Миротворец”».
16 травня міністр інформаційної політики Юрій Стець звинуватив Тетяну Попову, яка захищала права журналістів у скандалі з приводу публікації на сайті «Миротворец» персональних даних журналістів, у тому, що вона не висловлювала позицію міністерства, займалась самопіаром, і вибачився за її коментарі. Водночас Тетяна Попова повідомила про численні погрози, які надходять на її адресу та на адресу журналістів.
16 травня на офіційному сайті Президента України зареєстровано петицію з вимогою звільнити зі своїх посад омбудсмена Валерію Лутковську і заступницю міністра інформаційної політики Тетяну Попову. Ініціатором петиції є Олешко Мирослав Віталійович. Він звинувачує Валерію Лутковську і Тетяну Попову в «проведенні антиукраїнської політики щодо України».
19 травня відбулася прес-конференція МІП, присвячена акредитації журналістів у так званій «ДНР», а також пікет активістів під стінами МІП з вимогою відставки Тетяни Попової.
Станом на 22.00 19 травня на сайті «Миротворец» після короткого терміну, коли сайт не працював, стали знову доступні списки акредитованих в «Л/ДНР» журналістів з їхніми персональними даними. До того ж «Миротворец»опублікував новий список журналістів різних країн світу, які отримали так звану «акредитацію» в «ДНР». При цьому центр вибачився за попередню публікацію списку акредитованих журналістів, бо він був «не першої свіжості».
Опитані «Детектором медіа» журналісти й експерти пов’язують скандал із сайтом «Миротворцем» зі спробою встановити контроль за інтернет-сайтами.
Медійні громадські організації Інститут масової інформації, «Детектор медіа», Незалежна медіа-профспілка України та Національна спілка журналістів України вимагають від української влади негайно вжити заходів, щоб зупинити цькування українських та іноземних журналістів, розгорнуте редакцією сайту «Миротворець» і деякими політиками. Відповідне звернення до міністра внутрішніх справ, генерального прокурора та голови Служби безпеки України організації поширили 20 травня.