Якщо вірити інформаційним каналам, у середині січня на Україну насунулися дві проблеми. Російська агресія, про яку (з позиції прихильності до Росії) найактивніше розповідали проросійські канали. Та обрання запобіжного заходу Петру Порошенку, який його рідний Прямий перетворив на справжню екзистенційну загрозу. На такому фоні жодні інші теми практично не пробивалися в ефір. Ним безроздільно правив треш.

Справа Порошенка

Крім представників «Слуги народу», практично всі інші політики та політичні коментатори засуджували звинувачення Петра Порошенка у державній зраді за «вугільну справу». Йдеться про постачання копалин з окупованих територій, тобто буцімто сприяння терористам. Найцікавіше було слухати звичних критиків п’ятого президента. Кирило Куликов на каналі «Наш» стверджував, що йдеться взагалі не про злочин, адже на той час жоден закон не забороняв отримувати вугілля з території України. Педіатр (і, певно, за сумісництвом криміналіст) Євген Комаровський на «Україні 24» закликав знайти якийсь інший привід для справи проти Порошенка. Дмитро Співак на каналі Ахметова вважав, що у справі нічого немає й узагалі не можна судити вже другого президента за державну зраду. Також спікери тенденційно критикували генпрокурорку Ірину Венедиктову, яка не підписала підозру Порошенку особисто. І вважали, що лідер «Європейської солідарності» загалом виграв в історії з обранням запобіжного заходу. Співак навіть заявив про тріумф опозиціонера та фіаско влади.

«Україна 24» виступала в цій ситуації радше на боці Порошенка. Можливо, серце Ахметова розтопила приставка «колишній» біля слова «президент». Але, скоріш за все, причина такої прихильності — конфлікт із Зеленським. Так, під час першого обрання запобіжного заходу ведучі інтерв’ювали Юрія Луценка, який, звісно ж, розповідав про політичні переслідування. Модераторка Анна Степанець навіть сама звернулася до влади з приводу «граблів Януковича». Дмитро Гордон на фоні Василя Голованова заявив, що президент Зеленський програв цю сутичку «с треском». З веселого: новоявлений лікар-сомнолог Комаровський хвилювався, що Порошенко вже немолодий і рано прокинувся. При цьому варто зазначити, що самого Порошенка останні двоє теж критикували.

Лікар Комаровський виписує Порошенку «гуманітарну допомогу»

На такому несприятливому фоні «слуги народу» намагалися отримати хоча б невеличкі комунікаційні перемоги. Наприклад, Денис Маслов на каналі «Наш» доводив, що призначення запобіжного заходу (особисте зобов’язання) — це «програш Порошенка», мовляв, суддя таким чином встановив, що підозра політику обґрунтована. Аналогічний темник (закреслено) погляд повторював Юрій Камельчук на ютуб-каналі Ukrlive. Так, «слуга народу» прийшов засуджувати сприяння тероризму на канал, пов’язаний із людиною, яку саму підозрюють у сприянні тероризму. З іншого боку, намагання пов’язати Медведчука та Порошенка було надзавданням влади цього тижня. Ще в понеділок на «Україні 24» цю позицію лаконічно сформулював політичний коментатор Валентин Гладких: «Вони або обидва не винні, або обидва винні».

Поки для лідера «Європейської солідарності» такий зв’язок був якорем, люди Медведчука, навпаки, чіплялися за нього, як за рятувальне коло. Наприклад, В’ячеслав Піховшек на Ukrlive цитував позицію, що кум Путіна має отримати такий самий запобіжний захід — особисте зобов’язання. Нардеп «ОПЗЖ» Олександр Колтунович доводив, що обох політиків влада «репресує» з однієї причини: їхні сили випередили «Слугу народу» в рейтингах підтримки за результатами соціологічних опитувань. Ведучі каналу «Наш» постійно запитували представників влади, чому Медведчук отримав санкції, у тому числі проти каналів, а Порошенко — ні.

Україна в огні

Прихильники Петра Порошенка на фоні загрози лідеру фактично оголосили воєнний стан. Щоб ви розуміли масштаби, «Європейська солідарність» вперше за бозна-який час з’явилася навіть на каналах Медведчука. Раніше позицію Порошенка в ефірі відстоювали неофіційні представники на кшталт Володимира Цибулька. Цього тижня туди включалася народна депутатка Ніна Южаніна. А депутат Київради від «ЄС» особисто приходив у студію. Якщо таке відбувалося на інших медіа, просто уявіть, що відбувалося на Прямому.

«Маленьке зелене чмо», — так Юрій Луценко рутинно назвав президента України в інтерв’ю з ведучою Світланою Орловською. У цій же розмові політик закликав морально тиснути на сім’ї «зелених депутатів», порівняв Порошенка з Черчиллем та запропонував боротися за лідера «Європейської солідарності» заради України. Це, власне, два головні посили Прямого: абсолютна дискредитація Зеленського та намагання прирівняти долю керівника партії до долі всієї держави.

 Юрій Луценко показує рукавиці для морального тиску на сім’ї опонентів

Що ж до чинного президента, то Володимир Омелян прирівнював його небезпеку до небезпеки від Путіна. Ігор Лапін на каналі «Еспресо» (в цій темі цей канал суголосний із Прямим) сказав, що Зеленський виконує місію: роздирає країну в інтересах окупанта. Віктор Уколов казав, що Порошенка судять за речі, які завдають шкоду Росії. Олексій Гарань побачив цинізм у тому, що майно Порошенка арештували у Святвечір, коли Зеленський закликав до примирення та прощення. Костянтин Єлісєєв вирішив, що ця справа проти Порошенка — це і є державна зрада. Руслан Рябошапка стверджував, що такими діями влада дає Росії привід для війни, а ще відповідає на питання, чому ми не в НАТО. Ведуча Світлана Орловська оголосила перехід червоних ліній та кінець кінця влади.

Поки одна влада, на думку Прямого, закінчувалася, інша природно поверталася. У понеділок канал провів марафон під буквальною назвою «Повернення президента». В рідному ефірі Порошенка взагалі представляли не інакше як «п’ятий президент, лідер опозиції». Цю ж формулу члени «ЄС» намагалися використовувати й на інших каналах, але не всюди вона зайшла. Тетяна Чорновол пішла далі й називала політика одразу «сьомим президентом». Хай там як, Прямий міцно та абсурдно переплітав його долю з долею держави. Певно, про всіляке власноручне створення армії та інший томос ви вже чули. Крім того, повний перелік компліментів просто не поміститься в цей матеріал. Тому далі лише найкращі заяви з безперервного потоку Прямого каналу.

Політичний коментатор Андрій Смолій називав Порошенка «символом суб’єктності». Віктор Уколов порівнював лідера з Навальним. Світлана Орловська вирішила, що мітингувальники прийшли під суд не за Порошенка, а одразу «за Україну». І казала, що голосуючи за Порошенка, виборці голосують за «порятунок України». Ведучий Матвій Ганапольський проголосив справу «національною образою» та запитував у коментаторів в інтернеті, чи вони українці. В іншому шоу модератор стверджував, що це суд не над Порошенком, а над «усіма тими, хто думає інакше». Тетяну Чорновол варто цитувати розгорнуто: «Він один такий насправді борець в Україні [...] І тому зараз переслідувати людину, яка може кинути виклик Путіну й може перемагати. За якою стоять українські патріоти, сила українських патріотів [...] Комусь більше подобається Порошенко, комусь менше подобається Порошенко. Але всі патріоти визнають, що він лідер. Лідер, із яким більше тут нема кому в Україні зрівнятися. І тому, відповідно, його переслідування — ну, це удар по країні».

І це лише маленька частинка пафосу Прямого, адже є ще, наприклад, буцімто дипломатична місія, яку виконує Порошенко. На каналі весь тиждень розповідали, що влада забрала паспорти політика, аби унеможливити його міжнародну активність. Ведучий «Еспресо» Василь Зима дійшов до питання: «Зеленський точно залишається єдиним, хто буде приймати рішення і взагалі займатися зовнішньополітичною діяльністю?». Він і раніше був єдиним, хто має на це повноваження. Принаймні серед цих двох. Проте це не завадило Олегу Барні (екснардепу БПП) включитися на канал Медведчука й заявити, що завдяки Порошенку НАТО йде на шантаж Росії.

Байден просить не арештовувати Порошенка, бо не зможе без нього керувати США

До речі, про шантаж. Прямий канал відверто тиснув на суд. Під час обрання запобіжного заходу в понеділок ведучий Матвій Ганапольський прогнозував протести і страйки на підприємствах (sic!) у разі арешту Порошенка. У вівторок його колега Світлана Орловська розповідала суддям про «відповідальність». Ведучий Тарас Березовець нагадував про долю судді, який виніс вирок Юлії Тимошенко (Родіон Кірєєв виїхав до Росії і працює там адвокатом).

Фанати «Європейської солідарності» настільки розійшлися, що навіть почали доводити омріяне російською пропагандою «зовнішнє управління». Костянтин Єлісєєв стверджував, що під час останніх візитів західні партнери казали українському керівництву: «Припиніть це божевілля». Ба більше, за словами дипломата, під час перерви в суді в понеділок Андрію Єрмаку подзвонив радник Байдена з нацбезпеки. І хоча керівник Офісу президента подав це як розмову про російську загрозу, буцімто насправді «одним із ключових меседжів» було «не робіть цього божевілля». Ви здивуєтеся, наскільки часто й легко гості Прямого озвучували щось подібне. Якщо послухати, наприклад, блогера Карла Волоха, то судді бояться американських санкцій, а Ентоні Блінкен, державний секретар США, приїхав в Україну в першу чергу з приводу Порошенка. Про вплив присутності Блінкена розповідав також ведучий Антін Мухарський. От вам і символ суб’єктності.

 Хоча все подали інакше, цей дзвінок теж був про Порошенка

На завершення варто коротко згадати про «об’єднання опозиції». Це теза, з якою Прямий носився весь тиждень. По-перше, це хоч якось пояснює статус Порошенка як «лідера опозиції». По-друге, це ще один спосіб захисту, мовляв, настав час єднатися проти загрози, а погана влада замість цього розколює суспільство. Хай там як, єдиною жертвою, покликаною проілюструвати цю єдність, стала Кіра Рудик із частини партії «Голос». Вона кілька разів виступала на Прямому з ритуальними промовами. Наприклад, розповідала, що зустрічала «Петра Олексійовича Порошенка» в аеропорту як колегу та партнера. А в іншому інтерв’ю називала «Європейську солідарність» дружньою та союзницькою партією. Іронічно, що у 2020 році Рудик називала лідера «ЄС» більшим політичним ворогом, бо «Зеленський не намагається нас так сильно "обійняти", як "Європейська солідарність". Ну, тобто показати — так це ж просто наша частина».

 В обіймах

Почути Росію

На фоні справи Порошенка російська загроза на аналізованому тижні відійшла на другий план. Про плани Путіна ніхто все одно не міг розповісти нічого нового чи конкретного. А значну частину уваги коментаторів перетягували на себе звернення Зеленського. На Прямому, наприклад, їх увесь час порівнювали з фільмом «Не дивися вгору» (це новий «Хвіст виляє собакою» серед українських головомовців). Дмитро Разумков на «Україні 24» називав формат звернень «напівКВНівським». Традиційно в ефірі вигулькнули кілька російських лібералів. Але найбільше тема цікавила медіа Мураєва та Медведчука — їм же треба було просувати вимоги Росії.

От ведуча Ангеліна Пичик на каналі «Наш» закликала не жити в напрузі й відмовитися від руху в НАТО, адже цей шлях призводить до загострення. Погрожувала глядачам російською армією: «Зараз нам кажуть росіяни прямо — якщо ви будете в НАТО, буде військовий шлях». Запитувала, невже Україна не може бути позаблоковою, зважаючи на позицію сусіда. Якщо це не пряма колаборація, то принаймні співучасть у шантажі. «Наш» лобіює позицію Кремля, залякуючи глядачів.

Але це ще не все: паралельно канал Мураєва підривав українські оборонні ініціативи. Наприклад, Ангеліна Пичик брехала, що Україна просить зброю в союзників, аби «воювати на Донбасі». Насправді, звісно ж, ідеться про оборону й не факт, що на сході. Коли 19 січня член «Слуги народу» Володимир Крейденко розповідав про підготовку до захисту, ведуча запитала в нього: «Так ми воювати збираємося? Ми вирішувати дипломатією будемо чи ні?». Пізніше Пичик стверджувала, що українська дипломатія шантажує Європу та вимагає зброю замість розробки дипломатичної стратегії. Тим часом пропагандистка Олена Дяченко виправдовувала російську дипломатію, мовляв, вона ігнорує Україну в перемовинах так само, як Україна ігнорує російських бойовиків. Крім того, Дяченко стверджувала, що Україна дозволяє Заходу перетворити себе на ще одну зону нестабільності навколо Росії. Угу, цей Держдеп уже задовбав вводити війська Росії в усі сусідні з нею країни.

Західний агент, який створює біля Росії зону нестабільності

Бонусом на «Нашому» йдуть постійні звинувачення України в будівництві «антиРосії»; твердження, що Росія не боїться санкцій; намагання довести, що нашу державу всі покинули. Коротше кажучи, канал спочатку звинувачує українців, потім залякує наслідками, а потім додатково деморалізує. Здається, Мураєву вже не терпиться.

На Ukrlive позиції Кремля просував Ілля Кива. Він теж розповідав, що Захід використовує нас для атаки на Росію, а саму війну — заради санкцій. Нав’язував, що навіть зі зброєю союзників Україна не має шансів. Викликав у глядачів страх та роздратування, мовляв, помирати доведеться простим громадянам, а не політикам. І, звісно, фантазував, що Росія — це імперія, яка диктує всьому світові умови, тому ми повинні рахуватися з її позицією. Коли слухаєш, як Кива говорить про російську велич, розумієш, про що він тоді думав у парламенті.

Ведуча Діана Панченко тим часом сподівалася, що до війни не призведе «те роздратування, яке у світі присутнє щодо України». Знову пропагандисти забувають уточнити: «російському світі». Також ведуча брехала, що, за словами Байдена, у випадку «маленького вторгнення» в Україну не буде жодної відповіді НАТО. Насправді, президент США сказав: «Одна справа, якщо це незначне вторгнення, і врешті-решт нам доведеться сперечатися щодо того, що робити і чого не робити, і таке інше». Член «ОПЗЖ» Анатолій Бурміч виправдовував вимоги Росії та казав, що Захід не хоче на них відповідати й тому нагнітає та намагається звести все до України. Підсанкційний дипломат Андрій Теліженко заявив на Ukrlive, що, за його інформацією, в Україну прибула група спеціалістів, яка має влаштувати провокацію проти Росії та покласти на неї відповідальність за конфлікт. Цікаво, хто ж його джерело?

Зустріч роздратованих Україною

Тим часом ведучий В’ячеслав Піховшек обрав для цитування джерела, які натякають, що Росія збирає під нашим кордоном війська через справу Медведчука. В «ОПЗЖ» думають, що українці проголосують за кума Путіна, якщо знатимуть, що це він причина агресії? Насамкінець трішки Орвелла. Ми знаємо, що це моветон — порівнювати російську пропаганду із «1984», але що ще робити, коли В’ячеслав Піхошек буквально називає невідключення Росії від SWIFT у разі нової агресії «гарною новиною»? Та стверджує, що перекидання російських ракет у Білорусь — це доказ «не війни».

Інші маніпуляції та цитати тижня

Канал «Наш» виявився єдиним інформаційним каналом, який виділив час на нові «утиски російської мови»: перехід української преси на українську. І це було прекрасно. Канал знайшов видавця якогось модного журналу, аудиторія якого начебто не знає української мови. Ведучий Артем Нікіфоров розповідав, що російською писав Шевченко. Ведуча Ангеліна Пичик сказала, що деякі видання перейшли на українську з, цитую, «сльозами на очима». Ведучий Макс Назаров заявив, що немає українських авторів, які хочуть писати крутий продукт українською мовою. Та вирішив, що школярам заборонили вивчати російську у школі й тепер вони «бегут к репетиторам». Урешті «Наш» провів голосування серед глядачів, за результатами якого українська мова виявилася рідною для 3% учасників опитування. Це так багато пояснює.

Так яку мову треба захищати?

На каналі Віктора Медведчука Ukrlive є програма «Європейська країна», у якій, якщо вірити ведучій, аналізують досвід інших країн Європи та шукають спосіб стати ближчими до місцевих стандартів життя. І це тоді, коли неаналізованим залишається передовий досвід Челябінська!

Юрій Луценко на «Україні 24» намагався вкрасти перемогу Революції гідності, доводячи, що Майдан без політиків неможливий. Нагадаю, чого тоді досягли політики.

Олексій Гончаренко на «Україні 24» пояснив, що «лідер опозиції» — це той, кого найбільше боїться президент Зеленський. Михайло Ткач?

Надія Савченко на каналі «Наш» переживала з приводу можливого «уряду апартеїду» в Україні. Але ведучий Макс Назаров її заспокоїв: «Апатриди в уряді — це не так страшно, як трансгендери». Титан думки.

Боксер Московського патріархату Олександр Усик закликав українців «єднатися». Тож Дмитро Співак на «Україні 24» назвав його філософом та елітою.

На фоні справи Порошенка представники влади інколи почали вживати абревіатури «Л/ДНР» без жодних приставок чи уточнень. Перестаньте, будь ласка.

Після численних перебивань політичний коментатор Микола Давидюк запитав у ведучої каналу «Наш», чи дасть вона йому договорити, якщо він буде навпаки — хвалити Путіна. Good one.

Ведуча Світлана Орловська заявила, що Петро Порошенко двічі врятував Прямий канал. Коли купив і коли продав.

Колишній ведучий Прямого Микола Вересень на «Україні 24» натякнув, що йому не дуже подобався «захист свободи слова імені пана Порошенка».

Незважаючи на вже третє блокування каналів Медведчука за рішенням влади, їх продовжують відвідувати представники монобільшості Георгій Мазурашу та Юрій Камельчук. Останній навіть був одним із двох головних героїв шоу «Хто кого?» на Ukrlive. Що ж, ми завжди знали, що Камельчук на боці зарази.

 Інформаційна гігієна проти бажання попіаритися. Хто кого?

До речі, про віруси. Ведучий Матвій Ганапольський почав ефір із оголошення, що захворів (не на коронавірусну хворобу) та буде кашляти. А пізніше довго та емоційно говорив навіщось прямо на депутата Київської міської ради від «ЄС» Олександра Погребинського. Навіть здоровим ведучим варто зберігати з гостями більшу дистанцію.

Нардеп від «Слуги народу» Георгій Мазурашу на «Україні 24», коли його запитували про підготовку людей до можливої війни, заявив, що жінкам не треба буде ніде ховатися, бо не буде повномасштабної війни. Ну що, як ваша тривожність, зменшилася?

Матвій Ганапольський сказав, що глядачі Прямого поділяються на три частини: овочі, насєлєніє та громадяни. Цікаво, ведучий не поважає частину глядачів чи працює для овочів?

На каналі Медведчука процитували позицію Медведчука, що річниця Переяславської ради завжди буде днем єдності українського та російського народів. Ага, а наслідки цієї ради (фактична ліквідація незалежності України) яскраво свідчать про природу цієї самої єдності.

Вікторія Пташник, екснардепка від «Самопомочі», розповідала на Прямому каналі, начебто влада намагалася затримати Петра Порошенка в аеропорту та створити враження, що «не сам він повернувся, а, навпаки, ухилявся від слідства». Ем, Порошенко втік від підозри на машині та на місяць вилетів за кордон. Звісно, це влада створила враження, ніби він ухиляється від слідства.

Політичний коментатор Сергій Биков, який зовсім не працює на Банкову, весь тиждень гастролював студіями токшоу та відстоював інтереси «Слуги народу». Дійшло до того, що він намагався довести на «Україні 24», ніби в Україні не парламентсько-президентська форма правління, бо це ніде не написано. В іншому ефірі Биков пожартував, що йому так часто доводиться коментувати заяви, що час іти працювати в Офіс президента. Студія посміялася, але не з його слів, а з того, що хтось за кадром додав: «Офіційно».

Ведучий Прямого Тарас Березовець попросив Віталія Портникова не казати, що Володимира Зеленського обрав президентом український народ. Його начебто обрала «якась частина виборців, яка дійшла до виборчих скриньок». Але ж із цієї точки зору обраний дев’ятьма з половиною мільйонами голосів Порошенко нічим не кращий президент, ніж обраний тринадцятьма з половиною мільйонами Зеленський. Український народ його теж не обрав.