Четвертий день в інтернеті триває збір підписів під журналістською петицією за скасування ухвалених 16 січня законів, у тому числі «закону Колесніченка-Олійника». Вона вже зібрала понад 1200 підписів журналістів і простих громадян. Підписати петицію можна тут.

Її автори  звертаються до Президента України Віктора Януковича та Верховної Ради України з пропозицією скасувати документи авторства народних депутатів Олійника та Колесніченка (зокрема, законопроекту № 3879), інакше залишають за собою право на попереджувальний страйк.

«Фактично, заборонені журналістські розслідування, бо навіть збір інформації про правоохоронців, суддів та їхні статки названий незаконним. Подання інформації про будь-які протестні акції, згідно з ухваленим 16 січня 2014 року документом, можуть бути визнані екстремістськими. Згідно з законом, будь-який інтернет-ресурс можуть заблокувати, якщо він містить журналістські розслідування або інформацію про протестні акції. Відповідальність для медійників - штрафи, виправні роботи та позбавлення волі до 3 років. Це унеможливлює і звичайну інформаційну журналістику», - йдеться в петиції.

«Детектор медіа» попросила топ-менеджерів телеканалів прокоментувати цю журналістську ініціативу. Ми поставили два запитання:

- Як ви ставитеся до появи петиції та до активної участі журналістів у зборі підписів?

- Яка ваша оцінка ухвалених 16 січня законів? Який вони вплив мають на діяльність медіа і журналістів?

Ми отримали відповіді генерального директора телеканалу СТБ і медіагрупи StarLightMedia Володимира Бородянського, генерального директора групи «1+1 медіа» Олександра Ткаченка, генерального директора 5-го каналу Івана Адамчука, генерального продюсера 5-го каналу Юрія Стеця, генерального директора медіахолдингу ZIK Дмитра Добродомова і директора каналу «Україна» Марини Миргородської. Чекаємо на коментар керівника медіагрупи «Інтер» Ганни Безлюдної.

Більшість опитаних телеменеджерів висловилися на підтримку петиції і за скасування законів від 16 січня, які, на їхню думку, обмежують свободу слова, право громадян на протест і право журналістів на професію.

Марина Миргородська, тим часом, вважає, що мають бути здійснені всі необхідні кроки для уточнення прийнятих норм і меж їх застосування, що не дозволить використовувати їх для будь-яких зловживань щодо свободи слова.

Володимир Бородянський, генеральний директор телеканалу СТБ і медіагрупи StarLightMedia:

- Не можна, заборонено, неприпустимо в час, коли народ висловлює невдоволення владою, приймати закони, що обмежують права громадян на протест. Саме це призвело до збільшення конфлікту й загибелі людей.

Вважаю неприйнятним те, яким чином ВР прийняла ці закони. Верховна Рада - вищий законодавчий орган країни, вона зобов'язана бути взірцем дотримання законів, ставлення до них, а коли вищий законодавчий орган на очах у багатомільйонної країни дозволяє собі так ставитися до законотворчості, у людей нічого, крім як розчарування та злості, не виникає.

Ухвалені закони посилили дисбаланс між правами чиновників і громадян: з одного боку, захистивши перших від контролю з боку суспільства, а з другого боку, спростивши можливості та підстави для адміністративного та кримінального переслідування звичайних людей.

Не можна думати, що обмеження можливостей ЗМІ в контролі над діяльністю чиновників стосуються тільки діяльності журналістів, вони стосуються кожного з нас: несправедливо винесеного судового рішення, несправедливо ухваленого рішення міліцією, байдужості чиновників. Вважаю, що ці закони мають бути скасовані.

Олександр Ткаченко, генеральний директор групи «1+1 медіа»:

- Якби я був досі журналістом, я б цю петицію підписав. Я топ-менеджер і не можу підтримувати страйк. Але з тим, що ці закони мають бути скасовані, я цілком згоден.

Я думаю, що ухвалення таких законів суттєво обмежує свободу слова в країні і перетворює професію журналіста на небезпечну. А цього відбуватися не повинно. Я вважаю, що, безперечно, ці закони в тій частині, в якій вони заважають нормально працювати журналістам, обмежують свободу слова і мирних зібрань, мають бути скасовані.

Іван Адамчук, генеральний директор 5-го каналу:

- Беззаперечний факт, що журналісти мають у доступний їм, законний спосіб боронити своє право на професію.

Я як керівник каналу і працівник телебачення із вже понад 30 річним досвідом цілком підтримую активність колег.

Норми, виписані, у цих документах - 100%-ве порушення прав громадян, гарантованих Конституцією України. Це повне згортання свободи слова в країні.

Юрій Стець, генеральний продюсер 5-го каналу:

- Якщо якась дія має результат, то треба нею користуватися. Ми всі пам'ятаємо історію, коли журналісти консолідувалися і вимагали від Верховної Ради натиснути на депутата Журавського, який вніс законопроект про кримінальну відповідальність за наклеп. І саме тиск журналістів і їхня консолідація змусила цю людину змінити свою точку зору і відкликати законопроект. Подібні ініціативи мають результат. Якщо мають, то треба це робити.

Цей закон -це пряма норма цензури. Будь-яка людина, яка читала правки, що стосуються роботи журналістів, блогерів, інтернету або медіа в цілому, бачить, що це цензура. Всі норми спрямовані на те, щоб якомога швидше журналіста притягти до відповідальності, закрити медіа або взагалі вимкнути інтернет. Це ще одна цеглина до побудови диктаторської держави.

Дмитро Добродомов, генеральний директор медіахолдингу ZIK:

- Я підписував усі петиції (їх було кілька), тому що всі вони були правильні. Я ставлюся до цього так, як і будь-яка нормальна людина в цій країні ставиться до того, коли людині наступають на горло і вона перестає дихати. Тільки так я це й розцінюю.

Ми, львівські журналісти, зробили відповідну заяву, у якій є один пункт, який я хочу виділити: ми як працювали вчора, позавчора, як працювали в темні кумівські часи, так і будемо працювати далі згідно з тими правами, які нам надала Конституція. А я особисто визнавати закони, прийняті в незаконний і нелегітимний спосіб, не збираюся.

Хоча я розумію, що закон рано чи пізно, якщо його не скасують, вступить у дію. Тоді в нас залишиться можливість захищати гуртом кожного - чи це буде репортер маленької районної газети, чи великого центрального телеканалу. Це єдиний спосіб.

Звичайно, потрібно підписувати, тиснути, вимагати і використовувати всі доступні законні методи, щоб ці диктаторські закони були скасовані.

Марина Миргородська, директор каналу «Україна»:

- Українські громадяни мають право на відкрите висловлення своєї позиції по відношенню до тих чи інших аспектів суспільного життя. Петиція - один з таких інструментів демократичного суспільства, тому я підтримую можливість громадян, зокрема журналістів, висловити свою позицію у такий спосіб.

Свобода слова - величезна цінність, яку важливо і потрібно захищати. Але, як і будь-яка свобода, вона передбачає також величезну відповідальність. Журналістика має ґрунтуватися на достовірній інформації, перевірених фактах, чітких аргументах. ЗМІ повинні усвідомлювати те, які соціальні наслідки може нести поширювана ними інформація. Особливо це актуально в такій складній ситуації, яка є зараз. На плечах медіа величезна відповідальність.

Суть будь-якого закону - це окреслення певних норм і меж громадського життя, і це нормально, це ознака цивілізованого суспільства. Багато норм, про які йде мова, і зокрема, відповідальність за наклеп, існують у всьому цивілізованому світі. При цьому будь-яка норма повинна супроводжуватися чіткими визначеннями, детальними поясненнями, які виключать можливість для широких трактувань і зловживань. Норми, про які йде мова, в законодавчій базі цивілізованих країн прописані значно детальніше та чіткіше, що повинно бути зроблено й в Україні. Потребує уточнення також порядок їх застосування. Всі ці уточнення мають бути зроблені відкрито, із залученням громадськості.

Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада з порушенням процедури ухвалила, а 17 січня президент Віктор Янукович підписав закон №3879 Колесніченка-Олійника, що обмежує права громадян на мирні зібрання і свободу слова. Зокрема, встановлює кримінальну відповідальність за наклеп, забороняє поширення екстремістських матеріалів, посилює регулювання діяльності громадських організацій, дозволяє закривати сайти без рішення суду - на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, зобов'язує реєструвати інтернет-ЗМІ, забороняє «незаконне» збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про правоохоронців, суддів та їх близьких родичів чи членів сім'ї, дозволяє президенту та Верховній раді достроково припиняти повноваження членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а також містить низку інших норм, що обмежують права і свободи громадян.

Також у цей день був прийнятий бюджет і закон «Про внесення змін до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань"» (№3893), яким Рада звільнила від відповідальності всіх порушників статті 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) ККУ за період із 21 листопада по 26 грудня 2013 року.

21 січня офіційне видання Верховної Ради «Голос України» і урядове видання «Урядовий кур'єр» надрукували закони, прийняті Верховною Радою в цілому 16 січня. Таким чином, 22 січня закони набули чинності.

21 січня Володимир Олійник на «Громадському ТБ» послався на «західний» досвід в обґрунтуванні свого з Вадимом Колесніченком закону. Але за висновком Центру дослідження суспільства, посилання на «західний» досвід не відповідають дійсності.

P.S. Доки «Детектор медіа» збирала думки телеменеджерів, Президент України Віктор Янукович заявив, що до законів, ухвалених Верховною Радою 16 січня, буде внесено зміни. Однак він не пообіцяв їх скасувати, як того вимагають журналісти.

Фото - Максима Лісового, Павла Довганя, Яни Новоселової, barfin.ru, zik.ua