Рух «Стоп цензурі!» підтримує громадську кампанію Новий громадянин і приєднується до її публічної  вимоги  ухвалити законопроект «Про доступ до публічної інформації».

Як вже повідомляла «ТК», 2 листопада його знову буде винесено на голосування у залі Верховної ради, після нерезультативного «сигнального» голосування цього законпроекту 22-го жовтня.

Нагадаємо, що в Україні наразі чинний закон «Про інформацію» (1992), норми якого фактично дозволяють державним службовцям зловживати правом на обмеження доступу до інформації.

2005 року Україна зобов'язалася ухвалити закон, який би полегшив доступ до офіційної інформації. Приблизно у 70 країнах світу існують окремі закони про доступ до інформації. На пострадянському просторі відповідні закони ще не прийняті лише в Україні та Білорусі. Крім того, ухвалення закону до доступ до публічної інформації є однією з вимог Ради Європи до України.

Зараз на розгляді у Верховній Раді України перебуває законопроект «Про доступ до публічної інформації» (№2763), внесений народним депутатом України Андрієм Шевченком 11 липня 2008 року. У підготовці цього документа взяли участь представники семи громадських організацій.

Торік законопроект був проголосований у першому читанні, але 9 липня 2010 року Верховна Рада не підтримала його у другому читанні та в цілому.

Нещодавно, 22 жовтня 2010 року, цей законопроект знову винесли на голосування у Верховній Раді України, проте він не набрав необхідної кількості голосів, тож розгляд перенесли на 2 листопада. За результатами «сигнального голосування», законопроект не здобув необхідної кількості голосів, незважаючи на позитивне рішення профільного комітету. Більшість членів профільного парламентського комітету підтримують цей законопроект, однак у залі депутати від владної коаліції отримують вказівку не голосувати - і законопроект провалюється. Проте за інформацією з різних джерел фракція Партії регіонів поки налаштована не голосувати за законопроект «Про доступ до публічної інформації».

На голосування 2 листопада буде винесений той самий текст, за який депутати від Партії регіонів не віддали своїх голосів цього разу. Адже після погодження профільного комітету, відповідно до регламенту, правки до законопроекту вносити заборонено.

21 жовтня, напередодні поточної сесії парламенту, учасники громадського руху «Стоп цензурі!» вдруге звернулися з листом до голови Верховної Ради України Володимира Литвина та голів депутатських фракцій із закликом ухвалити законопроект «Про доступ до публічної інформації» (№2763). Під зверненням підписалися 450 журналістів та представники 150 громадських організацій, котрі підтримали заяву журналістського руху «Стоп цензурі!», однією з вимог якої є ухвалення такого закону. Два тижні тому ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій закликала українську владу прийняти закон про доступ до публічної інформації. Заступник глави Адміністрації Президента України Ганна Герман запевнила, що буде зроблено все, аби цей законопроект у Верховній Раді ухвалили.

«Ми будемо робити все, щоб проект закону про доступ до інформації, який був розглянутий Радою Європи, якнайшвидше був ухвалений у парламенті. ‹...› Президент дуже стурбований тими випадками, які трапляються з журналістами в Україні, й просив мене ще раз передати вам, що всі випадки насильства проти журналістів і випадки перешкоджання роботі журналістів він буде тримати на особистому контролі і зробить все, щоб винні в цьому були покарані», - запевнила заступник глави Адміністрації Президента України Ганна Герман.

У разі повторного провалу голосування у Верховній Раді, яке залежить винятково від Партії регіонів, почесним лідером якої є президент України Віктор Янукович, а головою - прем'єр-міністр України Микола Азаров, закон про доступ до інформації буде фактично похований.

Нагадаємо, нові іноваційні норми, яких немає в Законі «Про інформацію», і які пропонують у законопроекті «Про доступ до публічної інформації» (Аналіз експертів Інституту масової інформації).

1) Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину (ч. 5 ст. 6 законопроекту).

2) Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (ч. 7 ст. 6).

3) Розширено перелік розпорядників інформації, які мають її надавати за запитами (ст. 13):

- суб'єкти владних повноважень -- органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, їхні посадові чи службові особи, іншісуб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

- суб'єкти господарювання, що займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов та цін постачання товарів, послуг та цін на них.

4) Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, та акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності (ст. 15).

5) контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим з прав людини (ст. 17).

6) Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 2 ст. 21).

«Детектор медіа»