Шари не буде. Медіа-профспілка мусить сама себе забезпечувати
Шари не буде. Медіа-профспілка мусить сама себе забезпечувати
10 жовтня відбудуться звітно-виборні збори Київської незалежної медіа-профспілки. Сьогодні її треба відродити, реставрувати, рестартувати, перезавантажити, реформувати - виберіть собі дієслово до душі. Одним словом, її треба змінювати. Про що йдеться? З одного боку, медіа-профспілка захищає права журналістів, на її рахунку за останній рік - низка виграних трудових спорів у суді. Крім того, ми навчилися впливати на громадську думку шляхом публічних заяв, вимог, прохань тощо. З іншого боку, можновладці часто ігнорують наші вимоги, прохання і заяви. Таке суперечливе становище профспілки випливає з того, що нині вона фактично являє собою групу ентузіастів, яка час від часу займається захистом журналістів. Нам явно бракує системності в роботі. В цьому не вина Петренка чи Іваненка. Хто б конкретно не стояв сьогодні на чолі профспілки, він об'єктивно приречений на вищеописане становище. Бо так функціонує система.
Щоб вижити і далі розвиватися, професійна організація має стати професійною в розумінні менеджменту. Як це зробити? Зрозуміло, що це не станеться в один момент. Необхідно в рамках профспілки створити певні інституції, які були б фундаментом її існування і не дозволили б їй розвалитися безвідносно до того, буде в чергового керівника профспілки ентузіазм чи ні.
Пропоную кілька пунктів програми її реформування. Спершу самі пункти, а потім - їхнє тлумачення.
1. Профспілкова кредитна спілка «Самопоміч» (або з іншою назвою). Її створення дозволить журналістам самостійно обслуговувати свої фінансові потреби.
2. Юридичне об'єднання при профспілці. Його створення дозволить оперативніше реагувати на порушення прав журналістів, ніж це робиться сьогодні.
3. Група лобіювання інтересів профспілки в органах влади та інших інституціях. Створення такої групи дозволить захищати права журналістів не лише оперативно, але й стратегічно, на рівні впливу на законодавство.
4. Перетворення Київської незалежної медіа-профспілки на всеукраїнську організацію. Так профспілковими активістами й організаціями в регіонах і виведе загальнонаціональний медійний профспілковий рух із кризи.
1. Свого часу Київська незалежна медіа-профспілка отримала в від однієї з партій суму близько 300 тисяч гривень. Це викликало неоднозначну реакцію багатьох колег. Тим не менше, ці гроші зіграли позитивну роль - було виділено матеріальну допомогу багатьом потребуючим. Сьогодні на тому рахунку грошей удвічі менше. Але час примушує замислитися. Ми можемо й далі роздавати гроші. Прийде момент, коли на рахунку залишиться нуль. І що далі? Сподіватися на добрих дядь і тьоть із іншої партії? Навряд чи це реально. Вибачайте за жаргон, але шари не буде. Нам треба навчитися самим забезпечувати свої фінансові потреби. Якщо ситуацію не змінити, то, проївши згадані кошти, профспілка буде приречена на вимирання. Я пропоную наявні нині близько 150 тисяч гривень покласти в основу профспілкової кредитної спілки. Такі спілки успішно функціонують у Києво-Могилянській академії і КНУ імені Шевченка.
Кредитна спілка - це форма самоорганізації людей, які, об'єднавшись власними силами, створюють для самих себе можливість задоволення своїх потреб у фінансовій сфері. Кредитна спілка - це самоврядна демократична організація, в якій члени (і лише члени) визначають види послуг, які нею надаються, та встановлюють умови їх надання. Закон передбачає, що для заснування такої спілки треба не менше п'ятдесяти осіб. Незалежно від суми внеску кожен її член матиме один голос - такий підхід убезпечує від монополізації спілки.
Члени такої спілки матимуть індивідуальні рахунки, які складатимуться з їхніх внесків. На цих внесках наростатимуть депозитні проценти. За бажання, вони матимуть право забрати свої кошти. Але в разі потреби вони зможуть отримати кредит за низьким пільговим процентом. Таким чином члени профспілки створять інституцію, яка дозволить їм накопичувати кошти й обслуговувати самих себе.
2. Сьогодні три активні юристи обслуговують інтереси профспілки. Вони діють кожен сам по собі. Вони працюють на різних засадах: хтось надає послуги за гроші, хтось працює на основі грантів, а хтось безкоштовно допомагає нам існувати. Велике їм спасибі. Але все ж таки існує потреба у збільшенні не лише кількості юристів, котрі нас обслуговуватимуть, але і якості взаємовідносин між ними. Створення формального юридичного об'єднання при профспілці дозволить юристам діяти не самим по собі, а налагодити взаємодію, встановити обмін інформацією, влаштовувати мозкові штурми для відповіді на сьогоднішні виклики. Але найголовніше - воно дозволить розробляти стратегічні плани із створення умов, коли роботодавцям буде складно порушувати права журналістів.
3. Ми маємо певні контакти з народними депутатами, які свого часу були журналістами і навіть членами КНМП. Але просто контакти треба перетворювати на систему. Треба заснувати щось на зразок Клубу друзів медіа-профспілки, які б допомагали їй вирішувати проблеми з владою, відстоювали інтереси журналістів на законодавчому рівні. Це дозволить створити механізми, які змусять можновладців рахуватися з нами.
4. Стосунки між Незалежною медіа-профспілкою України і Київською незалежною медіа-профспілкою останнім часом перестали бути скандальними і перейшли у русло діалогу. Ми погодили дуже багато питань, які б дозволили КНМП ефективно діяти в рамках НМПУ. На жаль, колеги з НМПУ не погодилися на пропонований нами й іншими регіональними організаціями варіант розподілу членських внесків за принципом 50% на 50%. Вони вимагали від нас передачі всіх 100% наших внесків на рахунки НМПУ. Таким чином питання відродження НМПУ зависло у повітрі. КНМП зацікавлене в існуванні загальнонаціональної медіа-профспілки. Оскільки її наявність лише посилює позиції журналістів. Існування загальнонаціональної організації можливе двома шляхами: 1) проведення переговорів у рамках НМПУ з іншими регіональними організаціями і відродження НМПУ; 2) перетворення КНМП на загальнонаціональну організацію. Вибір цього шляху залежить не тільки від нас, але й від волі наших колег із НМПУ, регіональних організацій НМПУ. Як би там не було, але цю роботу ми повинні зробити - в одному чи іншому вигляді.
Звісно, я виклав лише ключові моменти, необхідні для перетворення медіа-профспілки. Вони не є вичерпними і можуть бути доповнені і змінені під час обговорення. Також я розумію, що мої пропозиції можуть викликати заперечення, їх може бути відкинуто. Але в такому випадку мої критики повинні запропонувати інший план розвитку медіа-профспілки. Бо сидіти склавши руки на старому багажі можна лише короткий термін. Потім профспілка або тихо помре, або її бренд буде прикуплено якоюсь із політичних сил - що теж рівнозначно смерті, оскільки загине авторитет організації.
Юрій Луканов, голова комітету КНМП
Ілюстрація - www.gloscol.ac.uk