Президент США Джо Байден офіційно підтвердив звільнення з російського ув’язнення журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича,  журналістки «Радіо Свобода» Алсу Курмашевої, російського опозиціонера та ексжурналіста Володимира Кара-Мурзи. Про це йдеться в заяві Байдена на сайті Білого дому.

Також на волю вийшов колишній морський піхотинець США Пол Вілан.

Як ідеться в повідомленні, в межах угоди вдалось домовитися про звільнення з Росії 16 людей, з них п’ятеро громадян Німеччини та семеро росіян, «які були політичними в’язнями у власній країні».

Байден подякував за участь у переговорах зі звільнення в’язнів Німеччині, Польщі, Словенії, Норвегії та Туреччині.

Звільнення Евана Гершковича підтвердила також газета The Wall Street Journal. За її словами, журналіст вийшов на волю після обміну ув’язненими між Москвою та країнами Заходу.

Як пише WSJ, Гершкович разом із кількома іншими громадянами США вийшли з російського літака, який приземлився 1 серпня в аеропорту Анкари.

За інформацією WSJ, угода про обмін готувалась за участі представників Білого дому, американських дипломатів і працівників Центрального розвідувального управління.

Нагадаємо, раніше сьогодні агентство Bloomberg з посиланням на джерела повідомило, що Росія звільнила репортера The Wall Street Journal Евана Гершковича та колишнього морського піхотинця США Пола Вілана в рамках великого обміну ув’язненими із США. Як згодом повідомив Bloomberg, у межах угоди зі США Кремль звільнить також російського політика та журналіста Володимира Кара-Мурзу, якого раніше засудили до 25 років колонії. 

За даними російського видання The Insider, окрім Кара-Мурзи, до списку на обмін також внесли журналістку «Радіо Свобода» Алсу Курмашеву, співголову організації «Меморіал» Олега Орлова, засудженого до 2,5 років колонії, та ще 12 політв’язнів. Натомість до Росії повернуть кілера з ФСБ Вадима Красікова, шпигунів та шахраїв, пише The Insider.

Раніше про можливість повернення Евана Гершковича до США вже 1 серпня повідомив ведучий американського телеканалу Fox News Трейс Ґаллахер з посиланням на інформацію головної кореспондентки з національної безпеки в Пентагоні Дженніфер Ґріффін.

На початку липня минулого року The Washington Post повідомило, що представники влади США й Росії попередньо обговорили потенційний обмін Гершковича, а також інших в'язнів Кремля.

Російський диктатор Володимир Путін на пресконференції 14 грудня 2023-го дав зрозуміти, що Росія арештувала та звинуватила у шпигунстві Евана Гершковича заради обміну. В інтерв’ю ексведучому Fox News Такеру Карлсону Путін натякнув, що готовий обміняти Евана Гершковича. 

Евана Гершковича затримали в Єкатеринбурзі 30 березня 2023 року. ФСБ РФ заявила, що він нібито «збирав відомості про підприємство російського ВПК». Це стало першим з 1986 року випадком арешту американського журналіста в Росії за таким звинуваченням. Покарання за цей злочин в РФ передбачає позбавлення волі терміном до 20 років.

19 липня цього року суд у Росії засудив Евана Гершковича до 16 років колонії у справі про шпигунство.

Редакція The Wall Street Journal заперечила звинувачення ФСБ та заявила про вимогу негайно звільнити журналіста. 11 квітня Держдепартамент США визнав Гершковича «неправомірно затриманим». 

Володимира Кара-Мурзу заарештували в Москві у квітні 2022 року. Проти нього порушили кримінальні справи за поширення «фейків» про армію і за роботу на «небажану» організацію. Згодом його звинуватили й у державній зраді.

17 квітня 2023 року Московський міський суд засудив журналіста до 25 років колонії. Окрім цього, за вироком суду впродовж семи років після виходу з колонії Кара-Мурзі не можна буде займатися журналістською діяльністю.

У травні 2024 року Володимир Кара-Мурза отримав Пулітцерівську премію за серію колонок, які він написав для The Washington Post, перебуваючи в ув’язненні.

Володимир Кара-Мурза не вперше зазнає переслідувань з боку російської влади. За інформацією Bellingcat, The Insider і Der Spiegel, співробітники ФСБ стежили за журналістом безпосередньо перед тим, як він двічі потрапляв до реанімації внаслідок отруєння невідомою речовиною — у 2015-му та 2017 роках. Розслідувачі вважають, що отруєння Кара-Мурзи було помстою за те, що він разом із Борисом Нємцовим лобіював ухвалення у США (а потім у Канаді та Євросоюзі) акта Сергія Магнітського, який передбачає санкції проти російських високопосадовців.

Алсу Курмашева майже 25 років працювала в Татаро-башкирській службі «Радіо Свобода» і висвітлювала проблеми етнічних меншин у Волго-Уральському регіоні Росії. У червні 2023 року її затримали в аеропорту Казані, коли вона збиралась вилетіти з Росії, і оштрафували за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.

Її знову затримали 18 жовтня і звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент». 23 жовтня 2023 року суд Казані заарештував Алсу Курмашеву і відправив до СІЗО. 11 грудня 2023 року проти Курмашевої порушили ще одну кримінальну справу — за статтею про «фейки» про російську армію.

22 липня 2024 року Верховний суд Татарстану засудив Алсу Курмашеву до шести з половиною років колонії.

Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» (RSF) вимагали негайно звільнити Курмашеву. Вимогу звільнити журналістку також висловили PEN America, Управління ООН з прав людини, Євросоюз.

Фото: Getty Images