У Киргизстані 16 січня після обшуків правоохоронці затримали 11 колишніх і нинішніх журналістів розслідувальних проєктів Temirov Live та «Айт, Айт Десе». Про це повідомляє киргизька служба «Радіо Свобода» — «Радіо Азаттик».

Журналістів доставили до слідчої служби міністерства внутрішніх справ, після допиту їх затримали на 48 годин, помістивши в ізолятор тимчасового утримання.

Спочатку затримали директорку проєктів «Айт, Айт Десе» і Temirov Live Махабату Тажибек-кизи (дружину журналіста-розслідувача Болота Темірова, якого торік депортували з Киргизстану до Москви), співробітницю проєкту Айке Бейшекеєву, колишню журналістку Temirov LIVE Зоодару Бузумову та іншого працівника редакції Максата Тажибек-уулу.

Разом з ними на дві доби заарештовано Сапара Акунбекова, Азамата Ішенбекова, Сайпідіна Султаналієва, Актилека Капарова, Жумабека Турдалієва та Акила Орозбекова.

Пізніше стало відомо, що на допит доставлено також журналіста незалежного видання «Політклініка» Тинистана Асипбека, який теж працював у команді Temirov Live.

Міністерство внутрішніх справ країни повідомило, що в публікаціях журналістів Temirov Live та «Айт, Айт Десе» за 30 грудня 2023 року знайшли нібито заклики до акцій протесту та масових заворушень.

У результаті МВС порушило кримінальну справу за частиною 3 статті 278 —«заклики до активної непокори законним вимогам представників влади та до масових заворушень, а також заклики до насильства над громадянами». Водночас у відомстві не уточнюють, про яку саме публікацію чи публікації йдеться.

Усі заарештовані медійники заявили, що не погоджуються зі звинуваченнями.

Обшуки відбулися вранці 16 січня в будинках журналістів та офісах медіа. За даними МВС, під час обшуків міліція вилучила 162 предмети (документи, мобільні телефони, комп'ютери, фотоапарати, планшети та банківські картки). З офісу Temirov Live співробітники МВС вивезли техніку та опечатали двері приміщення.

На затримання відреагували деякі киргизстанські парламентарі, зокрема Жанар Акаєв назвав це атакою на свободу слова. Тазабек Ікрамов вважає, що допити журналістів «вплинуть на свободу слова та демократичні процеси в країні» і породжують недовіру в міжнародних партнерів. Натомість Нуржигіт Кадирбеков вважає, що «подібні явища можуть зашкодити президентові».

Радник президента Киргизстану Чолпонбек Абикєєв, коментуючи затримання, заявив, що часом деякі журналісти «не відчувають відповідальності і поширюють інформацію, що збурює народ», і що «не потрібно плутати свободу слова та демократію з анархією».

Нагадаємо, напередодні, 15 січня, Держкомітет національної безпеки Киргизстану провів обшук в офісі одного з найавторитетніших інтернет-видань країни 24.kg. Адвокатів при цьому не пустили до офісу редакції. Генеральну директорку інформагентства Аселі Оторбаєву та шефредакторів Махінур Ніязову й Антона Лимаря відвезли на допит. У ході обшуку ДКНБ вилучив комп'ютери, ноутбуки, електронні носії. Інші подробиці спецслужба не розкриває.

Згодом у ДКНБ повідомили, що обшук пройшов у рамках кримінальної справи за статтею «Пропаганда війни». Однак, яка саме публікація стала приводом для порушення справи, не пояснили. 

Ще у вересні 2023 року стало відомо, що в Росії заблокували доступ до киргизького інтернет-видання 24.kg. Причиною стали чотири новинні дайджести, присвячені війні в Україні. У них журналісти розповідали про російські обстріли та втрати серед цивільного населення України, антиросійські санкції та мобілізацію в РФ.

У 2023 році Киргизстан втратив відразу 50 позицій у Всесвітньому індексі свободи преси, опустившись із 72-го на 122-й рядок.

Фото: затримані журналісти / «Радіо Азаттик»