«МедіаЧек»: «ВВС Україна» порушила професійні стандарти в матеріалі про російських військовополонених
«МедіаЧек»: «ВВС Україна» порушила професійні стандарти в матеріалі про російських військовополонених
Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.
У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.
Висновок №177
щодо матеріалу з вебсайту української служби ВВС під назвою «"Я в полоні. Більше не можу сказати". Що відбувається у таборі для військовополонених росіян».
І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу
1. 17 лютого 2023 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця вважає, що в матеріалі подано порівняння українських та російських військовополонених, а також упереджене, бездоказове висвітлення нібито негуманного ставлення української сторони до полонених росіян, яке може бути свідченням пропагандистського характеру матеріалу.
2. Оскаржений матеріал опубліковано 16 лютого 2023 року без зазначення рубрики. Автором указано кореспондента BBC в Україні Джеймса Вотергауса, також зазначено, що «матеріал підготовлений за участю Ганни Чорноус і Морган Гісхолт Мінард». Розглядуваний матеріал містить на початку розмите фото трьох в’язнів зі спини, потім – також зі спини фото полоненого, який розмовляє стаціонарним телефоном. Далі – фото садових меблів у процесі виготовлення в’язнями (облич не видно) і фото підноса з тарілками з обідом.
3. Матеріал розповідає про умови утримання російських військовополонених у спеціальному закладі на Заході України.
ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин
1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):
- «Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста» (п. 1);
- «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел» (п. 6);
- «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення» (п. 9);
- «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів» (п. 10).
2. Зважаючи на дату виходу матеріалу, норми Закону України «Про медіа» не є застосовними до нього, адже закон не може мати зворотної сили.
3. Редакційні настанови ВВС (англ. мовою):
1.1 Introduction / Вступ
«The BBC’s Royal Charter specifies the BBC’s Mission, which is to act in the public interest, serving all audiences through the provision of impartial, high-quality and distinctive output and services which inform, educate and entertain» («Королівська хартія для ВВС визначає місію Корпорації, яка полягає в тому, щоб діяти в інтересах суспільства, слугуючи всім аудиторіям шляхом надання безстороннього, високоякісного та особливого продукту й послуг, які інформують, освічують та розважають»).
[…]
«The Charter sets out the BBC’s Public Purposes:
1. To provide impartial news and information to help people understand and engage with the world around them…»
(«Хартія визначає публічні цілі ВВС: 1. Надавати безсторонні новини та інформацію, щоб допомагати людям розуміти й взаємодіяти зі світом навколо…»).
1.2 Our editorial values / Наші редакційні цінності
«...We are impartial, seeking to reflect the views and experiences of our audiences – so that our output as a whole includes a breadth and diversity of opinion and no significant strand of thought is under-represented or omitted... Our editorial standards do not require absolute neutrality on every issue or detachment from fundamental democratic principles…» («Ми є безсторонніми й шукаємо, як відобразити погляди та досвіди всіх наших аудиторій, щоб наш продукт загалом охоплював широту й різноманіття поглядів, а жоден суттєвий сегмент думок не був уникнутий чи не досить представлений… Наші редакційні стандарти не вимагають цілковитої нейтральності з кожного питання чи відсторонення від фундаментальних демократичних принципів…»)
3. Accuracy / Точність
«3.3.1 Accuracy is not simply a matter of getting facts right. Relevant opinions as well as facts may need to be considered. When necessary, all the relevant facts and information should be weighed to get at the truth.
Where appropriate to the output and wherever possible, we should:
- gather material using first-hand sources
- check facts and statistics, identifying important caveats and limitations
- validate the authenticity of documentary evidence and digital material
- corroborate claims and allegations made by contributors
- weigh, interpret and contextualise claims, including statistical claims».
(«Точність – це не просто питання правильного викладу фактів. Релевантні точки зору також можуть потребувати розгляду поряд з фактами. В разі необхідності всі відповідні факти та інформацію потрібно зважити, щоб з’ясувати істину.
Де це є належним для продукту, і, наскільки це можливо, ми повинні:
- збирати матеріали, використовуючи джерела з перших рук;
- перевіряти факти й статистику, ідентифікувати важливі застереження й обмеження;
- пересвідчуватися в автентичності документальних свідчень і цифрових матеріалів;
- знаходити підтвердження заявам та звинуваченням, зробленим особами, що сприяють нам у створенні матеріалу;
- зважувати, інтерпретувати та подавати контекст заяв, включно зі статистичними твердженнями».)
4. Impartiality / Безсторонність
«4.3.6 When dealing with ‘controversial subjects’, we must ensure a wide range of significant views and perspectives are given due weight and prominence, particularly when the controversy is active. Opinion should be clearly distinguished from fact». («Маючи справу з контроверсійними темами, ми повинні забезпечити, щоб широкому набору вагомих поглядів та точок зору було надано належну вагу й представлення, особливо поки відповідна неоднозначна ситуація триває. Точки зору мають бути чітко відокремлені від фактів».)
«4.3.11 Presenters, reporters and correspondents are the public face and voice of the BBC – they can have a significant impact on perceptions of whether due impartiality has been achieved. Our audiences should not be able to tell from BBC output the personal opinions of our journalists or news and current affairs presenters on matters of public policy, political or industrial controversy, or on ‘controversial subjects’ in any other area. They may provide professional judgements, rooted in evidence, but may not express personal views on such matters publicly, including in any BBC-branded output or on personal blogs and social media». («Телеведучі, репортери й кореспонденти є публічним обличчям і голосом ВВС – вони можуть мати суттєвий вплив на сприйняття того, чи досягли ми належної безсторонності. Наші аудиторії не повинні мати змогу виокремити з продукту ВВС особисті погляди наших журналістів чи ведучих новин та інформаційних передач щодо політики, політичних та індустріальних дискусій чи "неоднозначних тем" з будь-якої іншої галузі. Вони можуть давати професійні оцінки, що базуються на доказах, але не можуть публічно виражати особисті погляди з цих питань у продуктах ВВС чи на персональних сторінках у блогах і соціальних мережах».)
ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу
1. Тема російських військовополонених є досить рідкісною для українських медіа, проте вона може бути особливо вагомою для закордонної аудиторії. Будь-які військовополонені мають набір гарантованих прав, за дотриманням яких стежить міжнародна спільнота.
2. Українська служба ВВС не відповіла на звернення МедіаЧеку прокоментувати розглядувану скаргу.
3. Ініціатива не знайшла в цьому матеріалі порівняння російських військовополонених з українськими, тому вважає скаргу в цій частині необґрунтованою.
4. У розглядуваному матеріалі згадуються моменти, які можна вважати негативними натяками щодо поводження України з полоненими росіянами. Згадується про вироблення ними садових меблів і про те, що від такої роботи, як зазначено в тексті, могли відмовитися лише офіцери (тобто інші полонені були змушені її виконувати). Також описується, як в’язням-росіянам демонстрували документальні фільми про Україну українською мовою. А після закінчення обіду всі вони дякували за нього також українською.
У матеріалі описується, як журналіст спілкувався з полоненими росіянами, однак нічого не сказано про його спілкування з адміністрацією закладу, де ті утримуються. На думку Ініціативи «МедіаЧек», дотримання професійного стандарту повноти подання інформації вимагало з’ясування контексту, деталей описаних вище обставин поводження з росіянами. Очевидно, що полонені та їхні охоронці є антагоністами, тому їхнє трактування обставин перебування в полоні може суттєво різнитися.
Щодо виробництва садових меблів, то не зрозуміло, на чому базується твердження про примусовий характер такої праці. Якщо це підтвердили в адміністрації закладу, тоді чому про це не сказано в матеріалі? Якщо ж твердження базується лише на заявах в’язнів, то авторам матеріалу необхідно було звернутися по коментар до адміністрації з міркувань, зазначених вище. Також варто було запитати коментар адміністрації закладу щодо завчених слів подяки, які в’язні виголошують українською після закінчення обіду, і чому під час спілкування полонених із журналістами завжди були присутні охоронці.
Що стосується перегляду документальних фільмів українською, то тут варто було розширити контекст, поцікавившись, звідки в’язні отримують інформацію про події в зовнішньому світі, а також якою мовою ця інформація. Натомість у матеріалі згадано лише про перегляд документальних фільмів та дзвінки до родичів що два тижні.
Також у матеріалі не наведено коментарів експертів, щодо правових вимог до утримання військовополонених, хоча такі коментарі могли б допомогти читачам зрозуміти контекст ситуації і прояснити, чи були допущені порушення щодо умов утримання росіян.
З огляду на це Ініціатива вважає, що в цьому матеріалі порушено професійні стандарти надання посилань на джерела інформації, збалансованості та повноти викладу (п. 6 і 10 Кодексу етики).
5. Редакційні настанови ВВС є розлогими за обсягом, але буквально такі стандарти, як повнота викладу та збалансованість матеріалу, в них не згадуються. Зі свого боку Редакційні настанови в частині точності вимагають від журналістів ВВС перевірки заяв та звинувачень, подання контексту наведених тверджень.
Важко визначити, наскільки глибокою була перевірка інформації, якщо джерел інформації не наведено (див. вище). Тому «МедіаЧек» вбачає порушення відповідного пункту (абз. 6 і 7 пп. 3.3.1 Настанов). Відсутність коментарів адміністрації закладу та згадок про принаймні спробу їх отримати Ініціатива вважає також порушенням пп. 4.3.6 Редакційних настанов ВВС.
6. Ініціатива «МедіаЧек» не розглядає цей матеріал як відверто упереджений. У ньому немає емоційної лексики чи прямих звинувачень. У Редакційних настановах зазначено, що журналісти можуть висловлювати певні власні судження, базовані на доказах (пп. 4.3.11). І МедіаЧек розглядає як такі припущення автора тексту про неможливість полонених вільно спілкуватися з журналістами через присутність охоронців. На відміну від інших згаданих вище припущень і натяків, це базувалося на чітко зазначеному факті присутності охоронців, свідком якого був особисто журналіст.
Зазвичай не досить професійно зроблений журналістський матеріал на неоднозначну тему важко відрізнити від упередженого, створеного свідомо. У цьому матеріалі наявні порушення професійних стандартів, але немає явних ознак упередженості. Ініціатива не має доказів того, що вказані порушення стандартів були допущені авторами свідомо.
Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція української служби ВВС у своєму матеріалі під назвою «"Я в полоні. Більше не можу сказати". Що відбувається у таборі для військовополонених росіян» припустилася порушень п.п. 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста, а також абз. 6 і 7 пп. 3.3.1, пп. 4.3.6 власних Редакційних настанов.
22 липня 2023 р.