Премія імені Георгія Ґонґадзе та Український PEN створили Платформу пам’яті журналістів, загиблих внаслідок повномасштабної війни Росії проти України, «Реквієм».

На сторінці платформи зібрана інформація про 48 журналістів та журналісток, які загинули після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. Серед них є історії восьми українських та закордонних медійників та медійниць, вбитих під час виконання журналістських завдань.

Крім того, є історії тих, хто став жертвами російських обстрілів міст, тих, хто загинув від рук російської армії в окупованих росіянами містах, а також тих, хто загинув в лавах ЗСУ. 

«Наша місія — продовжити справу загиблих медійників. Розповідати правду, заради якої вони пожертвували своїм життям. Показувати світові справжнє обличчя агресора», — йдеться на платформі.

Проєкт створили команди Премії Ґонґадзе та Українського PEN спільно з Інститутом масової інформації за підтримки Національного фонду на підтримку демократії.

Автори та авторки проєкту Валерія Буняк, Діана Делюрман, Ірина Родіна, Альона Савчук, Максим Ситніков та Маргарита Тулуп збирали історії загиблих, спілкуючись із їхніми родичами та колегами, а також досліджуючи матеріали з відкритих джерел. 

В окремому розділі Платформи зібрано анонси майбутніх подій та інформацію про минулі фотовиставки, які Український ПЕН разом із партнерами організовував в різних містах України з березня 2022 року. Фотовиставки мали на меті привернути увагу до загроз, з якими стикаються журналісти з боку російської армії, та закликати міжнародну медіаспільноту називати війну війною, не повторюючи наративів російської пропаганди.

«Найважчим у цьому проєкті було зібратися з думками і написати близьким загиблих журналістів. Але тепер розумію, що для їхніх рідних і друзів це було важливо - поділитися спогадами, знайти спільні фото, нагадати іншим про існування справді героїчних людей», — розповіла одна з авторок проєкту, випускова редакторка «Детектора медіа» Валерія Буняк.

Вона дізналася про історії п’ятьох журналістів, зокрема львівського відеооператора та фотографа Юрія Олійника, запорізького журналіста Олега Якуніна, військового журналіста зі Львова Віктора Дудара, журналіста, митця і ветерана АТО Сергія Пущенка.

«Відкриттям для мене, зокрема, став харківський журналіст, відеооператор і активіст Ігор Гуденко. Я поспілкувалася з його колегою, журналістом Олегом Перегоном, який і розповів про те, що пан Ігор у лютому висвітлював бої з російськими загарбниками у Харкові. 25 лютого він опублікував у мережі відео знищеної російської техніки, а вже наступного дня перестав виходити на зв'язок. Лише згодом з'ясувалося, що після смерті тіло журналіста пролежало близько місяця в морзі. Попри те, що при ньому було посвідчення, ніхто не повідомив родичам чи колегам. Гуденка просто поховали у братській могилі», — розповіла Валерія.

За її словами, ще у 2014 році Гуденко зняв відео, на якому було зафіксовано розстріл Небесної Сотні на вулиці Інститутській у Києві. Його колега Олег Перегон намагався домогтися того, аби Гуденку присвоїли звання Героя України, однак за весь цей час ніхто так і не відреагував на його запит.

«Через особисту історію відданої правді і професії людини помічаєш значно глибші проблеми у всьому суспільстві. Сподіваюся, ця байдужість викоріниться, бо інакше в нас не буде достойного майбутнього», — каже Валерія.

Нагадаємо, за даними Інституту масової інформації, станом на 24 лютого 2023 року вже 48 медійників загинули в Україні внаслідок російської збройної агресії. З них вісім – під час виконання журналістської діяльності, 27 загинули як учасники бойових дій та 13 – внаслідок російських обстрілів або катувань.