Місцеві телерадіоорганізації критикують зміни, які вносить у медіапростір ухвалений у першому читанні закон про медіа. Про це йшлося під час наради «Як вплине закон "Про медіа" на діяльність комунальних ЗМІ», учасників цитує на своєму сайті НСЖУ.

За словами заступника міністра культури та інформаційної політики Тараса Шевченка, документ значно сприяє реформуванню тих телерадіоорганізацій, які на сьогодні є комунальними. Планується, що в Україні буде три типи аудіовізуальних ЗМІ: місцеві публічні (нинішні комунальні), національні публічні та медіа громад.

Представники регіональних ЗМІ вважають, що є проблема зі створенням місцевих публічних аудіовізуальних медіа – телебачення і радіо сіл, міст, областей, регіонів. Зокрема, що органи місцевого самоврядування, які заснували ці медіа, будуть фінансувати лише зарплати, або взагалі вирішать закрити медіа. При цьому на комерційну рекламу в цих ЗМІ накладаються обмеження, тобто самим їм заробляти буде важко.

Головними «органами управління» таких медіа, що мають захистити ЗМІ від політичних впливів, є наглядові ради, які утворюють місцеві ради і громадський сектор.

«Ми дякуємо розробникам законопроєкту, що вони передбачили в документі наше існування. Але залишається чимало питань щодо наглядових рад: боїмося зловживань. Необхідно передбачити неможливість впливу наглядових рад на програмну концепцію ТРК», – зазначила заступниця генерального директора Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Юлія Юзьків.

На думку очільниця радіо «Київ» Наталії Лященко, в маленьких містах може не бути необхідної кількості громадських організацій, які готові виступати у наглядовій раді.

Керівниця телерадіокомпанії «На хвилях Корсуня» (Черкаська область) Галина Добровольська звернула увагу, що законопроєкт визначає зависоку квоту подання суспільно значущої інформації, яка може стати неможливою для малих радіостанцій.

«Але найбільша проблема – це зобов’язання місцевих рад фінансувати телерадіоорганізації. Досвід показує, що ради неохоче виділяють кошти для медіа. Обґрунтованим є побоювання, що деякі ради вирішать, що краще закрити ТРК, ніж виділяти на неї великі кошти», – додала вона.

Пані Добровольська зауважила, що її телерадіоорганізація наразі має змогу самостійно заробляти на свою роботу рекламою, але закон обмежить ці перспективи. З нею погодилася керівниця самбірського радіо «Поступ» (Львівська область) Оксана Коваль, наголосивши, що засновники, як правило, здатні фінансувати лише заробітні плати.

Програмна директорка ТРК «Перший західний» (Львів) Юлія Грабова зазначила, що в багатьох випадках ГО утворюють заради власної користі «впливові люди», які потім просувають у ЗМІ зручну їм тематику.

«Дуже важко розробити і викласти в законопроєкті ідеальні механізми діяльності телерадіоорганізацій», — вважає член Нацради Олександр Бурмагін, наголосивши, що вдосконалення документа триває.

Тарас Шевченко наголосив, що у Європі немає зразків, на які могла би орієнтуватись Україна, оскільки там відсутні місцеві комунальні телерадіоорганізації. Тому, на його думку, «модель, закладена в законопроєкт, є сумішшю різноманітних філософій та ідей».

• Читайте також: Закон про медіа: Змінити не можна завалити

Нагадаємо, 30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ. Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.  

Однак, на думку критиків законопроєкту, нова редакція документа «фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить його ведення більш цивілізованим.

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.

За словами голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, закон «Про медіа» запропонує чіткі критерії для «чорного списку» осіб, які становлять загрозу нацбезпеці.

Юристка ЦЕДЕМ, членкиня Незалежної медійної ради Тетяна Авдєєва вважає, що чинна редакція законопроєкту «Про медіа» є найбільш збалансованою з огляду на ті обставини, в яких перебуває Україна.