Директорка видання Анастасія Ровда в інтерв’ю Zerkalo.io розповіла, що команда видання готувалась до подібного сценарію.

8 липня силовики прийшли з обшуками до редакції найстарішого білоруського видання «Наша Ніва». Сайт видання заблокований і працює виключно через соцмережі.

«До такого розвитку подій ми готувались давно, бо знали, в якій країні живемо. «Нашій Ниві» ніколи не було легко працювати в Білорусі, нам постійно заважали, і цілком серйозно. Але такого безпрецедентного тиску ще не було. Хоча ми готувались до найгіршого, ми сподівались, що цього не станеться», – прокоментувала вона.

Також Роуда анонсувала новий сайт «Нашої Ніви» зі старою назвою. Роуда розповіла, що принциповою позицією було залишатись в Білорусі до самого кінця. Однак після того, що сталось, працювати з Білорусі здається неможливим. 

«Тому під час обшуку в офісі та керівництві більша частина команди знаходилася всередині країни. Ми працювали абсолютно легально, відкрито, ми розуміли ризики. Але ми розуміли, що не порушуємо закон, і наша позиція полягала в тому, щоб якомога ближче бути до свого народу. Зараз я сумніваюся, що подальша робота всередині Білорусі можлива. Тож ми проводимо реструктуризацію. У нас були люди за кордоном, завдяки яким ми зберегли та контролювали всі наші соціальні мережі та готуємось до відновлення у новому форматі», – сказала вона.

Роуда переконана, що вона зможе зберегти колектив. Команда також не збирається змінювати редакційний порядок денний. Готуючись до такого розвитку подій, редакція зберегла архіви видання.

«Що стосується Міністерства інформації, яке визнало матеріали екстремістськими, ми досі не отримували офіційних документів. Ми насправді не розуміємо, чому портал заблокований, у коментарі немає конкретних слів, стандартних загальних фраз та статті, згідно з якою ви можете заблокувати будь-що. Тому ми очікуємо конкретних претензій. Швидше за все, це було зроблено, щоб паралізувати роботу "Нашої Ниви" на етапі, коли затримали наших редакторів», – додала вона. 

Нагадаємо, що після обшуків 8 липня силовики затримали головреда Мартиновича на 72 години як підозрюваного за ч. 1 ст. 342 КК (Організація або підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або участь в них). Їх досі не відпустили, хоча строк затримання вже пройшов. 

Видання повідомляло, що при затриманні Мартиновича побили. У такому ж статусі в СІЗО знаходяться головний редактор журналу «Наша історія» Андрій Динько, начальник відділу реклами і маркетингу Андрій Скурко і головний бухгалтер Ольга Ракович.

Крім того, 8 липня КДБ провів обшуки в редакціях і у співробітників незалежних ЗМІ Брестської області. Зокрема, силовики прийшли до редакцій «Медіа-Полісся», «Intex-press», «Брестської газети». Місцеві ЗМІ повідомляють, що обшуки у журналістів Брестської області проводилися в межах кримінальної справи за статтею «Акт тероризму».

Того ж дня КДБ Білорусі оголосив проведення у країні спецоперації із «зачистки від радикально налаштованих осіб».

У Білорусі тривають репресії після президентських виборів 2020 року, на яких «переміг» Олександр Лукашенко.

Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси – у Білорусі затримують журналістів, опозиційних політиків, придушують медіа.

Зокрема, у травні 2021 року влада розпочала масштабну кампанію репресій проти найбільшого інтернет-порталу Tut.by. МВС Білорусі просить визнати всі матеріали Tut.by «екстремістськими» і заборонити їх поширення.

5 липня влада Білорусі закрила кореспондентське відділення «Єврорадіо» в Мінську. До цього моменту «Єврорадіо» було одним з небагатьох іноземних ЗМІ, яке мало кореспондентський пункт у Білорусі.

24 травня 2021 року самопроголошений президент Лукашенко підписав зміни до законодавства про ЗМІ та масові акції, які суттєво обмежують діяльність журналістів та опозиційних партій.

8 червня Лукашенко підписав поправки до Кримінального кодексу, які криміналізують критику уряду та несанкціоновані демонстрації у Білорусі.