9 липня в суді відбувались дебати щодо «справи студентів». Прокурор вважає вину всіх 12-х учасників доведеною й просить для них 2 роки та 6 місяців колонії загального режиму, крім Гліба Фіцнера.

Він єдиний, хто визнав свою провину. Тому йому прокуратура запросила 2 роки колонії загального режиму. 

Про це повідомив телеграм-канал «Студентська думка».

Що таке «справа студентів»?

У листопаді 2020 року, пише Zerkalo, співробітники КДБ провели обшуки в їхніх помешканнях. Усі вони перебувають під вартою протягом восьми місяців, а клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м’який слідство, а потім і суд, відхилили. 

У справі 12 осіб: 

• студенти БДУ Ксенія Сирамалот, Єгор Канецький, Тетяна Екельчик, Ілля Трахтенберг;
• студентки БДПУ Яна Орбейко та Кася Будько;
• виключені з БНТУ Вікторія Гранковська та Анастасія Булибенко;
• студентка Академії мистецтв Марія Каленік;
• студент МДЛУ Гліб Фінцер;
• викладачка БДУІР Ольга Філатченкова;
• випускниця медичного університету та представниця Тихановської у справах молоді та студентів Алана Гебремаріам. 

Підсудних звинувачують в організації та підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок. Також обвинувачених визнали політичними в'язнями.

За версією слідства, обвинувачені розробили план для залучення студентів та працівників університету до акцій протесту. Деякі з них були учасниками, а деякі – адміністраторами чатів у месенджерах, де обговорювалось місце та час акції. 

Звинувачення має на увазі акції протесту, які відбулися восени у провідних мінських університетах. Такі дії, заявив у суді державний прокурор, призвели до порушення «нормальної роботи навчальних закладів». 

Протестуючі, наголошували прокурори, явно не підкорялися законним вимогам працівників міліції та університетів. В обвинувальному висновку зазначається, що студенти обговорили питання організації протестів у відеоконференції зі Світланою Тихановською.

Слідство вважає, що акції протесту в університетах проводились з метою перегляду результатів президентських виборів, ініціюючи тим самим невизнання виборів ЄС та США, а також запровадження соціально-економічних та політичних санкцій як спосіб тиску на офіційну владу. 

Крім того, метою було «змусити уряд Білорусі вести переговори» та «встановити Тихановську як суб'єкта політичного життя».

Нагадаємо, що 8 липня в Білорусі силовики прийшли з обшуками до працівників опозиційного порталу «Наша Ніва» у межах справи про «організацію чи підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок, або участь у них» (ст. 342 Кримінального кодексу Білорусі) та «масові заворушення» (ст. 293 ККБ). Обшук проводили працівники різних підрозділів внутрішніх справ в редакції «Нашої Ніви», бухгалтерії, у редакторів Єгора Мартиновича, Андрія Скурка, Андрія Динька та бухгалтерки Ольги Ракович. Їх допитували в Слідчому Комітеті Білорусі. Мартиновича, зокрема, підозрюють в «організації чи підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок, або участі в них». Його затримали на 72 години.

Водночас Міністерство інформації Білорусі обмежило доступ до сайту видання nn.by через «повідомлення Генеральної прокуратури в зв'язку з розміщенням інформації, поширення якої заборонено пунктом 1 статті 38 закону Республіки Білорусь "Про засоби масової інформації"». Відомство не уточнило, про яку саме публікацію йде мова.

Білоруські силовики прийшли з обшуками до редакцій видань «Брестская газета» та «Intex-Press». Також правоохоронці провели обшуки в активістів та кореспондентів Bobr.by, «Белсат» та Orsha.eu.

Ввечері 8 липня заступник начальника слідчого управління КДБ Білорусі Костянтин Бичек оголосив про початок операції із затримання осіб, причетних до діяльності опозиційних телеграм-каналів та чатів, – «зачистці від радикально налаштованих осіб».

У Білорусі тривають репресії після президентських виборів 2020 року, на яких «переміг» Олександр Лукашенко. Влада жорстоко придушила мирні акції протесту та почала кампанію із залякування опозиції та незалежної преси – у Білорусі затримують журналістів, опозиційних політиків, придушують медіа. 24 травня 2021 року самопроголошений президент Лукашенко підписав зміни до законодавства про ЗМІ та масові акції, які суттєво обмежують діяльність журналістів та опозиційних партій. 8 червня Лукашенко підписав поправки до Кримінального кодексу, які криміналізують критику уряду та несанкціоновані демонстрації у Білорусі.

Фото: Zerkalo