«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 101

щодо матеріалу інтернет-видання Insider News під заголовком

«В Харькове собираются судить человека по поддельным документам»

І.Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 1 лютого 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал. Скаржник вважає, що в публікації факти не відокремлені від коментарів, немає посилань на джерела інформації та балансу думок. Матеріал скаржник вважає замовним.

2. Матеріал «В Харькове собираются судить человека по поддельным документам» опублікований 30 січня 2021 року без зазначення автора в рубриках «новости», «общество» і «расследование».

3. Розглядуваний матеріал стверджує, що обвинувачення Вадима Ізотова в крадіжці 25 000 доларів США — сумнівне. В кінці матеріалу розміщене хвилинне відео з логотипом «Актуальная правда», на якому видно, як людина, яку автор відео називає «поліцейський Заворін», тікає від оператора, який намагається знімати й запитувати.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10);

«Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам…» (п. 17).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Розміщення матеріалу в медіа під певною рубрикою є орієнтиром для читача. Якщо матеріал, розміщений під рубрикою «новини», насправді не є новинним (або навіть не є журналістським, наприклад, блоговим дописом), то хоча це буде очевидно для фахівців в інформаційній сфері, але не для пересічних читачів. У цьому випадку наявність двох інших рубрик — «общество» і «расследования» — не змінює того факту, що матеріал вийшов як новина.
2. Мандат Ініціативи «МедіаЧек». Ініціатива розглядає лише цей матеріал, не будучи уповноваженою та не оцінюючи (не)винуватість Вадим Ізотова або дії правоохоронців.
3. Посилання на джерела інформації. На початку розглядуваного матеріалу йдеться: «Об эпопее глупостей и непрофессионализма, связанных с задержанием Вадима Изотова, мы уже писали». Ні гіперпосилання на попередні матеріали, ні вказівки, коли саме вони вийшли, немає. Далі посилання на джерела інформації в матеріалі не наводяться, за винятком гіперпосилання на текст нібито з телеграм-каналу «Kharkov v ZakonE». Втім експертам ініціативи не вдалося знайти цієї інформації в жодному з семи телеграм-каналів із такою назвою. Текст опублікований на загальнодоступній платформі https://telegra.ph, яка дозволяє зімітувати медійну публікацію, джерело якої встановити практично неможливо. Невідомо, хто опублікував цю інформацію.

Наведення джерел інформації у матеріалі необхідне для надання читачам можливості оцінити компетентність і (не)заангажованість джерел. Анонімність джерел допускається в рідкісних випадках, коли це обґрунтовано потребами безпеки. Інакше зловживання анонімністю відкриває широкі можливості для маніпулювання думкою читача, зокрема коли непідтверджену інформацію та неіснуюче джерело можна замаскувати нібито анонімністю.  

Зважаючи на те, що в матеріалі по суті не наведені джерела інформації, Ініціатива констатує порушення професійного стандарту посилання на джерела.

4. Незбалансованість. У розглядуваному матеріалі не наведена позиція правоохоронців, які займаються справою Вадима Ізотова, і не зазначено, чи редакція намагалася контактувати з ними з цього приводу. Ініціатива вже не раз зазначала, що подання точки зору всіх сторін у матеріалах щодо спірних ситуацій служить інтересам аудиторії, а також є це додатковим способом перевірити інформацію. Отже, в розглядуваному матеріалі є порушення професійного стандарту збалансованого подання інформації.
5. Неповнота. Зважаючи на явну нестачу джерел інформації та відсутність у матеріалі балансу, він вочевидь неповний. Крім того, в ньому не вистачає пояснення деяких суттєвих обставин, зокрема чому Роман Петренко нібито «образився» на Вадима Ізотова. Отже, порушений і стандарт повноти подання інформації.
6. Відокремлення фактів від коментарів та упередженість. Хоча розглядуваний матеріал не мав би належати до новинних з огляду на його зміст і форму, але опублікований у рубриці «новини». У матеріалі є фрази на зразок «сотрудники полиции оказались в “тренде”, от слова трындят много», «пытаются сшить ему дело», «отзывающийся на имя-фамилию Роман Петренко, решил обидеться», «(н)и у одного из правоохранителей не возникло даже вопроса», «гестапо-ГБР» тощо. Наводяться цитати з художніх творів. Читачі, не розуміючись на нюансах журналістських жанрів, можуть сприйняти цей матеріал як новинний, зваживши на рубрику «новини». Суб’єктивні авторські оцінки в новинному матеріалі є неприпустимі, особливо подані як факти. Отже, порушений стандарт відокремлення фактів від коментарів та оцінок.

Практично всі наведені оцінки не на користь правоохоронців, які розслідують провадження щодо Вадима Ізотова. Джерела інформації фактично відсутні, а наведені твердження виставляють правоохоронців у негативному світлі. Точки зору правоохоронців у матеріалі немає. З огляду на це розглядуваний матеріал є упередженим щодо правоохоронців, які займаються справою Ізотова.

7. З огляду на цю упередженість матеріал також порушує професійний стандарт журналістики щодо невикористання службового становища на догоду певним силам чи людям. При цьому не має значення, чи отримувала редакція за цей матеріал матеріальну винагороду, оскільки Ініціатива вважає, що норми, викладені в першому та другому реченнях пункту 17 Кодексу етики, мають розглядатися окремо одна від одної. Ініціатива не має ресурсів та не ставить собі за мету з’ясування, чи отримала редакція матеріальну винагороду за матеріал.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція онлайн-видання Insider News у матеріалі «В Харькове собираются судить человека по поддельным документам» порушила вимоги пунктів 6, 9, 10 і 17 Кодексу етики українського журналіста.

Ініціатива не оцінюює (не)винуватість Вадим Ізотова або дії правоохоронців.

1 травня 2021 року