«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР). 

ВИСНОВОК № 97

щодо матеріалу інтернет-видання 4studio під заголовком «На Львівщині оголосили підозру у кримінальному провадженні депутату від “Слуги народу”»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 5 січня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Вона вбачає в публікації поширення неправдивої та принизливої інформації, взятої з «фейкової» сторінки в соцмережі.

2. Оскаржений матеріал було опубліковано також 5 січня 2021 року в рубриках «Новини» та «Суспільство», автор не зазначений.  

3. Розглядуваний матеріал розповідає про повідомлення в соціальній мережі Фейсбук про нібито оголошення підозри депутатці однієї з місцевих рад за навмисне заподіяння тілесних ушкоджень. Наведене посилання на допис користувача «Андрій Тадейович Мельник».

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано…» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Отримання для новинних матеріалів інформації із соціальних мереже є однією з актуальних проблем для сучасних медіа, оскільки в соцмережах інформація поширюється швидко, але в той же час потребує належної перевірки.
2. У розглядуваному матеріалові практично дослівно переказано допис фейсбук-користувача під псевдонімом (або на ім’я) «Андрій Тадейович Мельник». Ініціатива зауважує, що робота журналіста не обмежується переказом вже оприлюдненої кимось інформації, зокрема, в цьому випадку аудиторія сама могла ознайомитися з інформацією із соцмережі без посередництва журналістів та медіа.
3. Посилання на джерела інформації. Допис у соцмережі, переказаний журналістом, посилається на правоохоронців (поліцію та прокуратуру) як на першоджерело інформації, проте в розглядуваному матеріалі жодним словом не згадано, чи журналіст звертався по підтвердження цієї інформації хоча б до одного з цих правоохоронних органів.

У матеріалі є лише посилання на допис користувача, але немає жодної інформації про самого Андрія Мельника й не зрозуміло, наскільки ця людина (не)заангажована. Скаржниця стверджує, що користувач — віртуальна особистість. Ініціатива не береться оцінювати справжність особи «Андрія Тадейовича Мельника», оскільки це питання поза межами нашої компетенції. Проте загалом медіа, знайшовши інформацію в соцмережах, повинні з’ясовувати, хто її поширив і чи не є джерело зацікавленим у поширенні неправдивої інформації тощо. У будь-якому разі медіа мало б повідомити, чи отримало воно підтвердження інформації у правоохоронців, а також спробувати з’ясувати, ким є «Андрій Тадейович Мельник». У матеріалі немає ознак того, що журналіст перевіряв інформацію. Отже, це порушення професійного стандарту перевірки та подання посилань на джерела інформації.

Ініціатива не може перевірити наведену в матеріалі інформацію як правдивість, оскільки в окремих випадках це вимагало б проведення процедури, аналогічної судовому слідству, а для цього ми не маємо ані ресурсів, ані компетенцій. Тому Ініціатива обмежується оцінкою роботи журналіста з джерелами інформації.

4. Незбалансованість та упередженість. Також у розглядуваному матеріалі не зазначено позиції самої депутатки Наталії Стойко-Гаєвської й не зрозуміло, чи намагався журналіст цю позицію з’ясувати. Навіть у разі підтвердження інформації про кримінальне провадження стандарти журналістської етики вимагали отримати точку хору протилежної сторони. Це порушення професійного стандарту збалансованого подання інформації.

Крім того, наприкінці матеріалу зазначено, що згадана депутатка є «кумою уродженки Росії» та депутатки іншої місцевої ради, якій також нібито оголошена підозра у кримінальному провадженні. Щодо цього окремого аспекту також немає коментарів хоча б якоїсь із фігуранток матеріалу.

Загалом же відсутність належної перевірки інформації, яка негативно впливає на репутацію, відсутність коментарів фігуранток, поєднання такої інформації з негативною інформацією про нібито куму депутатки дають підстави говорити про упередженість подання матеріалу щодо Наталії Стойко-Гаєвської.

5. Неповнота. Неналежна перевірка джерел інформації та відсутність точок зору фігуранток матеріалу вже самі по собі свідчать про неповноту подання інформації. Поряд із цим варто зазначити, що автор матеріалу не поцікавився, кому й за яких обставин депутатка нібито завдала тілесні ушкодження. Це порушення професійного стандарту повноти подання інформації.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що інтернет-видання 4studio у своєму  матеріалі під заголовком «На Львівщині оголосили підозру у кримінальному провадженні депутату від “Слуги народу”» порушило  пункти 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста.

Ініціатива не оцінює особистих якостей або дій згаданих у матеріалі депутаток місцевих рад.

9 березня 2020 року