Уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову закликали гарантувати право на справедливий суд у справі за позовом депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука проти журналіста Вахтанга Кіпіані, видавництва Vivat та друкарні «Юнісофт» через книгу «Справа Василя Стуса». Про це йдеться в заяві, яку «Детектор медіа» отримав від Vivat.

Цю заяву в Офіс омбудсмана подали 11 серпня. Звернення підтримали письменники Сергій Жадан й Андрій Любка, президент Українського ПЕН Андрій Курков, видавці Антон Мартинов та Дмитро Стретович, голова ГО «Кримський дім» Алім Алієв, музиканти Сашко Положинський, директорка УІК та ще майже сотня відомих українських діячів.  

«Детектор медіа» публікує повний текст заяви.

Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини

Денісовій Людмилі Леонтіївні

Ми, що нижче підписались, з метою захисту прав людини та основоположних свобод, вимагаємо забезпечити право на справедливий суд у справі за позовом Віктора Медведчука проти історика, журналіста Вахтанга Кіпіані та українського видавництва Vivat.

У позові Віктора Медведчука ми вбачаємо неприховану спробу прямого тиску на свободу слова, друку та наукової думки в Україні.

Книга «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» Вахтанга Кіпіані — це дослідження історичних подій, спроба пошуку історичної правди. А пошук історичної правди є невід’ємною частиною свободи вираження поглядів, гарантованої статтею 10 Конвенції про права людини. До ролі Суду не належить арбітраж історичних питань, які є частиною тривалої дискусії між істориками (див. рішення ЄСПЛ Chauvy та інші проти Франції, № 64915/01, § 69, ЄСПЛ 2004-VI).

Протилежний висновок відкрив би шлях судовому втручанню в історичну дискусію і неминуче переніс би відповідні історичні дискусії з публічних форумів у судові зали (рішення ЄСПЛ Dzhugashvili v. Russia, N 41123/10, § 33).

Тобто, суд не має права брати на себе оцінку історичних подій та дій осіб, які були їх учасниками. Адже у протилежному випадку суд має оцінювати аргументованість суб'єктивних думок. А це — неприпустимо.

Особиста думка автора книги «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» ґрунтується на фактах і свідченнях, викладених в архівних документах колишнього КДБ УРСР, розміщених в означеній книзі. Підкреслюємо, що ті фрази, які обурили Віктора Медведчука і спричинили судовий позов, є оціночними судженнями із фактологічним підґрунтям.

А тому об'єктивно довести їх достовірність або спростувати неможливо. Про це свідчать норми законів, як вітчизняних, так і міжнародних.

Історик за фахом, Вахтанг Кіпіані уклав книгу переважно з документів із архіву колишнього КДБ та інших матеріалів, що перебувають у відкритому доступі. Частина з них розкриває низку фактів про суд над поетом Василем Стусом, зокрема й про те, яку роль відіграв у цьому процесі адвокат Віктор Медведчук. І в той час, коли задекларовано доступ українського суспільства до розсекречених матеріалів щодо злочинів комуністичного режиму, ми бачимо, як створюється загрозливий прецедент: якщо історична правда не подобається, доступ до неї прагнуть припинити.

Вважаємо неприпустимим той факт, що політик використовує суд для того, щоб змусити відмовитися від історичної правди, залякати інакодумців, як це успішно робила радянська держава, змусити прийняти власну точку зору щодо його ролі у судовому процесі над українським поетом-дисидентом Василем Стусом та минулого свого батька як єдину правильну.

Рішення суду має бути законним, а не політично вмотивованим.

***

Як писав ДМ, Дарницький районний суд Києва 10 липня 2020 року продовжив розгляд позову народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука проти журналіста Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat через книгу «Справа Василя Стуса». Під час засідання представники видавництва Vivat попросили стягнути з Віктора Медведчука 300 тисяч гривень за витрати, пов’язані з участю в процесі. Водночас під судом близько 100 людей зібралися на мітинг, серед них – представники «Руху опору капітуляції», ВО «Свобода», «Національного корпусу» та прихильники творчості пана Кіпіані. Учасники скандували «Медведчук – під арешт!» та «Реванш не пройде». Це засідання суд переніс на 14 серпня. 

Нагадаємо, 29 серпня 2019 року журналіст Вахтанг Кіпіані повідомив, що голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук подав проти нього та видавництва Vivat позов про захист честі, гідності та ділової репутації через книгу «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Перше засідання по цій справі відбулося в Дарницькому суді 2 жовтня 2019 року.

Видавництво Vivat вважає позов Медведчука спробою прямого тиску на свободу слова в Україні.

Віктор Медведчук сказав, що подав до суду позов із вимогою заборонити книгу журналіста Вахтанга Кіпіан через те, що інформація в книзі нібито не відповідає дійсності. Віктор Медведчук посилається на дев’ять епізодів з книги, яка містить 688 сторінок. Йдеться про наступні цитати:

6 липня 2020 року генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова заявила про спроби прямого тиску на свободу слова й друку в Україні з боку народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука, який подав позов проти журналіста Вахтанга Кіпіані та видавництва через книгу про Василя Стуса. 

Також ДМ розповідав, що навколо зйомок фільму «Птах душі» про українського поета Василя Стуса розпочався скандал, коли стало відомо, що зі сценарію були вилучені сцени за участі персонажа на ім’я Віктор Медведчук. За словами актора Геннадія Попенка, це нібито було зроблено за особистим «проханням» політика Медведчука, який свого часу був адвокатом Стуса.

Тодішній голова Держкіно Пилип Іллєнко сказав у коментарі для ДМ, що «якщо в процесі виробництва фільму вносяться корегування в сценарій, [...] це повністю зона відповідальності продюсера, режисера і автора сценарію».

Режисер Роман Бровко, в свою чергу, заявив, що перед початком зйомок 1 травня сцен з Медведчуком уже не було в сценарії і вони не планувалися для зйомок (нібито за тиждень до початку зйомок новий варіант сценарію був переданий до Держкіно). За його словами, сцени видалили через перехронометраж, прохання сина Стуса та позицію прокатників.

При цьому син Василя Стуса Дмитро заперечив, що про щось просив знімальну групу: «Для мене весь цей фільм, м'яко кажучи, смішний і неприйнятний. Але якщо хочуть, нехай знімають».

11 серпня 2018 року на той час прем'єр-міністр Украйни Володимир Гройсман доручив керівництву Мінкультури та Держкіно «розібратись» із ситуацією щодо фільму, з якого «зникли» сцени із персонажем Медведчуком. Після цього в Держкіно заявили, що проведуть перевірку фільму через видалені сцени. А голова Держкіно зазначив, що «вважає неприпустимим» видалення сцен про Віктора Медведчука. За його словами, з Держкіно ніхто не погоджував зміни до сценарію.

Видалену зі сценарію сцену суду над українським поетом і дисидентом Василем Стусом, в якій фігурував його адвокат Віктор Медведчук, мали дозняти. Про це заявив режисер фільму Роман Бровко.

Син українського поета та дисидента Василя Стуса Дмитро заявив, що творці фільму про його батька порушили усі домовленості і він відмовився співпрацювати з ними.