ПРОЕКТИ
11:27
Субота, 11 Серпня 2018

Птах душі з чорною ознакою: чому з фільму про Стуса зникли сцени з Медведчуком

Навколо зйомок фільму «Птах душі» про українського поета Василя Стуса розпочався скандал, коли стало відомо, що зі сценарію були вилучені сцени за участі персонажа на ім’я Віктор Медведчук.
Птах душі з чорною ознакою: чому з фільму про Стуса зникли сцени з Медведчуком
Птах душі з чорною ознакою: чому з фільму про Стуса зникли сцени з Медведчуком

Кілька днів тому в приватній розмові занепокоєний актор Геннадій Попенко повідомив про те, що, за інформацією одного з учасників зйомок ігрової повнометражної стрічки «Птах душі», яку наразі знімає режисер Роман Бровко за сценарієм Сергія Дзюби й Артемія Кірсанова, з виробничого графіку зникли важливі шматки сценарію. Головним чиним це стосувалося сцен, де фігурувала така відома й одіозна постать сучасного українського політикуму, як Віктор Медведчук. І що нібито це було зроблено за його особистим «проханням».

Якщо така історія мала місце, скандал може бути дуже потужним. Що пов’язано з минулим цієї особи і з її теперішніми політичними амбіціями. Історія тягнеться на 38 років назад у часі.

13 травня 1980 року Василь Стус був заарештований за звинуваченням у антирадянській діяльності та пропаганді, а конкретніше – за виготовлення і зберігання «з метою підриву та ослаблення радянської влади ворожої літератури, що порочить радянський державний і суспільний лад». Незважаючи на прохання і письмову заяву надати йому «міжнародного адвоката», у вересні того ж року адвокатом у справі Стуса призначили Віктора Медведчука. Вперше вони зустрілися в СІЗО, після чого Стус відмовився від адвоката. Втім, Медведчук був присутній на суді, виконуючи, як казав сам Стус, «функцію другого прокурора» - він не захищав підсудного, не підтримував його вимоги, нічого не зробив, аби правильно донести до суду клопотання підсудного щодо самовідводу суду та надання перекладача в разі використання російської мови, в усьому «покладаючись на суд». Більше того, у своїй підсумковій промові він погодився і підтвердив звинувачення свого підлеглого, кажучи: «Кваліфікацію його дій я вважаю вірною». І це було визнанням адвоката вини підсудного, в той час, як сам підсудний своєї вини не визнавав (це пряме порушення законодавства навіть тогочасного, радянського). Така нелогічність і професійна недбалість у роботі захисника, який мав би захищати свого підлеглого, врешті мала результатом вирок, виголошений 2 жовтня 1980 року – 10 років позбавлення волі і 5 років заслання. 4 вересня 1985 року в таборі Пермського краю Василь Стус помер. Усі матеріали судової справи нині є у вільному доступі.

Читайте також

Проект 100-хвилинногофільму «Птах душі» (назва взята зі збірки віршів Стуса, спаленої наглядачами табору) був поданий ТОВ «АС “Ум-груп”» на минулорічний 10-й конкурсний відбірДержавного агентства України з питань кіно до категорії «Ігрові повнометражні національні фільми (широка глядацька аудиторія)». Він отримав 37 балів і став одним з переможців. Загальний бюджет фільму складає44 мільйони 17 тисяч грн, з яких 50% надає Держкіно. Сценарій читали 8 експертів, рахуючи режисерів Андрія Дончика, Романа Бондарчука та Валентина Васяновича, директора-президента телеканалу ICTV Олександра Богуцького та директора кінотеатру «Жовтень» Людмилу Горделадзе.

Як підтвердив, зокрема, один з членів Експертної комісії, Алік Шпилюк, сцени за участі персонажа Віктора Медведчука були присутні в сценарії – і сцена про «знайомство» Стуса зі своїм адвокатом, і сцени суду, і сцена зачитування вироку. Натомість зараз таких сцен у сценарії немає. Загалом це не є крамолою. «Якщо в процесі виробництва фільму вносяться корегування в сценарій, що в принципі часто трапляється, це повністю зона відповідальності продюсера, режисера і автора сценарію», - зазначив у коментарі для «Детектора медіа» голова Держкіно Пилип Іллєнко. При цьому він додав: «Ми не займаємося цензурою, ми не затверджуємо сценарії і які-небудь зміни, крім чогось глобального, що може призвести до зміни виробничих показників».

Зйомки фільму розпочалися в Києві 1 травня цього року (про що «Детектор медіа» писав). Але, як стверджує режисер фільму Роман Бровко, сцен з Медведчуком уже не було в сценарії і вони не планувалися для зйомок (нібито за тиждень до зйомок новий варіант сценарію був переданий до Держкіно). Вагомих причин для цього він наводить одразу три: перша – перехронометраж. «Початкова версія написаного не помістилася б і у 180 хвилин, тому ми деякі сцени переписували, деякі робили динамічнішими, деякі викидали», – коментує режисер. Друга причина – прохання сина Стуса. «Ще перед початком знімального періоду, – продовжує Роман, – ми записали багато інтерв’ю і розмов із сином Стуса, Дмитром, і я скажу так – він дуже напружений щодо цієї теми, і в нас це навіть є задокументовано на відеоматеріалах. Меседж такий: не розвивайте дві теми – стосунки Стуса з Аллою Горською (…), і всіх уже дістала тема Медведчука…». Третя – позиція прокатників. «Від нашого попереднього піарника мені дійшла інформація, що коли він говорив з прокатниками, його відразу запитали – чи буде в сценарії Віктор Медведчук, і пояснили питання так – якщо Медведчук там буде – серйозні люди не захочуть брати фільм у кінотеатри».

Тобто все ж таки виник момент страху, в даному випадку – прокатників, перед можливою негативною реакцією Медведчука на фільм, у якому він фігуруватиме.

Продюсер «Птаха душі» Артем Денисов, коментуючи переговори з прокатниками, ситуацію фактично підтвердив: «Була висловлена така думка, що, мовляв, якщо ви буде заполітизовувати фільм, то це може бути не зовсім прийнятно кінотеатрам». Продюсер попросив і нас не політизувати ситуацію: «Дуже прошу не політизувати процес, бо це не головне, що ми хочемо сказати». В такому ж керунку виглядає коментар і сценариста фільму Сергія Дзюби: «…На нашу думку, головне – щоб вийшов фільм про Стуса. Медведчук у цій історії не головна фігура. Взагалі він у нас був як спогад…».

Щодо ймовірного «дзвінка» Віктора Медведчука Артем Денисов сказав: «Я не така велика постать, щоб Віктор Медведчук на це пішов би». І додав: «Якби був би якийсь тиск, ми на наступний день зібрали б прес-конференцію».

І все ж ситуація довкола зміни сценарію фільму непрозора й дає підстави припустити, що досі є «серйозні люди», які вирішують навіть щодо кіно, про кого можна показувати глядачу фільми, а про кого – ні. І що в поета головне – поезія, а все решта – несуттєво. Несуттєво, через кого він загинув. Несуттєво, що ця людина тепер є кумом президента тої країни, яка воює з Україною. Несуттєво, що ця людина тепер рветься до влади, знову.

Геннадій Попенко наважився – не побоявся – оприлюднити своє обурення в соціальній мережі Фейсбук. І його підтримали користувачі – за кілька годин пост перепостили 9,5 тисяч разів, що в геометричній прогресії розповзлося на десятки тисяч переглядів, і скоро дійде до мільйонів. Втім, у своїх коментарях читачі відмічають не тільки (ймовірний) страх творців фільму («Люди, берете свой праведный гнев, идете на страницу продюсера и спрашиваете, как ему помочь вернуть медведчука в сценарий»), а й страх героя фільму перед поширенням інформації про нього («понад усе боїться суду історії»).

Вже сьогодні може початися флешмоб, це може перерости в демонстрації та марші. А до виходу фільму в прокат, заявленого дистриб’ютором UFD на 28 лютого 2019 року, може багато чого помінятися.

Фото: Фейсбук Геннадія Попенка

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6336
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop