Законопроєкт «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо мови роботи)» №3084 пропонує, щоб нардепи та посадовці Верховної Ради, на яких не поширюється дія закону «Про державу службу», у своїй роботі могли використовувати російську та інші мови нацменшин. Зокрема, на пленарних засіданнях Верховної Ради, парламентських слуханнях, у роботі органів парламенту.

«У такому разі за потреби Апарат Верховної Ради України забезпечує переклад з мов національних меншин України на державну мову і навпаки», – йдеться в документі.

Як писав ДМ, у грудні нардеп Максим Бужанський повідомив, що вніс до парламенту законопроєкт про скасування закону про мову. Олександр Ткаченко тоді прокоментував, що народні депутати ще не бачили тексту цього законопроєкту, але «цензури на подання проєктів немає».

У січні 2020 року народний депутат від «Слуги народу» Олександр Ткаченко розповів, як змусив колегу по фракції Максима Бужанського відмовитись від поданого законопроєкту про скасування мовного закону.

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Закон набув чинності 16 липня.

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Наприкінці жовтня делегація Венеціанської комісії прибула в Україну, щоб вивчити аспекти впровадження мовного закону. У грудні стало відомо, які рекомендації щодо змін до закону склала Комісія.

Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.

На фото Максим Бужанський