Законопроєкт зареєстровано під № 2693-1. Його авторами стали нардепи від фракції «Європейська солідарність»: Микола Княжицький, Володимир В'ятрович, Софія Федина, Вікторія Сюмар, Володимир Ар'єв, Ірина Фріз, Олег Синютка та Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Зараз законопроєкт передано на розгляд керівництву.

Станом на момент публікації новини зранку 16 січня тексту законопроєкту і супровідних документів на сайті Ради не було. Згодом 16 січня текст оприлюднили.

Микола Княжицький повідомив «Детектору медіа», чому депутати вирішили подати альтернативний проєкт закону: «Основний законопроєкт, поданий провладними депутатами, на жаль, дозволяє контролювати і цензурувати інтернет, не враховує позиції, про які я вже говорив, щодо прозорості медіафінансування, і дозволяє тим громадянам країни-агресора, які брали участь у підтримці антиукраїнських акцій або прямо порушували українське законодавство, знову повернутися на екрани українських засобів масової інформації. Чинне законодавство це забороняє. Очевидно, щоб не допустити здачі національних інтересів, опозиція і запропонувала альтернативний законопроєкт».

Як писав ДМ, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала законопроєкт № 2693 «Про медіа». Його авторами стали члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлізавета Богуцька, Тетяна Тябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотов, а також членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

Нагадаємо, 13 листопада голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко та заступник голови Микита Потураєв публічно презентували концепцію майбутнього закону про медіа. Вони ж і створили закриту робочу групу, до якої увійшли юристи великих медіагруп, представники Нацради і на прохання офісу Ради Європи кілька медіаюристів, а згодом долучилися й народні депутати – члени Комітету.

11 грудня «Детектор медіа» оприлюднив драфт законопроєкту, який того дня передали для обговорення членам Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Як виявилося, його передали без розділу «Перехідні положення», який, за словами розробників, складається з кількох десятків сторінок. 24 грудня «Детектор медіа» оприлюднив текст нової редакції законопроєкту про медіа, переданого членам Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Варто нагадати, що законопроєкт про медіа став більш ґрунтовною та масштабною за сферами впливу версією законопроєкту про аудіовізуальні послуги, який є одним із зобов’язань України перед Європейським Союзом і має замінити застарілий закон «Про телебачення і радіомовлення». Робота над законопроєктом про аудіовізуальні послуги тривала протягом останніх семи років.

У 2012-2014 роках над законопроєктом про аудіовізуальні послуги два з половиною роки працювала робоча група при профільному парламентському комітеті, і врешті перша заступниця голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко його зареєструвала 29 жовтня 2014 року під кінець каденції парламенту сьомого скликання.

У парламенті восьмого скликання над проєктом працювала робоча група і профільний Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики, який очолювала Вікторія Сюмар. Вона ж його й зареєструвала в парламенті у грудні 2017 року. Але далі реєстрації цей важливий для медіагалузі проєкт не рухався. У Комітеті казали, що його блокують представники великих медіагруп, які, якщо й погоджувалися міняти правила гри на ринку, то безболісно для великих мовників.

Фото: Радіо Свобода