Цю заяву поліція оприлюднила 17 грудня на своєму сайті.

Зокрема, слідство наголосило на «недопущенні викривлення та поширення недостовірних даних в інформпросторі».

Вони розповіли, що до призначення експертизи британський експерт Іван Бірч провів аналіз фрагмента відео з місця вибуху на предмет того, чи придатне воно для дослідження.  

«Проглянувши його, Бірч попередньо припустив, що всі зображені жінки на відео можуть бути однією і тією ж особою. Однак, коли слідчі отримали достатню кількість відеозаписів із кількох камер, на яких були зафіксовані ймовірні організатори та виконавці злочину, призначили необхідні експертизи. Проводили їх фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які офіційно залучили до досліджень Івана Бірча», – йдеться в повідомленні.

Як пояснили в поліції, у цих офіційних висновках експерти вказують на те, що на записах фігурували різні жінки, ці результати й були долучені до матеріалів кримінального провадження.

«Національна поліція України закликає сторони кримінального процесу, журналістів та громадськість не викривляти озвучену раніше офіційну інформацію щодо розслідування цього резонансного вбивства», – додали правоохоронці.

Редакція «Слідство.Інфо», своєю чергою, заявила, що друга експертиза Івана Бірча не може заперечувати результати першої, бо експертизи досліджують різні питання: «Перша – порівнює осіб на відео з місця злочину і визначає міру схожості жінок на ньому. Друга ж експертиза іноземця, яка була долучена до комплексної експертизи українських фахівців, відповідала на питання щодо схожості конкретно затриманої лікарки Юлії Кузьменко із особою з відео з місця злочину».  

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Убивство кваліфіковане прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 серпня 2018 року Нацполіція заявила, що розголошення додаткових відомостей про розслідування у справі вбивства Павла Шеремета може негативно вплинути на його результати.

12 грудня 2019 року Національна поліція затримала і за згодою Генеральної прокуратури України оголошувала підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Перший заступник голови Нацполіції, генерал поліції Євген Коваль під час брифінгу в Міністерстві внутрішніх справ назвав імена п'ятьох підозрюваних у справі: Яна Дугарь, Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко, Інна та Владислав Грищенки. Основною версією слідства він назвав «дестабілізацію соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи». За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. Роль у вбивстві Шеремета подружжя ветеранів АТО, волонтерів Владислава (на прізвисько Буча) та Інни (на прізвисько Пума) Грищенків на брифінгу чітко не було пояснено (на сайті МВС зазначено, що, за результатами молекулярних експертиз, на вибухівці лишилися сліди ДНК Грищенків).

13 грудня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід підозрюваній у вбивстві журналіста Павла Шеремета, контрактниці Збройних Сил України Яні Дугарь у вигляді цілодобового домашнього арешту. Волонтерку та дитячого хірурга Юлію Кузьменко та музиканта і ветерана АТО Андрія Антоненка заарештували на 2 місяці.

16 грудня 2019 року проєкт «Слідство.Інфо», який отримав від джерел текст експертизи, повідомив, що її результати є суперечливими та неоднозначними. Зокрема, четверо експертів, серед яких іноземець, підписали висновки, які «суперечать один одному».

Наутспного дня поліція надала стороні захисту матеріали слідства в справі Шеремета. Проте Владислав Добош, адвокат підозрюваної Юлії Кузьменко, незадоволений обсягом наданої інформації. Він буде подавати повторне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і вимагатиме ці докази через суд.

Фото: ЕРА