Медіасуд. Як центральні канали висвітлювали нову інформацію про справу Шеремета

Медіасуд. Як центральні канали висвітлювали нову інформацію про справу Шеремета

17 Грудня 2019
2335
17 Грудня 2019
16:30

Медіасуд. Як центральні канали висвітлювали нову інформацію про справу Шеремета

2335
Ветерани й волонтери — загроза суспільству, Порошенко їх покривав, а Зеленський нас від них захистить. Приблизно таку картинку показали глядачам «1+1», «Україна» та «Інтер».
Медіасуд. Як центральні канали висвітлювали нову інформацію про справу Шеремета
Медіасуд. Як центральні канали висвітлювали нову інформацію про справу Шеремета

12 грудня поліція назвала п’ятьох підозрюваних у причетності до вбивства журналіста «Української правди» Павла Шеремета. Це закономірно стало сенсацією та однією з головних тем для новин і підсумкових тижневиків центральних телеканалів. Справі Шеремета та новій інформації щодо начебто вбивць (а якщо послухати міністра Авакова та інших учасників брифінгу, то вже практично точно й напевно — вбивць) приділили чимало уваги «ТСН. Тиждень» на «1+1», «Факти тижня» на ICTV, «Подробиці тижня» на «Інтері», «Сьогодні. Підсумки» на «Україні». «1+1» також присвятив цій події цілий випуск «Українських сенсацій», а ICTV висвітлив у «Надзвичайних новинах».

У сюжетах більшості каналів (окрім хіба що «Фактів тижня» ICTV) переважала гонитва за сенсаціями й маніпуляціями. Загалом простежується кілька меседжів, деякі з яких напрочуд суголосні російській пропаганді:

  • волонтери й ветерани небезпечні;
  • шукали російський слід, а винними виявилися свої ж патріоти;
  • нова влада має політичну волю розкривати гучні злочини;
  • Зеленський готовий захистити країну від свавілля військових;
  • Порошенко прикривав злочини військових.

Розгляньмо їх по черзі.

«Військові й волонтери небезпечні»

4 грудня, коли Верховна Рада ухвалила закон про надання ветеранам-добровольцям статусу учасників бойових дій, у «ТСН» на «1+1» вийшов сюжет про важливість реабілітації ветеранів. Наголос у матеріалі зробили не так на способах реабілітації ветеранів, як на небезпеці, яку колишні військові становлять для суспільства. «Ті, хто боровся за українську свободу, все частіше на мирній території стають учасниками розбірок та конфліктів, які нерідко забирають життя», — йдеться в сюжеті. Чим може бути зумовлене «все частіше» — зміною в поведінці ветеранів або тим, що їх просто стає дедалі більше, — із сюжету не зрозуміло, та й конкретних цифр, які би свідчили про зростання кількості «ветеранських» злочинів, немає. Втім про це говорять як про об’єктивну дійсність: «До всіх випадків були причетні колишні військові, здебільшого гинули люди», «сірчаною кислотою активістку Катерину Ганзюк також колишні військові» тощо. Називаючи кількість ветеранів в Україні — понад 370 тисяч — «ТСН» стверджує: «Психологи кажуть, що реабілітації потребують усі». Які саме психологи і звідки вони знають про потребу 370 тисяч людей у реабілітації, також не зрозуміло, але логічний зв’язок зрозумілий: 370 тисяч ветеранів — 370 тисяч потенційних злочинців.

Уже після оприлюднення нової інформації щодо справи Шеремета сюжет про «Топ найрезонансніших злочинів, в яких фігурували ветерани» випустив канал «Україна». У свій «топ» журналісти включили вбивство сина депутата Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва («За версією слідства, авто чиновника розстріляли в центрі Києва бійці Української добровольчої армії»), акцію на Мосту метро, де військовий погрожував вибухом неіснуючої бомби, а також розстріл у 2017 році російського політика Дениса Вороненкова, напад на інкасаторське авто в Запоріжжі 2016 року («Троє з семи членів були бійцями добровольчого батальйону “Азов”».) А на завершення — вбивство Тараса Познякова, за яке засудили колишнього бійця «Правого сектору».

Добірка виглядає переконливо, якщо ні з чим її не порівнювати. Наприклад, із загальною статистикою вбивств та інших злочинів, які скоїли представники інших соціальних груп.

«Шукали росіян, а винні свої»

На тому, що Росія не причетна до вбивства Шеремета, особливо наголошував «Інтер». У сюжеті «Подробиць тижня» 13 грудня йдеться про проукраїнську позицію вбитого: «Активно підтримував оборонців, тому однією з основних версій слідство розглядало російський слід. Та причетні до вбивства журналіста, як стверджує слідство виявились поруч, по український бік кордону, серед своїх – волонтерів, лікарів та ветеранів війни на Донбасі». Розповідаючи про підозрюваних, «Інтер» повідомляє про музиканта Андрія Антоненка таке: «У поліції кажуть: саме його зафіксували камери спостереження напередодні вбивства. Чоловіка видав одяг із принтом та кульгання. За кілька днів до вбивства Антоненку зробили операцію на нозі». Про Юлію Кузьменко повідомляють, що за час волонтерства лікарка купила дорогу квартиру та автомобіль. Називають і суперечливі моменти — відсутність інформації про замовників та сумнівні мотиви.

Після сюжету до студії запросили криміналістку Анну Маляр, яку «Інтер» залучає до коментування практично всіх резонансних тем, пов’язаних із правоохоронною сферою, протягом останніх кількох років. Ведучий Олексій Ліхман запитав її, наприклад, таке: «Чи вірите ви, що затримані винні?» Експертка засумнівалася в оприлюднених доказах, зокрема у зразках ДНК подружжя Грищенків, нібито знайдених у матеріалах вибухівки.

Поза тим, ключовий меседж залишився незмінним: винні чи ні, але волонтери та військові оголошуються «Інтером» «причетними» до вбивства Шеремета.

«Влада має політичну волю розкривати злочини»

Цей мотив був особливо помітний у підсумковій програмі каналу «Україна». Сам матеріал у програмі «Сьогодні. Підсумки» був доволі стриманим: назвали підозрюваних, обрані судом запобіжні заходи та проінформували про розслідування «Української правди». Проте пізніше ведучий Олег Панюта говорив у студії з колишнім президентом Грузії Михеїлом Саакашвілі, який ствердив: убивство Шеремета не розкривали довго лише тому, що «напевно, хтось це покривав». Тепер, на думку Саакашвілі, ситуація змінилася: «Те, що президент був на брифінгу , він зацікавлений, щоб ці справи розкривались, те, що зараз є політична воля вирішувати питання, які роками не вирішувались, це не викликає сумнівів. А лише викликає у мене схвалення». Те, що попередня влада не сприяла або чинила опір розкриттю вбивства, — лише припущення Саакашвілі, але звучить воно як факт, і ведучий не вимагає від нього обґрунтування.

«Зеленський захистить Україну від патріотів»

Коли вже військових і волонтерів змалювали загрозою для суспільства, постає питання: хто нас від них захистить? Про свою готовність перешкоджати «свавіллю» військових Зеленський оголосив у фільмі про поїздку в Золоте «За крок до миру», який показали топові інформаційні та загальнонаціональні канали. За сюжетом фільму місцеві мешканці просять президента захистити їх від учасників протестної акції проти розведення військ, які нібито озброєні та загрожують мирним людям. Зеленський вступає в жорстку перепалку з бійцями. А завершується фільм інформацією від Міністерства внутрішніх справ про те, що того ж дня «незаконна зброя, яка перебувала в розпорядженні учасників акції проти розведення військ, була вивезена із Золотого». Хоча МВС на своєму сайті повідомляє, що добровольці самі вивезли зброю, яка до того ж була легальною.

Схожа риторика була і в інтерв’ю Арсена Авакова для «Українських сенсацій»: «Один міністр каже, що це відомий волонтер. То що, допускати? Нехай стріляють

Сюжет про справу Шеремета у програмі «ТСН. Тиждень» вийшов значно нейтральнішим за «Українські сенсації», втім у ньому також є сумнівні моменти. «Почуте перевернуло усе з ніг на голову, бо важко повірити, що люди, які рятували країну у важкі часи захотіли її дестабілізації. Якщо вони організатори, то хто замовник? Чому розслідувала злочин поліція, а не СБУ?» — йдеться в підводці. В сюжеті описаний день убивства Шеремета, переказані аргументи із брифінгу, є також коментар музиканта Сашка Положинського, який категорично відкидає провину свого знайомого Антоненка. Зауважмо, що самі підозрювані давали коментарі різним ЗМІ, й «1+1» міг би дати їм слово — а натомість обирає голослівне припущення Положинського.

Хоч і побіжно, але згадує «1+1» про алібі затриманих: збігів багато, але медсестри Яни Дугар не було в Україні, а лікарка Юлія Кузьменко була на роботі. Далі згадка про «пікантну деталь» — протипіхотну міну, знайдену під час обшуку в головного підозрюваного. Що пікантного в міні? До того ж далі з’ясовується «можливість», що міна несправжня: «Можливо, протипіхотна міна — муляж. Але головна редакторка УП” зауважує вже точно важливу деталь.

Севгіль Мусаєва: Це все стає набагато цікавішим, враховуючи той самий факт, що у 2017 році наші колеги зі “Слідства.інфо” опублікували розслідування, що недалеко від злочину допитали офіцера СБУ. Цікаво, що СБУ вилучила відео. Теж збіг?»

Завершується сюжет «ключовим риторичним питанням»: чому розслідуванням займається поліція, а не Служба безпеки України? Це запитання могло би не бути риторичним, якби його поставили Міністерству внутрішніх справ та СБУ.

«Порошенко прикривав злочини ветеранів»

Найбільшою концентрація маніпуляцій із цією історією була у випуску «Українських сенсацій» «1+1» за 14 грудня. «Чому озвучені прізвища знову розділили українців на два табори?» — анонсують майбутній матеріал на початку. Далі про гаданих убивць говорять так, наче їхня провина вже доведена судом: «що могло керувати кілерами?», «як покращилось фінансове становище тих, кого звинувачують в убивстві?», «кому вигідна смерть журналіста і чому її вчинили руками добровольців?», «фанатики-патріоти чи замовні кілери?», «удень дитяча лікарка, а вночі замовна вбивця», «чи може бути, що три жінки керували наймасштабнішим замовним убивством?», «чому завтра ми можемо прокинутись у гарячій точці?» «фактично своїми відвертими розмовами вони крок за кроком себе розкривали» (поки що слідство не довело ідентичність голосів на записах, які були оприлюднені на брифінгу) тощо.

Серед героїв сюжету — політик Дмитро Корчинський, який грає роль того, хто «не вірить» у провину волонтерів і військових. Але «не вірить» у досить специфічний спосіб: «Навіть якщо ми переконаємось, що вони таки його вбили, здійснили якийсь інший злочин, ми все одно маємо їм допомогти».

Ключове питання, яке ставлять «Українські сенсації»: чи могла попередня влада покривати злочини волонтерів і ветеранів? Аваков каже: «Зрушити справу з мертвої точки допомогли західні спеціалісти. А заважали протягом кількох років вітчизняні високопосадовці». За словами міністра, справу почали розслідувати лише дев'ять місяців тому (тобто незадовго до президентських виборів). Про президента Володимира Зеленського Аваков каже: «У нас незвичайний президент».

Що не так із версією слідства?

А ось сюжет у «Фактах тижня» ICTV — це спроба критично й коректно підійти до озвучених правоохоронцями фактів і припущень. Ведуча в підводці звертає увагу на те, що ще влітку на роковини вбивства правоохоронці казали: не мають жодного підозрюваного. Аж раптом менш ніж за півроку називають п’ятьох, кажуть, що знають організатора та можуть відтворити хід подій. Експерти, з якими спілкувалися журналісти ICTV, побачили в наведених доказах багато нестиковок.

На відміну від інших каналів, ICTV не формує про підозрюваних однозначну думку як про вбивць, а також дає позицію підозрюваних разом із позицією слідства. Коректно говорять і про оприлюднені матеріали: «Голоси, які нібито належать Інні та Владиславу Грищенкам, обговорюють самогубство одного з товаришів», «На плівці голос, який нібито належить Юлії Кузьменко…»

ICTV також формулює ключові запитання, на які слідство не дало відповіді.

  • Що сталося з версією про причетність російських спецслужб, яку спершу озвучували правоохоронці?
  • Чому підозрюваних назвали саме зараз, після того, як Зеленський зажадав від Авакова розкриття справи Шеремета?
  • Яким міг бути мотив замовника?
  • Як це вбивство могло дестабілізувати ситуацію в країні й чому цього не сталося?

Це, звісно, неповний перелік запитань, які слід було поставити й відповіді на які слід тепер шукати журналістам. Та, на жаль, колеги з інших каналів не просто часто не формулювали взагалі ніяких, а вслід за учасниками брифінгу взагалі транслювали своїй аудиторію картинку розкритого вбивства. Хоча насправді воно ще не розкрите.

Фото: Радіо Свобода

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2335
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду