Як нам реорганізувати профспілку
Рада НМПУ
Рада профспілки була задумана як центральний орган управління ще на етапі створення об'єднання профспілок. Пізніше від форми об'єднання самостійних регіональних організацій вирішили перейти до вертикальної організації, яка має центральні статутні органи та регіональні представництва. Однак функцій ради НМПУ, по суті, так і не змінили.
Нині є сенс перетворити раду НМПУ на представницький орган профспілки, який формує стратегічні й тактичні напрямки роботи в період між з'їздами, але не керує повсякденною роботою НМПУ. Таким чином рада НМПУ перетворюється на таку собі «наглядову раду», сформовану з урахуванням інтересів усіх членів профспілки від столиці до кожного регіону.
За нею мають залишитися функції прийняття на облік регіональних організацій, формування «зовнішньої» та «внутрішньої» політики, представницькі функції в міжнародних органах. Можливо, є сенс додати ще якісь представницькі функції, це вже залежатиме від програми розвитку НМПУ, яку запропонують з'їздові.
Керувати радою повинен голова НМПУ. За головою НМПУ мають залишитися виключно представницькі функції на громадських засадах, тоді як управлінські функції має бути передано виконавчому комітетові НМПУ та виконавчому секретарю.
Виконавчий комітет НМПУ
На етапі розбудови профспілки ми розглядали комітет НМПУ як оперативний політичний орган, і передбачали, що окремо буде сформовано виконавчий апарат профспілки, який відповідатиме за поточну діяльність. Та на практиці через брак коштів виконавчого апарату як окремий орган управління профспілкою так і не було сформовано (за винятком короткого періоду в 2005 році). Всі ці роки комітет НМПУ разом із політичними функціями виконував ще й функції виконавчого апарату. Через це періодично виникали внутрішні конфлікти та неодноразово звучали звинувачення у грантоїдстві.
Передавши політичні (представницькі) функції до ради НМПУ, комітет НМПУ можна перетворити на виконавчий комітет НМПУ, закріпивши за ним виключно функції апарату профспілки — управлінського органу НМПУ, який відповідає за повсякденну діяльність та надання послуг членам профспілки. А функція «виконавчого директора» профспілки має відійти до виконавчого секретаря (або генерального секретаря) НМПУ. Виконавчий комітет НМПУ не повинен мати якогось окремого керівника, він має залишатися колективним органом (апаратом профспілки), який втілює рішення з'їзду та ради НМПУ.
Виконавчий секретар
В запропонованій моделі роль виконавчого секретаря НМПУ значно посилюється. На цій посаді потрібна людина з високими управлінськими навичками, а не просто хороший секретар. Саме виконавчий секретар має організовувати роботу виконавчого комітету НМПУ, відповідати за надання послуг членам профспілки, наймати за погодженням із комітетом працівників профспілки або ж укладати угоди з членами комітету для виконання певних робіт. Таким чином знімається питання про те, чи можуть члени виконавчого комітету НМПУ отримувати в профспілці якусь зарплату чи винагороду — можуть, якщо виконують конкретну роботу. Причому виплати можуть робитись як із грантових коштів, так і з членських внесків. А от затвердження бюджету НМПУ та постатейних витрат (зокрема й затвердження всіх грантових угод) — має перейти виключно до ради НМПУ.
Сам же виконавчий секретар повинен отримувати зарплату в профспілці виключно з членських внесків. Причому рівень цієї зарплати має бути конкурентним для зарплат у київських ЗМІ. Інакше, вибачте, як на цю посаду залучити хорошого управлінця? І не просто управлінця, а ще й людину, не байдужу до профспілкового руху, яка знає роботу редакцій, має бажання розвивати профспілку та захищати журналістів. Через це посада виконавчого секретаря, радше за все, має бути конкурсною, а не виборною.
Членські внески
Нікуди не дітися й від цього питання, завжди важкого для профспілки. Треба чітко усвідомити, що інституційна діяльність профспілки повинна фінансуватися виключно з членських внесків (утримання офісу, сайту, надання базових юридичних послуг, зарплата виконавчого секретаря). А для цього потрібні значні фінансові ресурси, які рахуються нині вже не на одну сотню тисяч гривень. Бо, наприклад, не може виконавчий секретар, якщо це хороший менеджер, отримувати зарплату на рівні прибиральниці.
В Положенні про членські внески зазначено, що їхній розмір має бути на рівні 1 % від зарплати. Та на практиці цього немає з різних причин. Одна з них — багато журналістів оформлені на мінімальні зарплати або ж зовсім не оформлені. Щоб уникнути ситуації, коли членські внески платяться виключно з мінімальних зарплат, свого часу профспілка встановила мінімальний рівень членських внесків.
Прийшов час зробити кроки до того, щоб усе ж таки перейти на сплату 1 % від зарплати у якості членських внесків, та підняти рівень мінімального внеску. По-перше, мінімальний внесок має бути на рівні середньої зарплати в країні (або ж ввести дифиренційовану ставку мінімального внеску, прив'язану до середніх зарплат по регіонах). По-друге, перехід на сплату проценту від зарплати стимулюватиме до легалізації зарплат у редакціях, що теж важливо для захисту трудових прав журналістів.
В кінцевому результаті підняття розміру мінімального внеску дозволить сформувати такий бюджет профспілки, який позбавить її інституційну діяльність від грантової залежності. А ще й від звинувачень у грантоїдстві. Бо нині склалася абсурдна ситуація, коли від апарату профспілки вимагають якомога більшої роботи та активності, а сплачувати високі внески, аби забезпечити цю діяльність, члени профспілки не дуже бажають (м'яко кажучи). От і виходить, що апарат змушений шукати гранти, а потім ще й вислуховувати звинувачення у грантоїдстві. Тому це протиріччя треба усунути.
Грантова діяльність та фінанси
Грантова діяльність має залишитись, але перейти під контроль ради НМПУ, а не тільки ревкому. Не може такого бути, коли комітет НМПУ затверджує грантові угоди, а потім сам же їх виконує і контролює виконання цих проектів. Така ситуація вже сама провокує не стільки зловживання, скільки можливість недбалості або неповного виконання проектів, тоді як відповідальності можна уникнути.
Також про грантову діяльність мають бути публічні звіти, як у звичайних громадських організацій.
Окремо мають стати публічними, щонайменше для членів профспілки, звіти про використання членських внесків. Загалом це обов'язок апарату НМПУ. Також це стимулюватиме членів профспілки уважніше ставитися до справ профспілки і впливати на рішення, які приймаються керівними органами.
Фото - www.successpraxis.com